Західні християни готуються до Різдва

Католики, протестанти та віряни більшості православних церков в ніч на неділю відсвяткують Різдво Христове.

Виняток становлять православні України, Росії, Білорусі, Сербії, Грузії та Ізраїлю, які відзначають це свято в ніч на 7 січня - за юліанським календарем.

Вечір напередодні називається святвечором і є одним з найбільш довгоочікуваних і таємничих для віруючих. Йому передує суворий піст, який триває до першої зорі.

У католиків існує традиція в день святвечора не приймати їжу до настання темряви - на спогад про Віфлеємську зірку, яка сповістила волхвам і пастухам про народження Боголюдини. За вечерею вірні католики обмінюються облатками та добрими побажаннями.

Християни, які відзначають свято за григоріанським календарем, в першу чергу католики, встановлюють біля нарядженої ялинки різдвяний вертеп: фігурки Діви Марії, святого Йосипа, волхвів і ясла з немовлям Ісусом, навколо яких поміщають фігурки тварин. Вся родина збирається за столом, прикрашеним хвойними гілками і свічками. Вранці віряни йдуть до храму, щоб славити там новонародженого Ісуса.

За місяць до Різдва почався Адвент (від лат. Аdventus - прихід) - період, який є спогадом про прихід Спасителя у цей світ. Протягом останніх чотирьох тижнів вірячи духовно готувалися до великого свята, робили справи милосердя і не їли по п'ятницях м'яса. Ще один пісний день припадає на переддень Різдва.

Різниця в часі зустрічі Різдва пояснюється відмінностями календарних стилів. У 1923 році більшість помісних православних церков, за винятком згаданих, прийняли схожий на григоріанський календар новоюліанський (обидва календарі збігаються до 2800 року).

На думку істориків, сама дата святкування Різдва прийнята з деякою часткою умовності, оскільки за часів Христа в Юдеї діяв місячний календар, який часто складно точно зіставити з сонячним.