RU
 

Світова преса про вибори в Грузії: У "революції троянд" обсипаються пелюстки

1 жовтня 2012, 14:48
0
33
Світова преса про вибори в Грузії: У  революції троянд  обсипаються пелюстки
Фото: AP
Західні газети присвятили редакційні статті сьогоднішнім виборам у Грузії

Кілька західних газет присвятили редакційні статті сьогоднішнім парламентським виборам у Грузії. Причому відразу два видання малюють поетичний образ квітів, які в’януть. Спостерігачі зазначають: на демонстрації опозиції в неділю натовпи виглядали "дуже, дуже впевнено", і склалося враження, що люди вийдуть на вулиці, якщо будуть незадоволені результатами виборів.

"Грузія: у "революції троянд" обсипаються пелюстки" - так названа ​​стаття в The Guardian. Автор статті зазначає, що поведінка тих, хто проголошує себе "друзями Заходу", навіть ще більш непередбачувана, ніж поведінка лідерів, налаштованих антизахідно. Так, грузино-російську війну 2008 року видання називає "катастрофою": "Нерозсудливість Саакашвілі і нещадні заходи у відповідь Росії намертво зупинили експансію НАТО на схід". Про скандальні відеозаписі, де відображені тортури ув'язнених, газета пише: "Вони оголили іншу сторону революції Саакашвілі - її зародковий авторитаризм, який зростає".

На думку The Guardian, правляча партія не бажає допустити зміни влади шляхом виборів: "Списки виборців підправлені, опозиціонери та правозахисники зазнають нападів та арештів". Тим часом коаліція Іванішвілі має хороші шанси на перемогу, якщо вибори будуть вільними, вважає видання.

"У майбутньому році Саакашвілі повинен скласти повноваження президента, але за допомогою поправок до конституції влада перейде до прем'єра. Про кого це вам нагадує? Про Путіна? Не може бути!", - так завершується стаття The Guardian.

"Революція троянд "відцвітає"- заголовок The Independent. З 2003 року Грузія далеко просунулася вперед, але є й вади:"більше половини жителів Грузії - безробітні, наростає занепокоєння повільністю демократичних реформ". На додачу "тюремний скандал" підкріпив звинувачення в авторитаризмі на адресу Саакашвілі і поставив під питання беззастережну міжнародну підтримку, якою раніше користувався чинний президент, зазначає газета.

Правляча партія та Грузинська мрія перекидаються їдкими звинуваченнями на адресу один одного. Загроза безпорядків після голосування цілком реальна, вважає газета.

Видання дає грузинським політикам пораду: "Яка б партія не перемогла сьогодні, її найбільш невідкладне завдання - відновити національну єдність у Грузії, яка стрімко руйнується".

Разом з тим The Independent пише, що сьогоднішні парламентські вибори в Грузії сприймаються як референдум про майбутнє країни.

Як описує вибір, що стоїть перед електоратом, журналіст газети Шон Уокер: "Або підтримати партію колишнього героя революції - президента Саакашвілі, або проголосувати за його заклятого недруга, одного з найбагатших людей планети, який обіцяє демократичні реформи і поліпшення відносин з Росією".

Фактично голосування зумовить, чи зможе партія Саакашвілі сформувати новий уряд. Бідзіна Іванішвілі, суперник Саакашвілі, обіцяє: якщо його коаліція Грузинська мрія отримає більшість мандатів, він стане прем'єр-міністром на два роки, не більше, і здійснить демократичні реформи. Автор статті, між тим, зазначає, що програма опозиції "досить розпливчаста.

Іванішвілі називає чинного президента диктатором, а Саакашвілі свого супротивника - пішаком Кремля, який має намір повернути Грузію в часи корупції та непотизму. Після голосування можливі демонстрації і суперечки, оскільки обидві сторони запевняють, що напевно переможуть.

