Сьогодні в Парижі відбудеться церемонія інавгурації Олланда

Обраний президент Франції Франсуа Олланд у вівторок офіційно обійме посаду – урочиста церемонія передання повноважень голови держави відбудеться в Єлисейському палаці.

Кандидат від опозиційної Соціалістичної партії Франсуа Олланд був обраний головою держави 6 травня: у другому турі він обійшов чинного президента Франції Ніколя Саркозі, отримавши 51,6% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Під час виборчої кампанії Олланд постійно говорив про те, що буде "звичайним, нормальним" президентом на тлі Саркозі.

На інавгурації Саркозі 16 травня 2007 була присутня вся його сім’я: дружина Сесилія, дві її доньки від першого шлюбу Жюдіт і Жанна-Марія, два сини від першого шлюбу Саркозі – П’єр і Жан, і спільний син Николя та Сесилії Саркозі 10-річний Луї.

В цей рази на церемонії не будуть присутні ні діти самого Олланда (у нього два сини і дві дочки від цивільного шлюбу з Сеголен Руаяль), ні троє синів його нинішньої супутниці Валері Тріервейлер. Таке рішення було прийнято на сімейному обіді у Тома Олланда, старшого сина новообраного президента Франції.

"Ми маємо створити бездоганну республіку. Президентом обрано Франсуа Олланда, а не його родину, не його друзів і не його приятелів", – сказала Руаяль в одному з інтерв’ю.

За її словами, діти й самі не хочуть бути присутніми на церемонії, оскільки розуміють, що це не їхнє місце – "бувають моменти сімейної близькості, а бувають офіційні заходи, де потрібно дотримуватися протоколу".

Сама вона не проти взяти участь у заході, але не як колишня супутниця або товариш по партії, а як екс-кандидат в президенти, колишній міністр і голова ради депутатів регіону Пуату-Шаранта.

В Єлисейський палац Олланд прибуде о 10 ранку (11.00 за Києвом). Його зустріне Саркозі, з яким вони проведуть бесіду в робочому кабінеті президента. Колишній президент передасть своєму наступникові "ядерні коди" для запуску балістичних ракет і основні документи.

За даними газети Figaro, Саркозі також передасть Олланду список службовців, яким він рекомендує запропонувати більш високі пости. Цікаво, що під час передвиборних дебатів Олланд звинуватив Саркозі в тому, що він всюди насадив своїх наближених, а той, образившись, у відповідь назвав опонента "дрібним наклепником".

Потім Саркозі залишить Єлисейський палац, після чого Олланд попрямує в залу для урочистостей, де до того моменту зберуться гості церемонії: парламентарії, урядовці, політичні та громадські діячі, наближені новообраного голови держави, у тому числі невелика делегація депутатів з провінційного департаменту Коррез, що став йому рідним.

У присутності гостей голова Конституційної ради Жан-Луї Дебре оголосить остаточні результати виборів і оголосить Олланда новим президентом Франції.

Слідом за цим Олланд буде проголошений Великим магістром ордена Почесного легіону. На червоній подушці йому піднесуть символ влади – масивний золоту ланцюг, на одному з 16-ти ланок якого вже вигравірувано його ім’я.

Цей ланцюг було створено в 1953 році замість попереднього, який існував з 1881 року і на якому всі ланки вже були вкриті гравіюванням. На ланцюзі Великого магістра досі було зайнято одинадцять ланок.

Близько 10.45 за місцевим часом Олланд звернеться до співгромадян з першою промовою в якості президента республіки. Потім караул республіканської гвардії віддасть йому почесті у внутрішньому дворі Єлисейського палацу, після чого артилерійські знаряддя у соборі Інвалідів на протилежному березі Сени дадуть 21 залп на честь очільника держави.

Після 11.15 Олланд на автомобілі вирушить на Єлисейські поля, щоб покласти квіти до могили Невідомого солдата під склепіннями Тріумфальної арки. П’ять років тому Саркозі для цієї поїздки використовував Peugeot 607 Paladine, проте Олланд, який вважає себе політичним наступником соціаліста Франсуа Міттерана, як і той, віддав перевагу Citroen.

