Через публікації у французькій пресі дії Агентства національної безпеки США знову опинилися в центрі європейського порядку денного напередодні саміту ЄС, який пройде 24-25 жовтня у Брюсселі. Як повідомляють кореспонденти Le Monde Філіп Рікар і Жан-П'єр Стробантс, реакція європейських лідерів "навряд чи буде порівнянна з обуренням у суспільстві".
Саміт Євросоюзу
може прискорити переговорний процес про посилення законодавства, що регулює
захист приватного життя від вторгнення інтернет-компаній і розвідслужб, йдеться
у статті. Спираючись на статті у Le Monde щодо шпигунства АНБ за Францією,
європейський комісар з питань юстиції Вівіан Редінг закликала єдину Європу
"перейти до дій": "Захист особистих даних - це не просто
концепція, а фундаментальне право, яке має бути захищене фундаментальним
законом".
З урахуванням
новинного контексту Редінг розраховує на підтримку Франції у боротьбі з
Великобританією, Нідерландами та Ірландією: ці держави всіляко уникають утисків
інтереси інтернет-гігантів. Вона сподівається, що Європарламент, Єврокомісія і
Європейська рада узгодять новий закон до виборів у Європарламент, які відбудуться
у травні, вважають журналісти.
Ймовірність
здійснення такого сценарію невелика, коментують автори статті.
"Європейцям
завжди було найскладніше об'єднатися саме проти Вашингтона. І цього разу після
викриттів Сноудена Євросоюз так і не засудив дії АНБ. Більше того, річний
скандал не завадив європейцям почати переговори зі США про вільну торгівлю.
Даремно Франсуа Олланд намагався відкласти їх до того часу, поки Америка не
перестане шпигувати за Європою. Все, чого він домігся, так це створення робочої
групи з обговорення гострих питань з представниками американської розвідки",
- йдеться у статті для Le Monde.
У той же час 21
жовтня євродепутати підтримали ініціативу Редінг, схваливши текст відразу двох
законопроектів, що стосуються захисту особистих даних. Зокрема, парламентарії
висловилися за введення штрафу в 100 млн євро або 5% річного обігу для компаній,
що передають персональні дані про користувачів за межі Європи. Вони також підтримали
введення так званого "права на забуття", що припускає можливість
стирання цифрових даних.
"Тепер м'яч на
половині глав держав", - заявив після засідання європарламентарій Ян Філіп
Альбрехт.
Мовчання замість
відповіді
Як пише El Pais,
через чотири місяці після скандалу довкола АНБ адміністрація Обами не може, як
і раніше, вдаватися до стратегії мовчання та обструкції перед обличчям масового
порушення прав. Виявляється, зазначає видання, програми АНБ застосовуються і телефонних
розмов. Меркель підозрює, що зламали її власний мобільник.
Важко прийняти ідею,
що боротьба з тероризмом виправдовує необхідність перехоплення мільйонів
повідомлень, пише газета. Здається неправдоподібним, що при гіпотетичному
пошуку терористів спецслужби зламували комп'ютери диппредставництв Франції,
президентів Мексики і Бразилії. Іспанські спецслужби вважають, що Іспанія теж
постраждала.
США відповідають
ухильно. Реакція європейських урядів та ЄС - "між млявістю і лицемірством
- частково тому, що більшості країн теж є, що приховувати про власні розвідки".
І все ж не можна миритися з презирством Вашингтона до союзників, пише газета.
Європарламент
зажадав більше не відправляти банківські дані в США, якщо не будуть гарантовані
правові рамки.
"Це лише жест,
але Обамі не слід його ігнорувати", - підсумовує El Pais.
За матеріалами: Le Monde, El Pais