Фото: Reuters
Правляча коаліція отримала більше 50% місць у палаті радників
Правляча коаліція Ліберально-демократичної партії й партії Комейто отримала більшість у верхній палаті парламенту Японії.
За результатами виборів, що завершилися в неділю, їй вдалося
отримати 135 з 242 місць, підсумки оприлюднені на офіційному сайті виборів.
Вибори в палату радників відбуваються раз на три роки,
переобранню підлягає половина з 242 депутатів палати строком на шість років. За
121 депутатський мандат на нинішніх виборах боролися 433 кандидата від дев'яти
партій.
Правлячій коаліції Ліберально-демократичної партії та партії
Комейто на нинішніх виборах вдалося отримати 76 місць у верхній палаті, що на
додаток до 59 депутатських мандатів, що не переобираються в цьому році,
забезпечує їй 135 місць - на 14 голосів більше, ніж необхідно для отримання більшості
.
Ліберально-демократична партія отримала на виборах 65 місць,
партія Комейто - 11. Опозиційна Демократична партія Японії набрала на нинішніх
виборах 17 місць, Партія всіх і Комуністична партія отримали по 8 місць, партія
Асоціація реставрації Японії - 8, Соціалістична партія - одне місце, незалежні
кандидати отримали три мандати. З урахуванням 121 мандата, який не переобирався
на цей раз, правлячій коаліції належить 135 мандатів, опозиції - 107.
Як заявив журналістам прем'єр-міністр Японії й глава
партії-переможця Ліберально-демократичної партії Сіндзо Абе, "виборець
вибрав стабільність", так як нинішні вибори скасували систему, коли
більшість у верхній і нижній палаті належать протилежним політичним силам, які
прагнуть блокувати законопроекти один одного.
Ця ситуація, яка склалася за першого прем'єрства Абе в 2006
році, тривала шість років, незважаючи на зміну влади, що сталась двічі за цей
час, і отримала в Японії назву "скрученого парламенту".
Нагадаємо, в березні цього року окружні суди Японії визнали парламентські вибори, що пройшли в грудні такими, що суперечать Конституції.
Підставою для подачі позовів стала різниця в кількості голосів необхідних для отримання
депутатського мандата, яка виникла через різну щільність населення у виборчих
округах.