Проте через майже три десятки років мова йде про екологічну модель DS5 з гібридним електро-дизельним двигуном потужністю 200 кінських сил і викидом CO2 99 грамів на кілометр. Кузов машини спеціально перероблений для інавгурації: на відміну від продаваної моделі, хетчбек отримав відкривається дах.

Повернувшись у свою нову резиденцію, Олланд пообідає в компанії соратників по партії, екс-прем’єрів Франції П’єра Моруа, Лорана Фабіуса, Мішеля Рокара, Едіт Крессон і Ліонеля Жоспена.

Після полудня президент вшанує пам’ять Жюля Феррі і Марії Кюрі, імена яких символізують позначені ним пріоритети – молодь, освіта і наука. Близько 15 годин Олланд попрямує до мерії Парижа, де зустрінеться зі столичним градоначальником, соціалістом Бертраном Деланое.

Через годину президент вирушить до Берліна на зустріч із федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка на минулих виборах відкрито підтримала Саркозі і з якої, незважаючи на численні розбіжності, Олланду належить вирішувати нагальні європейські питання. У день своєї інавгурації 16 травня 2007 року такий само вояж зробив Саркозі.

Очікується, що інформація про призначення голови уряду Олландом з’явиться приблизно тоді, коли він буде їхати в паризький аеропорт. За даними ЗМІ, головним претендентом на пост прем’єр-міністра є керівник фракції соціалістів у Національних зборах (нижній палаті парламенту) Жан-Марк Ейро.

Конкуренцію йому складає лідерка Соціалістичної партії Мартін Обрі, яка в 2011 році програла Олланду боротьбу за право балотуватися від соціалістів.

Настрій Ейро, якого вважали фаворитом, могла зіпсувати історія з його судимістю: минулого тижня у пресі з’явилися повідомлення про те, що в 1997 році він був засуджений до шести місяців в’язниці умовно за фаворитизм:

Ейро визнали винним в незаконному наданні держконтракту підприємству, директор якого вважався спонсором регіонального відділення Соцпартії. Однак сам Ейро вважає, що його судимість "жодним чином не ставить під питання його особисту порядність".

У свою чергу, Обрі – сильний і досить безкомпромісний лідер Соціалістичної партії, і її фігура на чолі уряду може зашкодити образу Олланда, який обіцяє бути "президентом усіх французів" і вести діалог з усіма політичними силами. Крім того, їхні особисті відносини і нещодавня конкуренція негативно позначаються на її шансах.

Серед претендентів на посаду голови уряду та інші міністерські посади називають також прізвища інших лідерів соціалістів – керівника передвиборної кампанії Олланда П’єра Московічі та офіційного представника кампанії Мануеля Вальсу.

Найбільш очевидними кандидатами на посаду голови МЗС є Московічі та Фабіус. Вальс може отримати портфель голови МВС, за який він змагається з головою фракції соціалістів у Сенаті (верхній палаті парламенту), одним з наближених Олланд Франсуа Ребсаменом.

В якості можливого голови Міноборони називають ім’я голови регіональної ради Бретані Жан-Іва Ле Дріана, а також іншого офіційного представника кампанії Олланда Бертрана Казнева і того ж Фабіуса.

У свою чергу, Мін’юст можуть очолити мер Парижа Бертран Деланое або депутат нацзборів від Гвіани, темношкіра француженка Крістіан Тобіра.

Варто відзначити, що раніше Олланд обіцяв зберігати в уряді паритет між жінками і чоловіками. Зокрема, керівні посади в уряді можуть отримати такі представниці Соцпартії, як депутати Марісоль Туреном, Орелі Філіппетті, заступник мера Руана Валері Фурнейрон, активні учасники передвиборної кампанії Олланда Нажат Валло-Белкасем і Дельфін Бато, Флер Пеллерен і Марі-Арлет Карлотта, мер Реймса Адлен Азан, сенатор Ніколь Брик та інші.

