Фото: AP
Ердоган не має наміру "чекати дозволу від жменьки мародерів"
Спроба прем'єр-міністра Туреччини представити антиурядові протести результатом зусиль опозиційних відщепенців вписується в модель того, як багато ісламістських політичних лідерів реагують на критику своїх режимів, пише USA Today.
Як зазначають
аналітики, ісламістські лідери в Єгипті, Тунісі та Туреччині продемонстрували
зневагу щодо
поглядів опозиції, яка
викликала
фрустрацію, що лише
посилює народні протести і
нестабільність.
Ця схожість вельми помітна, але не дивна, тому що прем'єр-міністр Туреччини
Реджеп Тайіп Ердоган та інші ісламістські лідери "мають схоже бачення демократії", вважає Шаді
Хамід, директор з досліджень аналітичного центру Brookings Center в Досі. Ці
лідери вважають, що перемога на виборах дає їм мандат і значну свободу втілювати
в життя власне бачення, навіть перед обличчям істотної протидії, передає думку експерта видання.
"Там мало зважають з ідеєю консенсусу та врахування позицій електоральних
меншин", - зазначив Хамід.
Ердоган у понеділок відмовився відійти від плану
будівництва торгового центру і мечеті на історичній площі в Стамбулі, проти
якого виступали мітингувальники. "Я не маю наміру чекати дозволу (від
опозиції) або від жменьки мародерів", - заявив він. Виступаючи минулих вихідних, він попередив демонстрантів: якщо вони
виведуть на вулиці 200 тисяч
осіб, його прихильники виведуть мільйон, зазначає Орен Дорелл.
Автор порівнює це із ситуацією в Єгипті.
"Президент Єгипту Мохамед Мурсі проголосив необмежену виконавчу владу і
скористався своїми повноваженнями, щоб просунути конституцію, розроблену
комітетом, в якому домінували ісламісти, - йдеться у статті. - Коли ж десятки тисяч людей
стали протестувати біля президентського палацу, він назвав їх нелегітимними
відщепенцями і проголосив, що "з волі божої і за результатами виборів я
став капітаном цього корабля". Тисячі його прихильників вийшли на вулиці,
щоб протистояти протестам опозиції".
Тим часом Майкл Рубін, аналітик Американського
інституту підприємництва, вбачає паралелі з іншим популярним президентом, який зіткнувся з опором опозиції, - Володимиром
Путіним. "Під час турецької весни люди відчули, що країна більше не є
демократичною. Він (Ердоган), схоже, об'єднав у собі найгірші риси Мурсі та Путіна", - цитує експерта автор статті.
За матеріалами: USA Today, переклад - ИноПресса