Фото: Reuters
Католики відсвяткують Великдень цієї неділі
Цього року західні християни відзначають Великдень на 36 днів раніше, ніж православні, - 31 березня. Сьогодні всі католики, а також вірмени відзначають Страсну п'ятницю - день, у який, за Біблією, розіп'яли Ісуса.
Велика П'ятниця
присвячена спогаду про Страсті Господні. У Католицькій церкві це єдиний день у
році, в який не здійснюється Євхаристія. У цей день проходить богослужіння Хресного
шляху, під час якого священик і парафіяни обходять 14 "стоянь",
розміщених по периметру кожної католицької церкви латинського обряду. Увечері
проходить особливе богослужіння Страстей Господніх, яке обов'язково повинне
починатися після трьох годин дня (час хресної смерті Спасителя). Із вівтаря знімають
всі покриви, свічки та хрест. Під час служби не використовують музичні
інструменти і дзвони на знак скорботи за Спасителем, який помер на хресті.
Наступного дня -
Велика субота, яка присвячена спогаду про поховання Ісуса Христа. У вечір
Страсної Суботи відбувається літургія Святого вечора, а після неї оголошується
Блага звістка про Світле Христове Воскресіння - "Христос воскрес, воістину
воскрес". У цей вечір закінчується Великий піст і настає Великдень.
Вранці у Пасхальну
неділю після богослужіння діти і молодь обходять будинки з піснями і привітаннями,
подібні до різдвяних коляд. Серед великодніх розваг найбільш популярні ігри із
фарбованими яйцями: їх кидають один в одного, катають по похилій площині,
розбивають, розкидаючи шкарлупу.
У західній культурі
популярним є образ Пасхального кролика, який нібито ховає розфарбовані яйця -
діти повинні їх знайти і отримати від батьків нагороду.
Хоча для всіх вірян
Великдень є святом Воскресіння Христа, історія цього свята сягає давнини і
пов'язана з дохристиянським культом богів рослинності, шанованих ще в Древньому
Сході. Це стародавнє свято весняного пробудження природи, переосмислене у дусі
християнської легенди на європейському ґрунті.
На зорі
християнства в іудеїв та християн Великдень святкувався в один день. Але,
починаючи з 2 століття нашої ери, християни почали відзначати це свято в інший
день. Причина цього була в тому, що "іудеї відкинули Ісуса як
спасителя" (історики так цитують римського єпископа Сікстуса). Саме з його
ініціативи дата християнського Великодня була перенесена на день, який не
збігається із його святкуванням в іудеїв.
Сікстус був
римським єпископом з 116 по 126 рік нашої ери. І весь цей час він і римський
імператор Адріан виступали проти єврейських звичаїв і свят.
У 325 році відбувся
Перший Вселенський Собор, на якому вирішено було відзначати християнський Великдень
у першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного
рівнодення за юліанським календарем.
У 1582 році
Католицька церква ввела григоріанський календар, а Православна залишилася з
юліанським. З того часу дата православного Великодня почала відрізнятися від католицької.
За канонами
православної церкви, Великдень слід відзначати після іудейського, оскільки Господь
воскрес у першу неділю після юдейського Великодня. А якщо дотримуватися
григоріанського календаря, то Великдень християнський іноді збігається з
єврейським, а іноді буває і перед ним.
Зазначимо,
католицький Великдень зазвичай проходить на тиждень або два раніше від православного.
Три рази в 19 років святкування Великодня співпадає.
Православні
християни в 2013 році будуть відзначати Великдень 5 травня. В іудеїв
святкування Великодня (Песаха) почалося в цьому році увечері 24 березня.
Корреспондент.net за матеріалами з відкритих джерел