У Великобританії слідчі розкрили вбивство за допомогою нової так званої бази котячих ДНК. Зараз у цій базі даних вже містяться відомості про 152 домашніх тварин, пише газета The Daily Mail.
Створити таку базу британська влада вирішила після того, як котяче волосся допомогло слідчим розкрити вбивство і зловити злочинця.
Нова методика випробувана в справі про вбивство Девіда Гая, розчленований труп якого був знайдений у липні 2012 року на пляжі в Саутсі (графство Гемпшир). Останки були загорнуті в фіранку, причому при огляді тіла експерти знайшли вісім котячих волосин.
Проведена експертиза показала, що знайдені біоматеріали з високою часткою ймовірності належать коту на ім'я Тінкер, господарем якого є Девід Хілдер. Для перевірки отриманих відомостей докази відправили до Каліфорнії, де співробітники криміналістичної лабораторії підтвердили висновки колег.
Американці порівняли генетичний матеріал з 493 зразками своєї "котячої бази", але схожості не виявили.
Британські слідчі вирішили створити такий же банк даних і у себе. Вони звернулися до ветеринарної компанії, котра проводить аналіз крові кішок, і отримали 152 генетичних зразки. Порівнявши їх з біоматеріалами зі справи про вбивство Девіда Гая, слідчі прийшли до висновку, що лише в трьох випадках генотип збігається. Вагомі докази у вигляді котячих волосин були покладені в основу обвинувачення.
У результаті суд, вивчивши докази, засудив Хілдера до довічного терміну позбавлення волі.
"Це перший в історії Великобританії випадок, коли ДНК кішки використовувалася у кримінальному процесі", - говорить доктор Джон Веттон, стараннями якого вже створена аналогічна база з собачими ДНК.
За словами експерта, у нової методики розкриття злочинів велике майбутнє, оскільки приблизно кожна четверта сім'я у Великобританії тримає у будинку домашнього улюбленця. Всього ж в країні проживає близько 10 мільйонів домашніх кішок.
Видання зазначає, що справа Хілдера має важливе значення і для криміналістики в цілому. Це перший випадок, коли слідчі органи різних держав співпрацювали у вивченні котячої шерсті. Досі поліція Канади і США, де такі бази існують, не виходила на міжнародний рівень з проханням вивчити ДНК їхніх котів.