Amnesty International: Права людини порушуються у всіх країнах колишнього СРСР

Права людини порушуються у всіх країнах колишнього СРСР, меншою мірою це відбувається в прибалтійських державах.

Про це заявив директор програми Amnesty International (AI) з Європи та Центральної Азії Джон Дальхізен на презентації доповіді AI з дотримання прав людини у світі за 2011 рік.

Доповідь Amnesty International є 292 сторінковим документом, присвяченим детальному огляду п'ятдесяти держав світу, а також аналізу ситуації з правами людини в п'яти регіонах нашої планети.

"Важко назвати одну країну з країн СНД, яка була б на позитивній шальці терезів з дотримання прав людини. Балтійські країни, хоча і не відносяться до країн СНД, можуть показати приклад позитивного ставлення до прав людини, хоча і там є групи населення, які незадоволені існуючою ситуацією", - сказав він.

За словами Дальхізена, дуже важко назвати хоча б одну країну СНД, яка б не обдурила очікувань своїх громадян, які вони відчували двадцять років тому.

"Якщо подивитися на всі ці країни, то ми побачимо сумну картину неповаги до права на свободу вираження, придушення всіх незгодних голосів і відсутність реальної представницької влади" - вказав він.

Південний Кавказ

Як випливає з доповіді Amnesty International, в Азербайджані в 2011 році антиурядові мітинги фактично були оголошені поза законом, а спроби протесту з боку жменьки опозиціонерів викликали лише нову хвилю репресій і залякування.

"Мітинги проти корупції та за розширення громадянських прав і політичних свобод, заплановані на березень і квітень, влада безпідставно заборонила, а потім розігнала із застосуванням сили, незважаючи на мирний характер цих виступів. Критично налаштовані НПО та журналісти зіткнулися з неприємностями. П'ять правозахисних організацій були закриті, а кілька журналістів повідомили, що відразу після протестів їх стали залякувати і всіляко гнобити", - йдеться в документі.

У Грузії правозахисники звернули увагу на застосування поліцією надмірної сили для розгону демонстрацій протягом 2011 року.

Крім того, говориться в доповіді, грузинська влада також не вжила заходів з реституції власності, що обмежувало право на повернення етнічних абхазів і осетин, вимушених залишити Грузію в 1990-х роках.

Також за підсумками візиту до Грузії в червні Робоча група ООН з довільних затримань підняла низку питань, що викликають стурбованість у зв'язку з функціонуванням судової системи в Грузії, в тому числі про роль прокурорів, вкрай низьку кількість виправдувальних вироків, а також про надмірне застосування такого запобіжного заходу, як утримання під вартою.

У Вірменії, на думку авторів доповіді, намітилися деякі зрушення в питанні дотримання свободи зібрань, було скасовано заборону на проведення громадських заходів на площі Свободи в Єревані. Крім того, закон "Про свободу зборів" було прийнято в більш досконалій редакції. Однак, зазначається в документі, правозастосовна практика, пов'язана з правом на свободу мирних зборів, залишалася предметом заклопотаності. Зберігалася стурбованість у зв'язку із застосуванням у Вірменії тортур та інших видів жорстокого поводження.

Білорусь

На думку співробітників Міжнародної амністії, протягом 2011 року обмеження, що накладаються на свободу слова, об'єднань і зборів в Білорусі, ще більше посилилися.

"Влада продовжувала страчувати людей. В'язні совісті залишалися під вартою і зазнавали тортур і інших видів жорстокого поводження. Право на справедливий суд було обмежено", - йдеться в доповіді.

Крім того, у Білорусі в 2011 році заборонили або розігнали всі демонстрації, що прокотилися країною після передбачуваних підтасовувань на виборах, що відбулися за рік до цього. Сотні пікетників заарештували і оштрафували, а щодо свободи зібрань були прийняті ще більш драконівські заходи. Крім того, нападків зазнали критично налаштовані правозахисні НПО.

Україна

З точки зору правозахисників, в Україні у 2011 році зберігалася атмосфера безкарності міліцейського свавілля.

"Цьому сприяли структурні недоліки правоохоронних органів; корупція, порушення, допущені при розслідуванні злочинів, скоєних співробітниками міліції, або повна відмова від розгляду (навіть у випадках, коли були неспростовні докази, в тому числі медичні докази); утиск і залякування скаржників, а також той факт, що кримінальні справи порушувалися лише проти нижніх чинів. Величезна кількість скарг на дії міліції відхилялася ще на рівні першої інстанції", - говориться в документі.

