У Белграді пам'ятник жертвам бомбардувань НАТО викликав протести

Громадяни Сербії покладають в суботу в різних містах країни вінки і квіти до пам'ятників жертвам бомбардувань НАТО, що почалися 24 березня 1999 року, передають сербські ЗМІ.

При цьому був зафіксований один інцидент, коли родичі загиблих висловили протест нового пам'ятника жертвам бойових дій 1990 - 1999 років, встановленого владою Белграда в центральній частині міста. Громадяни обурилися, що на пам'ятнику "навіть немає ні імен загиблих, ні хреста" і фізично заблокували підступ до меморіалу офіційної делегації на чолі з мером столиці Драганом Джиласом.

У відповідь Джилас нагадав, що імена всіх жертв будуть перераховані в окремому комплексі, рішення з будівництва якого було прийнято раніше урядом Сербії. Мер міста в суботу таки поклав квіти, але до іншого пам'ятника. Разом з представниками радіо і телебачення Сербії (РТС) і родичами жертв він за традицією відвідав меморіал, встановлений на згадку про 16 співробітників РТС, які загинули в ніч на 23 квітня 1999 року після влучення снаряда в будівлю телерадіокомпанії.

Президент Сербії Борис Тадич, міністр оборони Драган Шутановац і голова Генштабу Любіша Дікович поклали вінки в місті Алексінац в 200 кілометрах на південь від Белграда. В результаті обстрілу цивільних об'єктів загинули і були поранені десятки осіб. Брюссель тоді назвав бомбардування мирного міста "технічною помилкою". У короткій заяві сербський президент зазначив, що "та війна була злочином проти країни і народу". У Белграді в парку Ташмайдан до пам'ятника загиблим під час бомбардувань дітей вінки поклали представники уряду Сербії і посли Росії, Куби та Білорусі. Патріарх Сербський Іриней відслужив молебень у церкві Святого Марка в Белграді.

Нагадаємо, бомбардування тривали з 24 березня по 8 червня 1999 року, ставши наймасштабнішою операцією на території Сербії і Чорногорії з часу закінчення Другої світової війни. Альянс приступив до військового сценарію без санкції Ради Безпеки ООН після провалу мирних переговорів у французькому Рамбуйє. Югославській делегації пропонувалося підписати угоду, що передбачала надання максимальної автономії краю Косово (90% населення - албанці) і введення іноземних військ. Однак домовленості досягти не вдалося, оскільки Захід висунув в останній момент ряд додаткових умов, а Белград не виявив гнучкості. Формальним приводом для початку бомбардувань стало невиконання Белградом вимоги НАТО вивести війська з краю, де сербські сили намагалися придушити повстанське угруповання Визвольна армія Косова.

Майже всі країни Альянсу були залучені в військово-повітряну кампанію за домінантної ролі США. Жертвами натовської операції стали, за різними даними, від 1,2 до 2,5 тисячі осіб. Серед загиблих - 89 дітей. Більше 12,5 тисячі осіб отримали поранення.