Рятуючись від особливостей життя на батьківщині, чеченці тікають на Захід цілими селами. Землею обітованою для себе кавказці обрали успішну Німеччину – за останній рік потік чеченських мігрантів в цю країну зріс у десять разів, пише Олександр Голубов у №45 журналу Корреспондент від 15 листопада 2013 року.
Для білоруса Олександра Алєшки, який навчається в аспірантурі Школи соціальних досліджень Польської академії наук, перетин білорусько-польського кордону є буденною справою. Вже сьомий рік він розривається між місцем навчання та домом, а коли сідає в Бресті на поїзд, на якому їде до польського містечка Тересполь, серед його попутників обов'язково трапляються чеченці. Відрізнити їх легко: вони їдуть великими сім'ями по кілька десятків людей, з маленькими дітьми, а з багажу у них із собою тільки ручна поклажа.
«Одного разу я підрахував, скільки саме чеченців щорічно намагаються дістатися таким чином у Тересполь. У мене вийшло як мінімум кілька десятків тисяч біженців», – запевняє Алешка.
Аспірант назвав мандрівників з Кавказу біженцями невипадково: вони не приховують, що мета їхньої поїздки через Польщу – отримати від місцевої влади статус біженців. Але й затримуватися надовго в країні мігранти не мають наміру. Більшість з тих, кому вдається отримати заповітний статус від польських чиновників, відразу намагаються перебратися до Німеччини, щоб попросити про політичний притулок уже німців.
Із січня по серпень поточного року кількість заявок на отримання статусу біженця в Німеччині від російських громадян зросла із 1.441 до майже 13 тис. Не менше 90 % з них родом з Північного Кавказу, переважно з Чечні
Із січня по серпень поточного року кількість заявок на отримання статусу біженця в Німеччині від російських громадян зросла із 1.441 до майже 13 тис., відповіли на відповідний запит Корреспондента в прес-службі німецької Федеральної служби з питань міграції та біженців. І це найбільший показник серед усіх країн – майже кожен четвертий біженець у Німеччині на цей момент прибуває туди з Російської Федерації. А результати опитувань громадян Росії, які прагнуть отримати притулок у Євросоюзі, свідчать: не менше 90 % з них родом з Північного Кавказу, переважно з Чечні.
Причому більшість мігрантів потрапляє до Німеччини саме через Тересполь – це оптимальний маршрут для кавказців, які, будучи громадянами РФ, можуть без візових проблем дістатися до Бреста, а там просто пересісти на електричку до Тересполя.
За оцінками співробітників німецької поліції, які працюють на кордоні, часом за один раз притулок на цьому пропускному пункті можуть попросити до 300 чеченців. А згідно з інформацією місії Frontex, агентства, що займається питаннями охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу, щотижня туди прибуває кількість людей, що еквівалентна одному чеченському селу, а щомісяця – невеликому місту.
Кавказців з рідних земель женуть нестерпні умови існування. Через главу Чеченської Республіки Рамзана Кадирова в країні панує атмосфера страху, аналогічна тому, що відбувалося в Радянському Союзі в сталінські часи
Кавказців з рідних земель женуть нестерпні умови існування. І справа навіть не в бідності: люди чудово усвідомлюють, що на новому місці їм також доведеться несолодко, запевняє експерт з питань біженців російської правозахисної організації Меморіал Світлана Ганнушкіна. За її словами, через главу Чеченської Республіки Рамзана Кадирова в країні панує атмосфера страху, аналогічна тому, що відбувалося в Радянському Союзі в сталінські часи.
«Справжньою причиною міграції є неможливість залишатися в тих умовах, які оточують біженців на батьківщині», – запевняє Ганнушкіна.
Хоча є ще одна причина масової міграції чеченців до Німеччини: серед них ходить чутка, що нібито німці заявили про бажання прийняти 40 тис. переселенців з Північного Кавказу, тобто готові зустріти їх з розкритими обіймами. До того ж багатьох переселенців у ФРН вже чекають родичі та друзі.
На Берлін!
У Бресті вже звикли до потоку, який тягнеться з Чечні на Захід, і навіть почали на ньому потроху заробляти, пропонуючи мігрантам нічліг. Хоча кавказці воліють не затримуватися в Білорусі.
«Вони приїжджають нічним поїздом з Москви, ночують на вокзалі та вранці вирушають до Польщі», – розповідає Алєшка.
Чеченці, які прибувають до Тересполя, відмінно обізнані про ту процедуру, що їх очікує. У той час як білоруси з візами виходять з поїзда і йдуть на митний і паспортний контроль, чеченці залишаються у вагонах, бо знають, що ними будуть займатися в останню чергу, каже аспірант.
Перший етап міграційного відсіву відбувається прямо на кордоні. Тих, кому вдається переконати прикордонників у правомірності своєї заявки на отримання статусу біженця, відправляють до спеціального центру, схожого на той, що розташований неподалік, у Бялій Підлясці.
Найчастіше у чиновників немає іншого виходу: численні факти порушення прав людини в Чечні відомі добре. Тому, коли претендент на статус біженця розповідає про те, що його батька вбили, а родині погрожували смертю, поліцейські відразу приймають заявку: на боці прохача – Женевська конвенція про статус біженців.
Через наплив мігрантів поліцейські не завжди перевіряють відбитки пальців прохачів через загальноєвропейську базу Eurodac, і таким чином, деяким чеченцям у разі першої відмови вдається пробувати отримати притулок кілька разів.
Потік мігрантів настільки великий, що польські центри для біженців насилу справляються з напливом. Алєшка розповідає, що до 95% жителів таких центрів складають вихідці з Північного Кавказу. Звідси відправляють кандидатів на статус біженця у відповідні міграційні табори, які живуть, за словами аспіранта, як одне велике чеченське село.