Судова реформа в Україні, наголошується в доповіді, не привела до зростання незалежності суддів. Використовуючи систему кримінального правосуддя в політичних цілях, влада тим самим зневажала принцип верховенства права.

Крім того, постійно надходили повідомлення про катування та інші види жорстокого поводження під вартою в міліції. Європейський суд з прав людини виніс рішення за дев'ятьма позовами, поданими проти України.

Молдова

За даними правозахисників, у 2011 році продовжували надходити повідомлення про те, що умови утримання у в'язницях Молдови "були рівносильні нелюдському і такому, що принижує гідність, поводженню, тортури і жорстокість залишалися безкарними, а в судах тривали несправедливі процеси".

Релігійні та інші меншини зазнавали дискримінації за відсутності законів, націлених на її запобігання.

Зокрема, йдеться в документі, в лютому в парламенті було представлено проект закону проти дискримінації, однак за станом на кінець року його не затвердили.

Положення закону про заборону дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації як і раніше викликало заперечення. Закон не передбачав чітких жалібних механізмів і достатніх санкцій.

Середня Азія

Як наголошується в доповіді, республіки Туркменістан і Узбекистан в 2011 році як і раніше жорстко обмежували права на свободу слова та об'єднань.

"Справжнім опозиційним політичним партіям продовжували відмовляти в реєстрації, а активісти майже не могли діяти відкрито. За критично налаштованими журналістами та правозахисними велося стеження, що стало звичним, а їм погрожували побиття, затримання та несправедливий суд. У Таджикистані, Казахстані та Киргизстані зафіксовані нові несправедливі судові процеси і випадки утиску критиків уряду і тих, хто викривав зловживання з боку посадових осіб", - говориться в документі.

Зокрема, за даними правозахисників, з Казахстану продовжували надходити численні повідомлення про тортури та інші види жорстокого поводження з боку співробітників силових структур, незважаючи на твердження влади про те, що для вирішення цієї проблеми прийняті заходи.

"Правоохоронні органи Казахстану перевищили допустиму силу при розгоні масових акцій протесту під час страйку нафтовиків. Десятки маніфестантів, їх прихильників, профспілкових працівників та опозиційних активістів були затримані. Не менш як 16 людей було вбито в грудні у ході зіткнень між демонстрантами і поліцією. Влада примусово повертала прохачів притулку та біженців в Китай і Узбекистан, незважаючи на протести міжнародного співтовариства і втручання ООН", - йдеться в документі.

За даними авторів доповіді, в Узбекистані в 2011 році "в'язні совісті" продовжували відбувати тривалі тюремні терміни в умовах, рівносильних жорстокому, нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню.

"Незважаючи на прийняття законів, націлених на поліпшення поводження із затриманими, продовжували надходити повідомлення про десятки випадків катувань і жорстокого поводження із затриманими й ув'язненими", - вважають правозахисники

При цьому, як зазначив на прес-конференції Джон Дальхізен, деякі країни НАТО "пристосувалися до узбецького режиму, незважаючи на кричущі порушення прав людини, і роблять вони це для того, щоб зберегти відкритим північний маршрут постачання військ в Афганістані".

Балтія

З прибалтійських країн окремої згадки в доповіді удостоїлася лише Литва.

Одним з порушень в сфері прав людини, на думку Міжнародної амністії, стала поява в Литві законодавчих ініціатив, що дискримінують людей на підставі їх статевої приналежності і сексуальної орієнтації

Крім того, вказується в доповіді, посилаючись на формальні причини і державну таємницю, Литва в січні різко припинила розслідування, яке велося щодо двох секретних в'язниць, створених на литовській території Центральним розвідувальним управлінням США.

"У жовтні уряд відмовився відновити слідство, незважаючи на те, що у вересні НПО представили владі нові переконливі докази того, що затриманих могли перекидати з Марокко в Литву літаком", - наголошується в доповіді.

У доповіді Amnesty International за 2011 рік відсутня згадка ситуації з правами людини в Латвії та Естонії у зв'язку з масовим безгромадянством у цих державах. Крім того, не зафіксовані в документі випадки мовної дискримінації російськомовної меншини в прибалтійських країнах.