Фото: АР
Антиурядові виступи у Словенії переросли у заворушення
Сьогодні у Словенії відбудеться вирішальний другий тур виборів президента за участю чинного глави держави Данила Тюрка і колишнього прем'єр-міністра Борута Пахора.
У першому турі за
участю трьох кандидатів 11 листопада перемогу всупереч передвиборчим прогнозами
здобув Пахор, набравши 40% голосів і майже на 5% випередивши Тюрка.
Недільне
голосування у Словенії відбудеться на тлі найбільших за останні роки
антиурядових виступів, які відбулися в Любляні, Маріборі та низці інших міст
країни.
На мітингах,
організованих через соціальну мережу Facebook, громадяни закликали уряд Янеза
Янші піти у відставку через погіршення соціально-економічної ситуації у країні,
а також вимагали тотальної заміни всіх "політиків, злодіїв-адвокатів,
суддів, олігархів і фінансистів".
Остання протестна
акція, у якій взяли участь до десяти тисяч чоловік, відбулася у столиці в ніч
на суботу і переросла у вуличні зіткнення мітингувальників із поліцією. За
деякими даними, заворушення спровокували організовані групи неонацистів.
Протести почалися
незабаром після оголошення про намір уряду урізати бюджетні витрати для того,
щоб уникнути загрози банкрутства держави. Словенія переживає найгіршу рецесію
серед країн єврозони. Від 2009 року падіння економіки перевищило 8%, рівень
безробіття досяг 12%.
За оцінкою експертів
із Люблінського Міжнародного інституту з вивчення Середнього Сходу та Балкан
(IFIMES), після президентських виборів Словенія повинна поставити собі за мету
розвивати двосторонні відносини із країнами поза Євросоюзом, чого не було досі,
і пошук нових експортних можливостей.
"Виправдання
в тому, що країна повинна слідувати політиці ЄС, тобто офіційного Брюсселя,
вказують на те, що в держави немає чіткого бачення майбутнього. Держава повинна
знайти власні рішення і піклуватися про власні інтереси, що означає розвиток
міцних двосторонніх відносин за межами ЄС і пошук нових ринків", - сказано
в матеріалі IFIMES.
Що стосується
безпосередньо виборів, то, за оцінкою аналітиків, Данило Тюрк розгубив
підтримку виборців, викликавши їх подразнення тим, що носив формальний статус
незалежного кандидата, але в реальності користувався активною підтримкою
багатьох політичних партій. Серед них були лівоцентристська Позитивна Словенія
(лідер - мер Любляни Зоран Янкович), центристська Демократична партія
пенсіонерів Словенії (лідер - голова МЗС Карл Ер’явець) та група
непарламентських партій.
"У Тюрка
було б набагато більше шансів на переобрання, якби він зумів вести власну
незалежну політику. Нашкодила йому і підтримка колишнього президента Словенії
Мілана Кучана, тому що його напуття виборцям у досить зрілій словенській
демократії сприймаються як "рецидив минулого", - вважають аналітики.
Інший кандидат у
президенти екс-прем'єр Борут Пахор, висунутий своєю Соціал-демократичною
партією, на думку спостерігачів, зумів під час виборчої кампанії представити
себе як сучасного лідера, здатного проводити політику, незалежну від партійних
інтересів. За оцінкою IFIMES, Пахор від 2008 до 2011 року очолював саме слабкий
уряд країни, але визнав свої помилки, викликавши симпатії виборців.
Згідно з останніми
опитуваннями громадської думки, Борут Пахор може перемогти на виборах із
різницею в 30%.
Президент Словенії обирається строком на п'ять років. Нинішні
президентські вибори є п'ятими в історії Словенії, яка проголосила незалежність
у 1991 році. Голосування у першому турі було відзначене найнижчою явкою за всю
історію президентських виборів - на дільниці прийшло близько 48% від 1,7
мільйона виборців.