Як більшість людей, американські республіканці хочуть одружитися по любові. Однак, схоже, йде до того, що їм доведеться зробити це з розрахунку.
Тобто
висунути в президенти нелюба Мітта Ромні, оскільки прийнято вважати, що в нього
найбільші шанси перемогти ненависного Барака Обаму, пише для Російської служби
Бі-бі-сі журналіст Володимир Козловський.
У політиці тиждень - це ціла вічність, а до виборів ще десятки тижнів, так що
теоретично Ромні ще може вилетіти з сідла. Але це малоймовірно, і
республіканці, швидше за все, похнюплено поплетуться з ним під вінець.
Поєднуватися із нелюбом нелегко. Республіканці гарячково шукали кохання і вісім
місяців поспіль заводили короткострокові романи.
Спершу - з членом палати представників Мішель Бахман, потім - з техаським
губернатором Ріком Перрі, королем піци Германом Кейном, колишнім спікером
нижньої палати конгресу Ньютом Гінгрічем, колишнім сенатором від Пенсільванії
Ріком Санторумом, який минулого вівторка ледь не побив Ромні в Айові, а в
останні дні почали підморгувати колишньому губернатору Юти Джону Хантсмену,
хоча він був послом Обами в Пекіні.
Молодь надовго захопилася конгресменом Роном Полом, але його шанси на висунення
дорівнюють нулю, оскільки більшість американців поки не дозріли до його
лібертаріантства й ізоляціонізму.
Пол, як очікують, буде йти до кінця, тобто до передвиборчого з'їзду партії, до
якого він набере достатньо голосів, щоб з ним рахувалися.
У сні республіканці бачили інших наречених - від колишнього губернатора Аляски
Сари Пейлін до нью-джерсійського губернатора Кріса Крісті. Вони швидкоплинно
захопилися навіть забудовником Дональдом Трампом.
Але всі ці предмети з різних причин визнали за благо утриматися від висунення в
президенти, а вітряний Трамп взагалі вийшов під кінець з Республіканської
партії.
Як риба об лід
Я підозрюю, що якби хтось із них все ж просунувся, то республіканці швидко
розчарувалися б і в ньому, як вони зневірилися в тих же Бахман або Перрі, хоча
обидва вони добре виглядають на телеекрані й ідеологічно конгеніальні
консервативному кістяку партії.
А от про Ромні республіканці позитивно не марили, і недарма він завоював в
Айові ті ж 25% поданих голосів, що й чотири роки тому, коли він уперше
балотуватися в президенти, але програв сенаторові Джону Маккейну.
Більше йому не дало за минулий рік жодне республіканське опитування, і Ромні
продовжував битися об ці нещасні 25%, як риба об лід.
У цьому сенсі він покладав великі надії на Нью-Гемпшир, де у нього дача, і де
опитування обіцяло йому нищівну перемогу.
І він, нарешті, пробив там лід, після чого майже всі пророкують йому перемогу,
тобто висунення в президенти.
На перший погляд, Ромні - ідеальний кандидат республіканців, яких прийнято
асоціювати з багатством і знаттю, хоча в останні роки багатії частіше дають
гроші Демократичній партії.
Він походить із знатного, або, як кажуть у США, "патриціанського",
роду. Його батько був губернатором Мічигану і міністром житлового будівництва у
Вашингтоні.
Мітт Ромні, який познайомився зі своєю дружиною ще у початковій школі і має з
нею п'ятьох дорослих синів, у молодості був мормонським місіонером у Франції, а
в студентські роки підробляв охоронцем на заводі "Крайслера".
Він серйозно розбагатів у 1990-х, очолюючи інвестиційну компанію Bain Capital,
і всерйоз прославився у зв'язку із зимовою Олімпіадою 2000 року в
Солт-Лейк-Сіті, яку він, будучи її президентом, на загальну думку, врятував від
банкрутства.
З іншого боку, в той час, як Республіканська партія сильно поправішала, Ромні є
її найбільш ліберальним кандидатом у президенти.
Не оратор
Як зазначали коментатори, республіканці в масі своїй недолюблюють Ромні, не
довіряють йому і його не хочуть.
Багато хто вважає його перекотиполем і крутять старі записи, де Ромні значно
ліберальніше висловлюється про аборти, або про одностатеві шлюби, або про державну
медицину, ніж зараз, коли він змушений змагатися зі зграєю консервативних
суперників і тому різко поправішав сам.
Хоча Ромні не некрасномовний, як останній Буш, і, на відміну від нього,
правильно вимовляє слово "ядерний" ("нукліар", а не
"нукуляр"), він нудний оратор і, як передбачають, буде блідо
виглядати на диспутах порівняно з Обамою, який є визнаним златоустом, хоча
майже завжди користується телесуфлером.
Злі язики зазначили, що під час тріумфальної промови Ромні після голосування в
Айові навіть четверо з його синів, які стояли за ним на трибуні, виглядали так,
що вони ось-ось заснуть, і тільки що не позіхали.
Ромні не вміє розпалювати дієсловом серця і вже, схоже, ніколи не навчиться.
Недарма республіканці по черзі женихались з усіма його суперниками.
Але "А" упало, "Б" пропало, і все йде до того, що на трубі
залишиться один 64-річний Ромні, який виглядає на блакитному екрані краще за всіх.
Почасти справа в тому, що у республіканців, які, будучи консерваторами,
поважають ієрархію і шанують сивину, є звичай висувати кандидатів по
старшинству і за колишніми заслугами.
Так, вони висунули в 1996 році цілком безнадійного сенатора Роберта Доула, який
програв Клінтону і потім рекламував по телевізору віагру. Так вони висунули
минулого разу сенатора Джона Маккейна, який програв Обамі.
Не виключено, що республіканська верхівка, яка, на відміну від пересічних
членів партії, симпатизує Ромні, почасти керувалася зараз такими ж
міркуваннями. Мовляв, він не ідеальний, але заслужив.
Атаки зліва
Опитування до того ж показують, що Ромні краще за інших здатний вибити Обаму з
Білого дому, і республіканці, швидше за все, підуть під вінець саме з Міттом,
хоча будуть до кінця озиратися на двері.
Але не все, оскільки останнє опитування Геллапа наводить на думку, що серед
республіканців вже починає торжествувати принцип "стерпиться -
злюбиться".
Опитування показало, що Ромні є єдиним кандидатом, якого вважають
"прийнятним" республіканці всіх напрямків, від консервативних до
помірних і ліберальних. Так вважають 59% і тих, і інших.
Для порівняння: Гінгріч здається прийнятним 51% консерваторам, але лише 36%
помірним і лібералам.
Демократи, судячи з усього, впевнені, що у республіканців переможе саме Ромні,
і вже деякий час криють його на всі лади.
По Сі-Ен-Ен виступала на минулому тижні керівник демократів Деббі
Вассерман-Шульц, яка одночасно обізвала Ромні перевертнем і екстремістом, хоча
хтось вирішить, що це взаємовиключні якості.
У частини його суперників-республіканців в останні дні з'явилася звичка
атакувати Ромні зліва. Гінгріч, наприклад, обрушився на нього за те, що його
контора Bain Capital іноді закривала куплені нею компанії і звільняла їх
працівників.
Опитування показують, що безробіття стоїть на першому місці серед проблем, що турбують
зараз виборців, і ці нападки можуть сильно нашкодити Ромні. Але поки не нашкодили.