Огляд британської преси за 6 січня року 2012 року.
В огляді
британських газет:
"Все схоже на
Росію"
Financial
Times публікує аналітичну статтю Філіпа Стівенса, озаглавлену "Угорський
переворот, гідний Путіна".
На
думку автора, на тлі європейської кризи, яка все більше поглиблюється, багато
хто просто не надають належного значення тим насторожуючим подіям, які нині
розгортаються в Угорщині.
Прем'єр
міністр країни Віктор Орбан, як пише Стівенс, на наших очах "перетворився
з угорського дисидента в мізерного тирана" дотримуючись " добре
знайомої траєкторії від економічного хаосу до політичного авторитаризму".
"З
моменту падіння Берлінської стіни у Європейського союзу було два великих проекти:
єдина валюта і просування демократії на Схід. Євро зараз зазнає серйозних
труднощів, тоді як дії пана Орбана чітко показують, що демократія перебуває під
загрозою", - вважає Стівенс.
З
початку нинішнього року, пояснює Financial Times, угорська опозиція проводить
багатотисячні протести проти нової конституції країни, прийнятої минулого року
стараннями Орбана і правлячої партії Фідес і яка набула чинності з січня
нинішнього року.
Як
вважає видання, нова конституція Угорщини несе загрозу особистим свободам
громадян і веде до зміцнення однопартійного правління, у той час як уряд
посилює контроль над судовою системою, центробанком, релігійними структурами і
засобами масової інформації.
"Усе
це парадоксально для політика, всім своїм нутром ворожому пострадянській Росії,
проте версія демократії містера Орбана могла б заслужити оплески Володимира
Путіна. Все це багато в чому схоже на Росію, де влада закону підпорядкована
зміцненню однопартійної системи", - міркує Філіп Стівенс.
"
Як і в Росії, угорці ще можуть голосувати, громадяни можуть протестувати, а
приватні засоби масової інформації можуть критикувати Орбана. Але це фальшива
демократія. Державні інститути, суди і національне телерадіомовлення
перебувають у твердих руках Фідес", - продовжує публіцист. Нещодавні
протести в Будапешті, зазначає Стівенс, вперше продемонстрували, що різні
опозиційні політичні сили та громадські організації здатні виступити проти
Орбана єдиним фронтом.
"
Учасники цих протестів потребують лідера у себе на батьківщині і підтримки з-за
кордону. Якщо Захід здатний вимагати політичних свобод у країнах Магрибу або в
тій же Білорусі, він, безумовно, повинен зробити те ж саме в Центральній
Європі", - висловлює думку Філіп Стівенс
на сторінках Financial Times.
Інтернет за паспортом
Guardian повідомляє, що напередодні запланованих на
березень парламентських виборів влада Ірану посилює контроль за інтернетом.
Вжиті
місцевою поліцією заходи щодо широко поширених в Ірані інтернет-кафе газета
називає не інакше як "драконівськими".
"Інтернет-кафе
зобов'язані записувати прізвище, ім'я, по батькові, особистий реєстраційний
номер, поштовий індекс і телефон кожного відвідувача", - пише Guardian посилаючись на новинний сайт Tabnak.
"
Окрім особистих даних, вони повинні надавати й іншу інформацію про клієнта:
наприклад, дату і час користування інтернетом, IP-адресу, а також адреси
відвіданих ним вебсайтів. Вони повинні зберігати ці дані на кожного відвідувача
протягом півроку", - ділиться подробицями видання .
В
останні тижні, за спостереженнями іранської реформістської газети Roozegar, в
країні істотно зменшилася швидкість інтернету.
За
словами експертів, думку яких приводить Guardian влада Ірану зайнята зараз розробкою
програм-роботів, які зможуть контролювати зміст електронної пошти і листування
в чатах.
Як
пише газета, розмови про якийсь "внутрішньонаціональний халяльний інтранет"
який буде видавати користувачам лише схвалену владою та духовенством
інформацію, в Ірані йшли і раніше.