"Відповідно до соцопитувань, партія Саакашвілі впевнено лідирує, але Іванішвілі оголошує цей рейтинг підробленими", - пише автор. Скандал навколо відеозаписів, де відображені тортури ув'язнених, зміцнив позиції Іванішвілі. Автор пише, що Іванішвілі пообіцяв визнати результати виборів, якщо міжнародні спостерігачі визнають їх вільними і справедливими. "Але є потенціал для великих акцій протесту, оскільки в передвиборній агітації з самого початку декларувалося: будь-який результат, окрім явної перемоги Грузинської мрії означатиме, що результати підтасовані", - коментує автор.

The Independent назвала Іванішвілі "незвичайним політиком".

"Ця найбагатша людина в Грузії народилася у бідній родині, а в 1990-х він заробив мільярдний статок у Москві. До Грузії він повернувся років 10 тому, причому до 2011 року не спілкувався з пресою, і співвітчизники знали його лише за роботою його благодійного фонду", - зазначає газета.

Тим часом, глава Грузинської православної церкви скористався недільною службою, щоб застерегти від фальсифікацій на парламентських виборах у понеділок, пише The New York Times.

"Патріарх Ілія II, одна з найповажніших постатей країни, досі намагався не зараховувати себе ні до однієї політичної сили, утримуючись від різких коментарів після публікації відеороликів, що демонструють знущання над ув'язненими. Однак у неділю, він, схоже, звернувся безпосередньо до уряду Саакашвілі, закликавши прислухатися до сигналів громадськості ", - зазначає у своїй статті Елен Баррі.

"Стародавні римляни говорили:"Vox Populi, Vox Dei"-"Голос народу - голос Бога", - нагадав патріарх на недільній проповіді. - Якщо будуть порушення на виборах, що ми повинні сказати предкам? Вони нас не пробачать".

Георгій Гогія, співробітник Human Rights Watch, сказав, що його очікування щодо виборів значно змінилися за останні два тижні. Раніше він вважав, що правляча партія Єдиний національний рух набере 55-60% голосів.

За його словами, на демонстрації опозиції в неділю натовпи виглядали "дуже, дуже впевнено", і склалося враження, що люди вийдуть на вулиці, якщо будуть незадоволені результатами.

"Це перший раз за 20 років грузинської історії, коли ми дійсно не знаємо результату виборів. Вперше в опозиції теж є ресурси, щоб електризуватися людей", - резюмував Гогія.

Джейкоб Реснек у своїй статті для The Washington Times пише, що політичні опоненти звинувачують президента Грузії у спробі "зіграти в стилі Путіна" - нібито він прагне стати прем'єр-міністром, оскільки обмеження терміну його повноважень не дозволяє йому висунути свою кандидатуру на президентських виборах наступного року. Такий прийом, зазначає Реснек використовував колишній і нинішній президент Росії Володимир Путін.

"Грузини направляються на парламентські вибори в понеділок, на яких президент Михайло Саакашвілі та його правляча Єдиний національний рух змагаються з коаліцією, очолюваною мільярдером і філантропом Бідзіною Іванішвілі. Партія, яка здобуде перемогу, повинна буде вирішити, хто стане наступним прем'єр-міністром - а ця позиція посилиться після конституційних реформ, які набирають чинності наступного року", - зазначає автор статті.

"У Грузії є шанс здійснити першу у своїй історії передачу влади шляхом демократичних виборів. Але зараз вона робить протилежне", - сказав у своєму інтерв'ю американській газеті Іраклій Аласанія, колишній дипломат і союзник Саакашвілі, який прилучився до опозиції. 44-річний Саакашвілі, юрист, який здобув освіту в США, не виключає можливості приходу на посаду прем'єр-міністра і замовчує відповідь на прямі запитання.

Прихильники Саакашвілі, зі свого боку, стверджують, що Іванівшілі та його коаліція отримують підтримку від темних сил у Москві і що філантроп використовує стан в $ 6,4 млрд, щоб купити собі дорогу до влади.

