Євросоюз знову розширить санкції проти Білорусі та Сирії

Голови МЗС 27 країн-членів Євросоюзу у п'ятницю, 23 березня, погодилися на розширення "точкових" санкцій проти Білорусі та Сирії.

Напередодні ЗМІ повідомляли, що влада ЄС додатково внесла до "чорного списку" ще 12 громадян Білорусі та 29 організацій і компаній, які, на їхню думку, причетні до порушень прав людини у країні.

Євросоюз узгодив санкції проти представників білоруської влади у січні 2011 року у відповідь на розгін демонстрації опозиції після президентських виборів. До списку білоруських чиновників, яким заборонено в'їзд у країни Співтовариства, потрапили близько 160 осіб, у тому числі Олександр Лукашенко разом із синами. Пізніше ЄС неодноразово розширював чорний список і вводив додаткові економічні санкції проти Білорусі.

У кінці лютого цього року ЄС розширив список білоруських чиновників, яким заборонено в'їзд до країн спільноти. У відповідь Білорусь запропонувала залишити країну послові Польщі та голові представництва Євросоюзу. Мінськ також відкликав для консультацій власних послів у Польщі та ЄС. Після цього всі країни-учасниці ЄС оголосили про відкликання послів з Білорусі.

Раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко закликав Європу не лякати його санкціями, оскільки відповідь може бути дуже жорсткою.

Санкції проти Сирії

На засіданні у Брюсселі голови МЗС країн-членів Євросоюзу також погодилися на розширення "точкових" санкцій проти Сирії. За даними дипломатичних джерел, до списку потрапили мати президента Сирії Башара Асада Аніса Махлуф, його дружина Асма Асад та ще два члени його сім'ї.

За інформацією європейських ЗМІ, до "чорного списку" внесено близько 150 представників влади у Сирії та близьких до сирійському уряду структур, у тому числі, національна авіакомпанія, Центробанк та ряд експортних організацій.

Нагадаємо, що у Сирії вже більше року триває збройне протистояння між владою та противниками чинного президента Башара Асада. За даними ООН, загальна кількість жертв у країні перевищила 8 тисяч чоловік. Захід звинувачує Дамаск у неправомірному застосуванні сили проти мирних громадян країни.