Близько двох третин мігрантів не бажають залишатися в Польщі, і поки місцеві чиновники розглядають їхню заявку на отримання статусу біженця, незважаючи на заборону, нелегально вирушають до Німеччини, щоб вже там ще раз попросити про політичний притулок
Близько двох третин мігрантів не бажають залишатися в Польщі, і поки місцеві чиновники розглядають їхню заявку на отримання статусу біженця, незважаючи на заборону, нелегально вирушають до Німеччини, щоб вже там ще раз попросити про політичний притулок.
У міру збільшення чеченської міграційної хвилі все більш застережними стають публікації в німецькій пресі. Так, посилаючись на свої джерела в секретних службах, видання Die Welt повідомляло про дві сотні прихильників чеченського «бін-Ладена» Доку Умарова, які пробралися на територію Німеччини завдяки ліберальному законодавству щодо біженців. За словами джерела Die Welt, вони збирали у ФРН пожертви на збройну боротьбу і вербували бійців.
Типовим називають оглядачі конфлікт, що спалахнув в одному з центрів для біженців федеральної землі Бранденбург: десять вихідців з Північного Кавказу побили молоду сімейну пару своїх співвітчизників за те, що подружжя не дотримувалося традицій ісламу. Експерти вважають це передвісником насадження чеченськими ісламістами своїх порядків на території Німеччини.
«Таке ставлення до них пов'язано з тим, що це питання стало політизованим», – каже про насторожене ставлення до біженців з Чечні Бернд Месович, заступник глави німецького фонду допомоги біженцям Pro Asyl.
А поки міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Германн поспішає застерегти своїх виборців: «Ми повинні бути уважними й обережними з припливом біженців з Чечні».
За словами Германна, ігнорувати можливість того, що радикальні ісламісти можуть пробратися до Німеччини під прикриттям законів про статус біженців, було б наївно. А голова німецької профспілки поліції Райнер Вендт вимагає, щоб потенційно небезпечні біженці з Чечні утримувалися у в'язницях суворого режиму, і називає їх «бомбами з годинниковим механізмом, що цокають».
Чужі серед чужих
З часів післявоєнного економічного буму ФРН приваблювала мігрантів, готових виконувати роботу, на яку погодиться далеко не кожен німець. Сьогодні без заробітчан з різних країн німецькій економіці вже не обійтися: з 82 млн населення держави понад 15 млн мають «міграційне минуле» – федеральне статистичне відомство називає так самих приїжджих або їхніх дітей. З них близько 2,5 млн є вихідцями з Туреччини і 1,5 млн влаштувалися в ФРН, перебравшись із країн колишньої Югославії.
Такий історичний фон разом з державною політикою мультикультуралізму, що протягом десятиліть пропагує толерантне ставлення до культурних особливостей мігрантів, повинні були створити ідеальні умови для інтеграції біженців. Хоча самі німці останнім часом все більш критично ставляться до такого підходу.
Тому скандальну книгу колишнього члена правління Бундесбанку Тіло Сарацина Німеччина самоліквідується, що побачила світ у 2010 році, експерти називають знаковою. У ній автор на підставі статистики доводить, що мігранти-мусульмани навіть у другому і третьому поколінні не бажають інтегруватися в німецьке суспільство.
Незважаючи на засудження провокаційних висновків Сарацина з боку багатьох політиків, 51% опитаних німців погодилися з цим твердженням автора – такі дані наводить німецьке інформагентство DPA. Після виходу книги з’явиласязаява федерального канцлера Ангели Меркель, в якій вона вперше визнала провал спроби побудувати в Німеччині мультикультурне суспільство.
«Говорити відкрито про своє неприйняття мігрантів серед німців не прийнято, – каже Корреспонденту Катерина Снісаренко, яка вивчала політологію в Йенському університеті ім. Фрідріха Шиллера. – Але це зовсім не означає, що такого неприйняття немає».
Наприклад, однокурсник Снісаренко шукав собі сусіда для проживання на орендованій квартирі в Єні і так і не зміг підселити до себе студента-мусульманина – його «не схвалив» маклер, що відповідав за квартиру, пославшись на чисто формальну причину. І це далеко не єдиний такий випадок, запевняє Снісаренко.
Незважаючи на зростання настороженості німців, за даними місцевої міграційної служби, за останній рік потік чеченських біженців до Німеччини зріс майже в десять разів. Чеченці є також і абсолютними лідерами за кількістю заявок на отримання притулку
Незважаючи на зростання настороженості німців, за даними місцевої міграційної служби, за останній рік потік чеченських біженців до Німеччини зріс майже в десять разів. Чеченці є також і абсолютними лідерами за кількістю заявок на отримання притулку. Для порівняння: за півроку із Сирії, другої за кількістю біженців країни, де вирує громадянська війна, до Німеччини потрапили 4.517 осіб, водночас з Чечні, читай – мирної Росії, сюди переправилося вдвічі більше – 9.957 осіб.
Головною причиною масового відходу чеченців є те, що відбувається в республіці, переконані правозахисники: фактично країна живе в страху, чеченці бояться сказати про свого лідера щось погане, запевняє Ганнушкіна. Її слова підтверджує Месович. На його думку, серед чеченських мігрантів величезна кількість тих, хто зазнав на батьківщині дуже жорстокого насильства.
«Фактично після пережитого їм потрібна серйозна медико-психологічна допомога», – підсумовує Месович.
***
Цей матеріал опубліковано в № 45 журналу Корреспондент від 15 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.