Ймовірно, що важливу роль гратиме і колишня супутниця Олланд Сеголен Руаяль.

Свої перші робочі дні після обрання Олланд присвятив міжнародним справ, і після інавгурації зарубіжні партнери не дадуть новому президенту відпочити.

Уже в 16.00 (17.00 за Києвом) він вирушить до Берліна на зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка першою привітала його з обранням і запросила в гості.

Бесіда з канцлером не обіцяє бути легкою. Олланд хоче додати до досягнення Меркель – бюджетному пакту ЄС – заходи щодо стимулювання економічного зростання. Він виступає, зокрема, за рекапіталізацію Європейського банку інвестицій, створення єврооблігацій для фінансування конкретних проектів, а також пропонує дозволити державам отримувати прямі позики у Євроцентробанку.

Меркель не заперечує необхідність економічного зростання, але пріоритетом вважає політику жорсткої економії і не має наміру переглядати бюджетний пакт. Німеччина виступає проти ідеї єврооблігацій, які будуть забезпечені за рахунок її коштів, і наполягає на незалежності ЄЦБ.

В кінці тижня Олланд вперше зустрінеться в Білому Домі з президентом США Бараком Обамою, а потім йому належить налагодити контакти з лідерами G8 і НАТО, саміти яких відбубдуться в Кемп-Девіді 18 – 19 травня і в Чикаго 20 – 21 травня. Ці засідання стануть перевіркою на міцність французького президента, який ніколи не обіймав посад в уряді і не зустрічався ні з одним з лідерів країн-партнерів.

Перевірку пройдуть і його передвиборчі обіцянки. По-перше, Олланду належить відстояти свою позицію про підтримку економічного зростання для ліквідації кризових явищ у світовій економіці. Крім того, він повинен буде позначити позицію Франції щодо США на тлі критики його прихильниками політики попереднього президента, якого звинувачували в наслідуванні Вашингтону.

На саміті НАТО Олланд також має намір обговорити, що принесло Франції повернення в 2009 році в командні структури альянсу, і оголосити про своє бажання вивести війська з Афганістану на рік раніше визначеного терміну – до кінця 2012 року, а не до кінця 2013-го року.

Враховуючи нелегкий графік першого робочого тижня, Олланд може тільки позаздрити своєму попереднику. Ніколя Саркозі, який, за словами його радника, після передачі повноважень збирається відпочити на сімейній віллі своєї дружини Карли Бруні-Саркозі на Середземноморському узбережжі Франції. Тут президентське подружжя регулярно проводить літні канікули і святкові дні.

Потім Саркозі, за даними ЗМІ, доведеться підшукати собі офіс для відновлення адвокатської практики. Паралельно, за словами наближених, він буде допомагати своїй "політичної сім’ї" – партії Союз за народний рух (UMP).

Однак як саме Саркозі буде брати участь у політичному житті, поки неясно. Відомо, що він не поведе партію на парламентські вибори 10 і 17 червня 2012 року, не буде сам брати участь ні в яких виборах, в тому числі в президентських.

Саркозі цікавить не тільки своїх соратників по партії, а й органи правосуддя – через місяць колишній президент позбудеться імунітету. Суд Бордо зараз розслідує гучну справу про ухилення від податків власниці L’Oreal Ліліан Бетанкур, яку в тому числі підозрюють у незаконному фінансуванні передвиборчої кампанії Саркозі в 2007 році.

Саркозі також може бути корисний паризьким суддям, які розслідують справу про виплату "відкатів" під час продажу Францією Пакистану підводних човнів. Вважається, що частина відкатів могла йти в 1995 році на фінансування президентської кампанії екс-прем’єра Едуарда Балладюра, у якого Саркозі був прес-секретарем.

Крім того, суд готовий завести проти Саркозі дві справи про порушення презумпції невинності. Саркозі нібито до рішення суду назвав винними засудженого за вбивство корсиканського сепаратиста Івана Колону і виправданого у справі про наклеп на політиків екс-прем’єра Франції Домініка де Вільпена.