Після повернення в Грузію з Росії вісім років тому Іванішвілі субсидував державні інститути та місцеву інфраструктуру, йдеться в статті, однак союзники Саакашвілі вважають, що Іванівшілі несе загрозу для крихкої демократії країни та її незалежності від Росії.

"Він, безумовно, витрачав гроші, особливо в перші дні"революції троянд", і ми вдячні йому за це, - сказав Георгій Канделакі, заступник голови парламентського комітету з міжнародних відносин. - Тоді у нього було прагнення захопити владу в країні, що ми , на жаль, бачимо зараз".

Іванішвілі говорив раніше в цьому році, що він продав свої російські активи. Він також зазначає, що не є приятелем Путіна, йдеться в статті.

"Демократія у колишніх республіках СРСР" - так називається редакційна стаття The New York Times. Саакашвілі – найбільш прозахідний із лідерів колишніх радянських республік, нагадує газета. Однак стан виправної системи та підхід уряду до парламентських виборів "породжують сумніви у прихильності Саакашвілі справі демократії та реформ", за словами видання. У Грузії та за кордоном Саакашвілі дорікають у гоніннях на опонентів, тиску на суди і спробах заткнути рота ЗМІ.

Видання рекомендує провести повне і транспарентне розслідування ймовірних тортур у грузинській в'язниці.

Тим часом є припущення, що Саакашвілі спробує залишитися при владі, ставши прем'єр-міністром. Зі свого боку, Саакашвілі підозрює, що його суперник Іванішвілі - "пішак" Москви.

Газета робить висновок: "У будь-якому випадку Саакашвілі ставить під сумнів власну спадщину і свою здатність привести Грузію до НАТО, якщо він не зможе утримати країну на шляху до демократії і прав людини".

The Washington Post у свою чергу стверджує, що вибори в Грузії глибоко розкололи суспільство.

"Щось небувале відбувається в регіоні, в якому автократія є нормою: по-справжньому змагальні вибори. Залишається тільки припускати, чи просунуть вони Грузію на шляху до ліберальної демократії західного зразка, до розвитку якої США прикладали зусилля останні вісім років, або занурять її в запеклі політичні заворушення", - пише Джексон Діль в The Washington Post.

Грузія була основним одержувачем допомоги США, призначеної іноземним державам, і вашингтонські інтернаціоналісти сподіваються на вкорінення демократії в регіоні, де домінує путінський стиль правління, зазначає видання. Автор статті вважає, що зараз, частково через її власні помилки, партії Саакашвілі кинуто серйозний виклик коаліцією партій, що згрупувалися навколо Бідзіна Іванішвілі.

На думку Діля, який позитивно оцінює появу опозиції Саакашвілі, "парламент, в якому правляча партія зіткнеться із сильною, законною і незалежною опозицією, різко виділить Грузію з числа інших пострадянських держав, починаючи з Росії".

Проблема полягає в тому, що жодна із сторін у цій кавказькій "політичної аномалії" не хоче повністю грати за демократичними правилами. Саакашвілі позбавив Іванішвілі грузинського громадянства і чинив тиск на банк, яким володів мільярдер. Іванішвілі, зі свого боку, відмовився брати участь у теледебатах, при цьому, за повідомленнями, витрачає $ 600 тисяч в місяць на вашингтонських лобістів.

"Здається, що країна глибоко розколена, причому кожна зі сторін стверджує, що супротивник збирається підтасувати результати виборів і встановити корумповану диктатуру", - пише газета. Автор наводить думку парламентарія Ніколоза Лаліашвілі: "Ситуація в країні після виборів буде надзвичайно бурхливою і нестійкою".

На думку автора статті, це "підбадьорить Путіна, який призначив армійські вчення на окупованих сепаратистських територіях на вересень".

"Команда Саакашвілі розглядає навіть найгірший зі сценаріїв, за яким під приводом заворушень після виборів і провокацій на лінії припинення вогню Путін введе війська у Тбілісі", - пише The Washington Post.

Однак наразі вплив США в Грузії переважає,  переконаний автор статті.

