Вбивство британського військовослужбовця у Лондоні, здійснене в середу двома ісламістами, втілює найбільший страх західних розвідслужб - непередбачувані напади "вовків-одинаків". Ця кривава атака більше схожа на "люмпен-тероризм" - тероризм для бідних, не такий смертоносний, але такий, що не менше лякає, пишуть світові ЗМІ.
Журналісти
повідомляють нову інформацію про двох нападників, намагаються виявити
відмінності і паралелі між бостонськими і лондонськими терористами, зазначаючи,
що в 90-ті роки Британія надала притулок співтовариству радикалів, які
перетворили її на "Лондоністан".
Вбивство
британського військовослужбовця біля казарми в Лондоні, вчинене 22 травня двома
ісламістами, втілює найбільший страх західних розвідслужб - непередбачувані
напади так званих "самотніх вовків": терористів-одинаків або
мікроосередків, пише кореспондент Le Monde Лоран Бордон.
Вбивство у Лондоні
більше схоже на "люмпен-тероризм" - тероризм для бідних, "не
такий смертоносний, але такий, що не менше лякає, оскільки такі теракти
відбуваються хвилями і циклами", йдеться у статті.
Напад з холодною
зброєю також не є новим явищем: під час першої інтифади Ізраїль захлеснула
"війна ножів" з вуличними нападами на ізраїльських солдатів, нагадує
автор публікації.
Бостонський теракт
і вбивство військового в Лондоні примітні тим, що терористи не мали конкретного
плану розв'язання війни і не замислювалися, що буде після, вважає оглядач El Mundo Пабло Пардо. Журналіст намагається виявити відмінності і паралелі між
людьми, що скоїли напади в Бостоні і Лондоні.
"Царнаєви не
були американцями, вони були мусульманами з народження. Крім того, у їхьому
випадку велика частка націоналізму - вони чеченці, належать до народу із
запаморочливою традицією боротьби", - пише автор, посилаючись на
"Хаджі-Мурата" Льва Толстого.
Нігерієць Майкл
Адеболаджо був християнином, а потім прийняв іслам. Автор наголошує: "Дедалі
більше чорношкірих африканців приходять до цієї течії ісламу, хоча багатьом
ісламістам-інтегралістам властивий подекуди арабський расизм".
Журналіст також
вважає, що Царнаєви стали радикалами в Дагестані, а лондонські терористи - там,
де жили постійно, у Великобританії. На останньому факті він загострює особливу
увагу: "У 90-ті роки, під приводом захисту свободи думок (і відчуваючи
певну постколоніальну перевагу), Великобританія приймала різноманітних
радикальних ісламістів. Так виникло співтовариство радикалів, яке прозвали "Лондоністаном".
А які паралелі? У
Чечні радикальний ісламізм не зовсім традиційний. Але "на тлі байдужості
Заходу боротьба чеченців за незалежність була використана радикальними
ісламістами, яких фінансують наші союзники із Саудівської Аравії", - стверджує
автор.
Північ Нігерії теж
дедалі більше перетворюється на розсадник ісламізму, пише автор: "збройні
угруповання затіяли кампанію геноциду і етнічного чищення, спрямовану проти
анімістів і християн".
Про трансформації
традиційного ісламу в радикальний ми поки знаємо дуже мало, зауважує автор.
"Як би там не було, "Хаджі-Мурат" перетворився на "Лондоністан",
- підсумовує автор.
Газета Independent підсумувала інформацію про людей, які, мабуть, вчинили вбивство військового в
Лондоні у минулу середу.
"Підозрюваний
надихався ідеями імама, якого вислали з Великобританії після того, як він
закликав прихильників обезглавлювати ворогів ісламу" - такий заголовок
першої статті. Йдеться про священнослужителя Омара Бакрі Мухаммеда, зазначає
журналіст Кім Сенгупта. "Його вигнали з Великобританії за екстремістську
діяльність, у тому числі ймовірні зв'язки з "Аль-Каїдою". На
відеозаписі прихованою камерою він заявляв, що ворогам ісламу дозволено
відрубувати голови", - йдеться у статті.
Тепер Бакрі
Мухаммед проживає в Лівані. Він сказав в інтерв'ю Independent, що вчинок Майкла
Адеболаджо можна виправдати за канонами ісламу: "Він не атакував мирних
громадян, він атакував військового під час операції".
Бакрі Мухаммед
стверджує, що підозрюваний бував у нього на зборах: "Він ставив запитання
про релігію, був дуже допитливий. Він вперше з'явився, коли люди дуже
обурювалися війною в Іраку і війною з терором".
Газета повідомляє
біографію Бакрі Мухаммеда: уродженець Сирії, в 1986 році він отримав політичний
притулок у Великобританії, де створив кілька радикальних організацій. Щонайменше
дюжина їхніх членів, як вважається, стала терористами-смертниками або їхніми
спільниками. "Бакрі Мухаммед неодноразово застерігав, що зовнішня політика
Британії спричинить відповідні удари мусульман, що проживають на Заході, і
держави будуть безсилі цьому запобігти", - пише видання.
