В Естонії пройшли мітинги протесту проти антипіратського договору

В Естонії в містах Таллін і Тарту сьогодні пройшли мітинги протесту проти торгівельної угоди про боротьбу з контрафактною продукцією (Anti-Counterfeiting Trade Agreement, ACTA).

Як повідомили організатори, незважаючи на морозну погоду, в Талліні зібралися близько 1500 людей, кілька сотень людей - в студентському Тарту.

В руках у присутніх, в основному молоді, плакати ACTA - глобальна цензура!, Свобода важливіша за гроші, Я не хочу жити по-старому, багато англомовних плакатів: I love my country, but fear my government, No ACTA, no new world order та інші.

У багатьох молодих людей на головах шапочки з фольги. Цим вони висловлюють своє ставлення до слів прем'єр-міністра Андруса Ансіпа в парламенті при обговоренні питання про антипіратський договір: "Я не розумію тих людей, які зробили з ACTA якогось монстра". Він порадив противникам договору надіти на голову шапочку з фольги.

За словами учасників мітингів, їхня мета - привернути увагу до того, що запланована у всьому світі "угода про боротьбу з контрафактною продукцією" порушує права людини і свободу користування Інтернетом.

Як сказав один з організаторів мітингу, голова правління НКО Інтернет-спільноти Естонії Ельвер Лохо, "ми хочемо направити чіткий сигнал: ми не хочемо, щоб Естонія приєдналася до ACTA без усякого обговорення та аналізу, оскільки є побоювання, що ця угода загрожує свободі інтернету".

На думку учасників акції, ACTA нав'язується проти волі народу і захищає інтереси кількох великих корпорацій. Вони вимагають вирішувати питання про приєднання до договору в парламенті.

Мітинги протесту проти договору проходять у суботу у більше ніж 200 містах світу. Станом на кінець січня договір підписали 22 держави. Питання про ратифікацію ACTA на рівні ЄС буде вирішено в червні Європейським парламентом. У той же час, за даними ЗМІ, Німеччина, Польща, Чехія і Словаччина призупинили процес підписання або ратифікації договору.

Нагадаємо, 26 січня понад 10 000 поляків вийшли на вулиці, протестуючи проти підписання урядом документа, який, як побоюються правозахисники, фактично дасть право владі ввести цензуру в інтернеті.