Модернізація країни добре вдалася нинішньому президентові Михайлу Саакашвілі, визнає оглядач Der Spiegel Беньямін Біддер, однак, зазначає автор, з 2013 року Саакашвілі більше не може виставляти свою кандидатуру на посаду президента країни, і він намірився за зразком Кремля залишитися при владі як прем'єр-міністр - так само, як це колись зробив його заклятий ворог Володимир Путін.

Конституція Грузії обмежує перебування однієї і тієї ж особи на посаді президента двома термінами.

"Саакашвілі, який прийшов до влади в 2004 році в лавровому вінку зразкового демократа, доведеться здати дуже важкий іспит, - оповідає Біддер. - Якщо Грузія хоче залишитися взірцем демократії в регіоні, нинішньому президентові доведеться зробити те, з чим не впоралися його колеги в Москві, Мінську, Києві і в ряді кавказьких держав: добровільно відмовитися від влади ", - зазначає німецьке видання.

Однак риторика 44-річного президента свідчить про те, що він абсолютно не готовий передати справу всього свого життя в чужі руки, зауважує Біддер.

Тим часом, французьке видання Le Monde аналізує значення парламентських виборів у Грузії для регіону.

Михайлу Саакашвілі ніколи не доводилося мати справу з такою небезпечною, такою багатою, такою замаскованою опозицією, зазначає газета.

"Чому кампанія прийняла таких напружених обертів?" - запитує автор статті Петро Смоляр. На його думку, цьому посприяли внутрішні і зовнішні причини. Після двох термінів молодий президент не зможе виставити свою кандидатуру навесні 2013 року. "Ставка висока з тієї причини, що в 2013 році грузинський режим стане парламентським. Таким чином, у понеділок буде також визначено майбутній глава країни на найближчі роки", - зазначає автор.

Два блоки обрали стратегію напруженості. Грузинська мрія прагне залучити жертв ери Саакашвілі: пенсіонерів, звільнених чиновників, кинутих хліборобів, підприємців, тих, хто конфліктує з бюрократією, яка вважається упередженою, не кажучи вже про ув'язнених, зазначає журналіст. Влада внесла свій внесок, перетворивши вибори на питання життя і смерті для країни, вважає автор. Михайло Саакашвілі в п'ятницю у ході виступу на стадіоні в Тбілісі повторив свій постулат: виборці повинні будуть обрати між сучасною Грузією і похмурим минулим, в якому править кримінальна влада.

"Значення виборів виходить за межі Грузії: після арабських революцій, за якими з жахом стежили в Москві, на кону стоїть спадщина кольорових революцій", - зазначає автор. Україна поступилася, однак грузинський експеримент триває. Рух у бік НАТО та ЄС залишається неприйнятним для Кремля, наголошує автор. Великим проектом Володимира Путіна є створення Євразійського союзу за моделлю ЄС.

"Ці вибори є переломним моментом для Росії. Якщо ми виживемо, це стане гарним прикладом для інших країн. Після цього ніхто ніколи не приєднається до Євразійського союзу", - цитує Саакашвілі Le Monde.

Foreign Policy у статті про те, як проходило "перезавантаження" державного апарату пише, що 2008 року глобальна економічна криза і війна з Росією відвернули увагу уряду від структурних реформ держслужби. За словами багатьох грузинських чиновників, для Саакашвілі були важливішими боротьба з корупцією та відродження економіки. Досягнення реформаторів автор називає "такими, що вражають": так, в індексі Світового банку Грузія з 2006 року піднялася з 112-го на 16-е місце за легкістю ведення бізнесу.

Але в останні роки перед керівництвом Грузії стоять нові, складні завдання, зазначає автор. Серед них інституціоналізація реформ, створення сильної і стабільної команди міністрів, яка здатна забезпечити міцний прогрес, і необхідність дещо розмити сильно централізовану владу і вплив.

За матеріалами: The IndependentForeign PolicyThe Washington TimesLe MondeThe New York TimesDer Spiegel переклад ИноПресса

ТЕГИ: вибориГрузія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі