Жорсткі заходи влади Туреччини у відповідь на протестні виступи завдали шкоди іміджу країни загалом та особисто прем'єр-міністр Реджепу Тайіпу Ердогану, але вони не приведуть ні до відставки глави уряду, ні до зміни кабінету міністрів, стверджують експерти.
Другий тиждень по всій Туреччині тривають
антиурядові виступи, що почалися в Стамбулі з мітингу на захист парку Гезі в
центрі міста. Демонстранти виступають проти ісламізації Туреччини та політики
прем'єр-міністра Реджепа Ердогана. Він у відповідь звинувачує в організації
протестів опозицію, екстремістів і блогерів.
Влада розганяла
мітингувальників
за допомогою гумових куль, сльозогінного газу, водометів, кийків. Кількість
постраждалих перевищила 3 тисячі, повідомляється про трьох загиблих.
Ореол розсіявся
Проявивши жорстокість стосовно демонстрантів,
турецький уряд назавжди себе дискредитував,
впевнений експерт британського Королівського інституту міжнародних відносин
Фаді Хакура.
"Ореол, який був в уряду Туреччини в очах її
союзників, значної
мірою
розвіявся. Він
виражав протест у
зв'язку з порушеннями прав людини і відсутністю демократії в Сирії. А тепер
порушує власні принципи у себе вдома", - сказав Хакура.
Однак
економіст UniCredit Джилліан Еджуорс вважає, що "вірогідність відходу
уряду дуже мала".
"Ми не бачимо впливу [ситуації в Туреччині] на
економіку єврозони або в цілому Євросоюзу", - сказав він.
Ердоган не втече
Азербайджанський політолог Зардушт Алізаде також
вважає, що Ердоган утримає владу.
"Ердоган всидить, але по його репутації завдано
серйозного удару. Не тільки в країні, а й за її межами: якщо кілька місяців
тому він міг зверхньо говорити з лідерами арабських країн, то тепер навряд чи
зможе це робити", - сказав політолог.
Експерт бельгійського Центру вивчення криз та міжнародних
конфліктів Венсан Ейфлінг вважає, що турецька демократія зараз проходить
серйозне випробування на стійкість, але у Ердогана є шанси ще довго залишатися при владі.
"Із роздробленою опозицією, якій не вистачає харизматичного лідера, для
Ердогана шлях залишається вільним. У 2014 році президент буде вперше обраний в
ході загального голосування, і в його руках зосередилося більше влади, ніж у прем'єр-міністра.
У Ердогана з'явиться можливість залишитися на чолі країни до 2023 року, і він
висловив таке бажання у вересні 2012 року після переобрання головою Партії
справедливості і розвитку. Такий
сценарій може покласти край турецькій
демократії, від якої залишиться лише назва", - сказав експерт.
Роздрібнена опозиція
Професор, політолог Ільхан Узгель (Анкарський
університет, Анкара) вважає, що "подібні протестні виступи повністю
відповідають характеру нинішнього глобалізованого століття".
"На вулиці вийшов найбільш активний середній
клас, молодь, міське населення. Тут немає лідера, немає певної ідеології,
присутній момент спонтанності. Особливість цих протестів в тому, що тут немає
єдиної причини, чому народ незадоволений. У кожного є свій аргумент, своє
невдоволення . Але об'єднує всіх одне - неприйняття особистості Ердогана. Він
поводиться грубо, дозволяє жорсткі висловлюючи, які ображають народ, а то і ображає
його. Називає протестувальників горлопанами, не звертаючи уваги на те, чому вони
вийшли на вулицю. У нас в Туреччині це вважається образою", - сказав
професор.
Він зазначив, що "людям не подобається, що він
монополізував владу і сам приймає будь-які рішення, втручається у справи, за
які відповідають інші відомства, наприклад, мерія міста". Це стосується,
наприклад, будівництва мосту через Босфор. За його словами, мер Стамбула проти
такого будівництва, "багато стамбульців теж проти".
"Але Ердоган нікого не слухає і приймає ці
рішення одноосібно. Бурхливу негативну реакцію викликає прагнення уряду
диктувати умови особистого життя людей", - зазначив експерт.
Він навів
як приклад спробу законодавчо заборонити
аборти, антиалкогольне законодавство, прийом дітей до школи з 3 років,
"щоб вони згодом навчалися в навчальних закладах ісламського спрямування".
"Усі
ці фактори накопичилися і вибухнули. Що буде далі, - поки незрозуміло. Протести
такого масштабу і небаченої народної згуртованості в Туреччині, мабуть,
вперше", - зазначив він.
Професор Беріл Дедеоглу зі стамбульського університету
Галатасарай, у свою чергу, сказав, що особливість цих виступів полягає в тому,
що, незважаючи на вимоги відставки уряду, народ не хоче, щоб Ердоган йшов.
"Тому що в Туреччині дуже слабка опозиція, її
майже немає, нема кому його замінити. Тому насправді народ не проти Ердогана,
але проти того, щоб він втручався в особисте життя людей, вказував їм, як жити,
скільки дітей мати, як і чому вчитися і так далі. Якщо йому вдасться переламати
себе, залишити у
спокої людей, не надто сильно тиснути своєю думкою, вважаю, все заспокоїться
", - зазначив співрозмовник.
Він не вважає, що ескалація конфлікту буде
наростати.
"Влада почала прислухатися до народу,
встановився діалог. Якщо не буде провокацій, то посилення протистояння бути не
повинно. Складно сказати, як розвиватимуться події далі, і як ця ситуація
вплине на політичну обстановку в регіоні в цілому",-сказав він.
Вектори протесту
Соціолог Вейсель Айхан, у свою чергу, висловив
думку, що з усіх протестних акцій в історії Туреччини ця перша, учасники якої
доб'ються конкретного результату. За його словами, це вже, власного кажучи,
сталося.
"Ситуація дійшла вже до того етапу, коли уряд
зрозумів, що він
не зможе діяти як раніше, а суспільство теж зрозуміло, що воно може добитися
своїх цілей. Відтепер політика Туреччини зміниться. Раніше зв'язок між
суспільством і владою був
порваний.
Але зараз цей зв'язок вже почав
встановлюватися. Зараз влада вже не зможе так просто відмахнутися від народу. І
в цьому головне
досягнення мітингувальників",
- зазначив співрозмовник.
У свою чергу представник стамбульського Товариства
гідів RIS Наіль Барс також перерахував деякі фактори, які підштовхнули людей до
протесту. Зокрема, це рішення про вирубування парку, про будівництво чергового торгового центру,
реформа в галузі освіти, "яка веде до релігійного тоталітаризму",
заборона алкоголю з 22:00 до 06:00.