Друга стаття
називається "Підозрюваний у нападі у Вулвічі був відомий як спецслужбам,
так і членам забороненої ісламістської організації". Точніше, спецслужби
звертали увагу на обох імовірних убивць військовослужбовця Лі Рігбі, пояснює
журналіст Кехел Мілмо.
Анджем Чударі,
колишній лідер організації Аль-Мухаджирун, заснованої ісламістом Омаром Бакрі
Мухаммедом, підтвердив, що був знайомий з людиною, яка після вбивства зробила
політичну заяву на відеокамеру.
За словами Чударі,
ця людина - Майкл, відомий під ім'ям Муджахід, що брав участь у зборах
Аль-Мухаджирун та зборах організацій, що прийшли їй на зміну, але вже два роки
там не з'являвся. Чударі стверджує, що Муджахід не перебував у його організації
офіційно, а просто бував на зборах і був "приємним, тихим хлопцем,
абсолютно нормальним".
Чударі заперечує,
що саме під його впливом Муджахід став радикалом.
"Критикувати
зовнішню політику - ще радикалізм, а в інтернеті повно матеріалів набагато
більш екстремістського змісту", - зазначив Чударі.
Британські ЗМІ закликають уряд і суспільство утриматися від поспішних дій і ретельно вивірити
відповідні дії, зазначаючи, що надмірна реакція - це саме те, чого домагаються
терористи.
Серія терактів,
яким запобігли, що мали намір здійснити джихадисти, стурбувала британське суспільство,
проте те, що сталося в Лондоні, стало нагадуванням, що деякі британці хочуть
вбивати своїх співвітчизників, йдеться у публікації The Times.
"Британські
війська вийдуть з Афганістану в наступному році. Але ті, хто хоче ненавидіти,
сіяти хаос і вбивати в ім'я ісламу, знайдуть собі виправдання і після
цього", - пише видання.
На думку
журналістів Financial Times, головна загроза подібних злочинів полягає в тому,
що вони вносять розлад між різними соціальними групами.
"Уряд розумно
утримався від заяв "про війну з тероризмом" і обіцянок посилити
заходи безпеки", - вважає FT.
"Мета
терористів - домогтися надмірної реакції від політиків і суспільства, - нагадує
редакція. - Британія не повинна потрапити в цю пастку".
На найважливіші
питання у справі про вбивство у Вулвічі потрібно відповісти не поліції і не
спецслужбам, а британському суспільству, вважають журналісти Independent.
Головний урок, який потрібно засвоїти суспільству, полягає в тому, що, лише
зберігаючи свої цінності і не піддаючись на шантаж терористів, можна не дати
фундаменталістам перемогти, вважає видання.
Незважаючи на те,
що духовні лідери мусульман Великобританії поспішили засудити криваві вчинки,
ультраправі організації вирішили скористатися моментом і покласти провину за
дії двох божевільних на все співтовариство, йдеться у статті. Наміри
націоналістів пригнічують редакцію, однак вона закликає не забороняти їхні
акції, за умови, що ті не порушуватимуть законодавства.
"Заборони
тільки розлютили вкрай правих. Це буде відмовою від основних демократичних
свобод і поступкою жорстокому тиску терористів", - пише видання. У
сформованих умовах Британія просто не може собі дозволити стати більш
роз'єднаною і менш толерантною, вважають журналісти видання.
За словами
драматурга і письменника Ханіфа Курейші, британця пакистанського походження,
вбивство британського солдата зовсім не прояв тероризму, а справжнісіньке
божевілля, пише Марія Джулія Мінетті в матеріалі, опублікованому в газеті La Stampa.
"У мене
склалося враження, що переді мною божевільний, справжній божевільний", -
говорить Курейші.
"Ідеологія
насильства, ідеологія джихадистського тероризму - це магніт для тих, хто шукає
виходу власній агресивній натурі. Відомо, що джихадісти проводять багато часу
за переглядом відео з вбивствами, четвертуванням і так далі", - зазначає
письменник.
"Згадайте
останні терористичні акти в Бостоні і Лондоні, що їх об'єднує? "Прийняття"
ісламу терористами. Люди до певного віку проявляють байдужість до релігії і
раптом стають побожними, непримиренними. Вони бачать несправедливе ставлення до
мусульман з боку західних країн, у них виникає бажання покарати винних. На
практиці виникає усвідомлення можливості дати вихід своїм жорстоким імпульсам",
- вважає Курейші.
"Останні
теракти - акції окремих божевільних, що намагаються знайти ідеологічне
виправдання своїм вчинкам", - упевнений письменник.
За матеріалами: La Stampa, Independent, Financial Times, The Times, El Mundo, Le Monde; Переклад: ИноПресса