У 1999 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.
У 1999 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми (резолюція 54/134 від 17 грудня 1999 року).
Дата 25 листопада була вибрана у пам'ять про сестер Мірабаль - політичних активісток, жорстоко убитих за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільйо в 1960 році. Три сестри Мірабаль - Мінерва, Патріа і Марія Тереза - були членами підпільного товариства "Революційний рух 14 червня", очолюваного чоловіком Мінерви Маноло Таваресом Хусто.
Reuters
Насильство щодо жінок не обмежене певною культурою, регіоном чи країною, не обмежується воно і конкретними групами жінок у суспільстві.
Організація Об'єднаних Націй визначає насильство щодо жінок як "будь-який акт насильства, здійснений на підставі статевої ознаки, який спричиняє або може завдати фізичної, статевої чи психологічної шкоди або страждання жінкам, включаючи погрози здійснення таких актів, примус або довільне позбавлення свободи в громадському чи в особистому житті".
За даними аналітичного дослідження, проведеного ВООЗ разом з Лондонською школою гігієни і тропічної медицини та Медичною науково-дослідною радою на основі наявних даних більш ніж з 80 країн, 35% жінок у світі протягом свого життя потерпають або від насильства з боку інтимного партнера, або сексуального насильства з боку особи, яка не є партнером. Майже одна третина (30%) з усіх жінок, які перебували у стосунках, у світі зазнають будь-якої форми фізичного та/або сексуального насильства з боку свого партнера, а в деяких регіонах ці цифри значно вищі. До 38% вбивств жінок у світі здійснюється їхніми інтимними партнерами.
У Росії проблема насильства щодо жінок стоїть досить гостро. За даними МВС РФ, насильство в тій чи іншій формі є в кожній четвертій російській сім'ї, близько 14 тисяч жінок щороку гине від рук чоловіків або інших близьких родичів.
Одне з останніх масштабних досліджень, присвячене проблемам насильства над жінками в РФ, було проведено в 2003 році співробітниками МДУ імені Ломоносова. За даними дослідження, майже 80% опитаних жінок зіткнулися хоча б з одним із проявів психологічного насильства з боку чоловіка, при цьому 70% жінок відчувають при спілкуванні з чоловіком різного роду почуття психологічного дискомфорту.
Результати дослідження показали, що частка жінок, яким нинішній чоловік погрожував фізичною розправою або до яких застосовував силу, становить 56%.
Половина (50%) жінок дійсно потерпала хоча б одного разу від фізичного насильства з боку нинішнього чоловіка. Майже 41% жінок хоча б один раз вдарив чоловік, з них 26% били неодноразово, в тому числі 3% жінок чоловік б'є раз на місяць і частіше. Жінки, які чітко сказали, що чоловік їх жодного разу навіть не спробував вдарити, складають 45%.
У лютому 2008 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун оголосив про початок проведення кампанії "Спільно покінчимо з насильством щодо жінок", яка розрахована на кілька років і спрямована на запобігання та ліквідацію насильства щодо жінок і дівчаток у всьому світі. Кампанія передбачає досягнення у всіх країнах до 2015 року наступних цілей: прийняття на національному рівні з наступним неухильним дотриманням законів із боротьби з усіма формами насильства щодо жінок і дівчаток і покарання за нього; прийняття і здійснення багатосекторального національного плану дій; зміцнення потенціалу зі збору даних, що стосуються насильства щодо жінок і дівчаток; підвищення рівня інформованості та мобілізації громадськості; боротьба із сексуальним насильством у ході конфліктів.
Reuters
Існують і програми ЮНЕСКО, які спрямовані на боротьбу з наявною у суспільстві гендерною нерівністю, оскільки саме вона являє собою основну перешкоду для викорінення сексуального та гендерного насильства.
У травні 2011 року була відкрита до підписання Конвенція Ради Європи про запобігання і припинення насильства щодо жінок та насилля в родині (Стамбульська конвенція). Документ, зокрема, містить опис необхідних заходів для запобігання насильству, захисту жертв, ефективного кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини проти жінок.
На 21 листопада 2013 року її підписали 32 держави.