У
Guardian є підозри, що іранська поліція користується
порадами і технологіями великих китайських телекомунікаційних компаній, що
мають досвід загальнонаціональної цензури, проте самі китайці заперечують такі
припущення.
Місцеві
блогери говорять, що, незважаючи на всі старання влади, "іранці завжди
знаходили спосіб обійти цензуру режиму, наприклад, використовуючи нелегальні
супутникові тарілки для перегляду заборонених телеканалів".
"Понад
п'ять мільйонів сайтів в Ірані піддаються фільтрації контенту, проте багато
іранців отримують доступ до блокованих інтернет-адрес за допомогою
проксі-серверів або через приватні віртуальні мережі", - інформує газета.
Guardian зазначає також, що в Ірані сьогодні
налічується понад 17 мільйонів користувачів Facebook, хоча цей сайт в країні
офіційно заборонений.
Діва-рятівниця
"Вона
врятувала короля Карла VII від майже неминучої поразки від англійців у
п'ятнадцятому столітті. Сьогодні президент Саркозі сподівається, що Жанна Д'Арк
врятує і його" - Times іронізує щодо майбутніх президентських виборів й
активної участі нинішніх французької влади у святкуванні 600-річчя з дня народження Орлеанської Діви.
За
словами Times, з цієї нагоди Ніколя Саркозі навіть збирається особисто
відвідати село Домремі, де, як припускають, народилася свята Жанна Д'Арк,
небесна покровителька Франції.
Суперечки
про Орлеанську Діву серед істориків тривають уже багато століть "У XVI і XVII століттях вчені богослови взагалі заперечували її
існування, і лише в останні кілька століть вона перетворилася на фігуру
національного масштабу".
Як
пише Таймс минулого тижня вийшла у світ чергова книга про Жанну. Її
автор Франсуа Руджері стверджує, що Орлеанською Дівою насправді був Філіп
Орлеанський, незаконнонароджений син Ізабелли Баварської, матері Карла VII.
"Він,
переодягнувшись жінкою, стверджував, що чує голоси зверху - для того, щоб
надихнути французів і побороти страх перед англійцями ... Жінка, спалена на
багатті в Руані, була всього лише підміною", - повідомляє видання,
посилаючись на книгу Руджері.
Проте,
зазначає Таймс, президента Саркозі подібна суперечлива інформація, судячи з
усього, абсолютно не бентежить: його передвиборче завдання - згуртувати націю
під власними прапорами, спираючись на славне історичне минуле.
Проблема
для Саркозі полягає в тому, що, за словами газети, образ Жанни, яка традиційно
символізує єдність французької нації, двадцять років тому взяли на озброєння і
активно використовують у своїй агітації крайні праві з Національного Фронту.
"Марін
Ле Пен, лідер Національного Фронту, не віддасть Жанну без бою", - вважає
Times.
Наполегливе
прагнення Саркозі використовувати Орлеанську Діву у своїй передвиборчій
боротьбі, щоб перетягнути на свій бік частину електорату, що симпатизує
Національному Фронту, Марін Ле Пен пояснює зростаючим впливом своєї партії.
"Це
дуже ясно показує, що Національний Фронт перебуває в центрі політичного життя.
Ми стали натхненниками головних тем президентської кампанії, таких як
імміграція, безпека, протекціонізм, і ось тепер - звернення до великих
історичних постатей", - заявила Ле Пен.
Французькі
дослідники, тим часом, обурені наполегливим прагненням політиків пристосувати
образ Жанни Д'Арк до своїх передвиборчих потреб.
"Її
образ не можна експлуатувати. Вона - фігура трансцедентальна", - заявив Times
історик Макс Галло, на думку якого Орлеанська Діва заслуговує кращої долі, ніж
перетворитися на жертву політичних чвар.
Огляд
підготував Дмитро Полтавський, bbcrussian.com