Екс-прем'єр-міністра Лівії екстрадували на батьківщину

Влада Тунісу в неділю екстрадувалf до Лівії колишнього прем'єр-міністра цієї країни Аль-Багдаді Алі аль-Махмуді, передає агентство Франс Прес з посиланням на джерело в адміністрації туніського президента Монсефа аль-Марзукі.

"Уряд Тунісу прийняв рішення екстрадувати аль-Махмуді, не повідомивши про це президента", - повідомив співрозмовник агентства. Він додав, що аль-Марзукі офіційно не підписував розпорядження про екстрадицію лівійського екс-прем'єра.

Аль-Багдаді Алі аль-Махмуді займав пост генерального секретаря Вищого народного комітету Лівії (аналог поста прем'єр-міністра) з 5 березня 2006 року до 1 вересня 2011 року, коли він оголосив про перехід на сторону ПНС. Проте в кінці серпня, коли сили опозиції почали штурм Тріполі, аль-Махмуді втік на туніський острів Джерба.

Уряд Тунісу прийняв рішення про видачу аль-Махмуді владі Лівії 22 травня. Повідомлялося, що останній прем'єр епохи Каддафі буде екстрадований в Тріполі протягом "найближчих днів або тижнів". Сам аль-Махмуді заявляв, що побоюється "негайної страти" відразу після екстрадиції на батьківщину. Він підкреслював, що лівійський перехідний уряд "не хоче і не може провести (над ним) чесний судовий процес".

Раніше міністр юстиції Тунісу Нуреддін Бухейра заявляв, що лівійська сторона зобов'язалася зробити все необхідне, щоб процес над екс-прем'єром проходив чесно, і не завдавати фізичних чи моральних страждань аль-Махмуді.

Ще в листопаді 2011 року туніський суд постановив видати аль-Махмуді Лівії, проте потім процес видачі був припинений через те, що пізніше влада Тунісу висунула політику-втікачу звинувачення в незаконному перетині тунісько-лівійського кордону. У лютому цього року всі звинувачення були зняті, і перешкод для передачі аль-Махмуді лівійській стороні не залишилося.

Нагадаємо, Туніс визнав Перехідну національну раду (ПНС) Лівії 22 серпня і висловив готовність співпрацювати з новою владою цієї країни в сфері безпеки. В середині лютого 2011 року в Лівії почалися масові демонстрації проти влади, які переросли в збройне протистояння. Створена опозицією Перехідна національна рада (ПНС) була оголошена єдиним легітимним органом влади в країні.

Рада Безпеки 17 березня 2011 через резолюцію 1973 санкціонувала військове втручання в Лівію під приводом захисту населення від загибелі в результаті придушення владою країни збройної опозиції. Це дало можливість НАТО проводити повітряні операції проти чинного вже більше 40 років режиму, в результаті чого голова Лівії Муаммар Каддафі був повалений і загинув, ховаючись від переслідування опозиції. Операція НАТО в Лівії завершилася 31 жовтня.