Екс-президент Латвії виступив проти присвоєння статусу другої державної мови російській

Екс-президент Латвії Валдис Затлерс закликає громадян республіки взяти участь у референдумі про надання російській мові статусу другої державної, та проголосувати проти цього.

"Багато учасників референдуму, що голосують проти такої ініціативи — це спосіб продемонструвати, що латиська мова завжди буде єдиною в Латвії. Згідно з Конституцією, суверенна влада Латвії належить народу, тому ясніше за всіх думку з цього приводу має висловити народ. Усім громадянам Латвії слід прийняти участь у референдумі й проголосувати проти державного статусу для російської мови", — сказав сьогодні Затлерс журналістам.

Центральна виборча комісія Латвії з 1 по 30 листопада 2011 року провела збір підписів за присвоєння російській мові статусу другої державної. На підтримку російської мови підписалося понад 187 000 громадян Латвії, що мають право голосу. Цього було достатньо для проведення референдуму про зміну його статусу в республіці.

Президент Латвії Андріс Берзіньш сьогодні заявив, що піде у відставку, якщо російська мова в країні стане другою державною.

Референдум відбудеться 18 лютого, однак лише в тому випадку, якщо Конституційний суд не накладе заборону на його проведення.

Представники двох урядових партій, Все — Латвії і Єдність, вирішили підготувати спільну заяву до суду з вимогою заборонити проведення референдуму.

У свою чергу, мер Риги Ніл Ушаков має намір взяти участь у майбутньому референдумі й проголосувати за надання російській статусу другої державної мови.

У Латвії проживає близько 2 мільйонів осіб, з них близько 44% — російськомовні. Близько 16% населення є "негромадянами" — це люди, чиї родичі приїхали до Латвії за часів СРСР.

Існує близько 80 відмінностей у правах громадян і негромадян. Зокрема, негромадяни не мають права брати участь у виборах і референдумах. Негромадяни можуть отримати громадянство Латвії шляхом натуралізації — для цього треба здати іспит з латиської мови та історії, а також заплатити держмито.

У грудні рух За рівні права ініціював збір підписів за автоматичне надання громадянства всім негромадянам Латвії. Під час збору пожертвувань активісти отримали від жителів Латвії 800 латів (1600 доларів). Отримані кошти підуть на оплату послуг нотаріусів, які мають завіряти підписи.

Уряд Латвії вважає, що республіка була окупована СРСР з 1940 по 1991 роки. Росія категорично не згодна з такою постановкою питання.