Фото: Reuters
Працівниці секс-індустрії вийшли до Національних зборів, скандуючи: "Ви з нами спите, а голосуєте проти нас!"
Національні збори Франції схвалили новий закон, який повинен покінчити із проституцією, не накладаючи проте на неї офіційної заборони.
Боротьба із проституцією у Франції пройшла кілька етапів. Після закриття у 1947 році борделів проституція перемістилася на вулиці та у приватні квартири. Тоді ж було заборонено сутенерство та створення мереж сексуальних послуг. Проте досі будь-який повнолітній громадянин чи громадянка у Франції можуть продавати своє тіло, якщо того побажають. Єдина умова - працювати самому.
Наступний крок був зроблений у 2003 році, коли посаду президента обіймав Ніколя Саркозі. Повіям було заборонено з'являтися у громадських місцях і пропонувати свої послуги перехожим. Хоча тоді широкого застосування закон не отримав.
Ухвалений тоді закон діяльно критикували феміністки. На їхню думку, він переносив вину на жінок, що займаються проституцією, і мав радше косметичний, ніж виховний ефект. Нинішній президент Франції Франсуа Олланд під час своєї виборчої кампанії обіцяв його переглянути.
Наприкінці минулого тижня депутати Національних зборів скасували закон 2003 року і прийняли новий. Його активно просували феміністки та соціалісти, зокрема міністр з прав жінок Наджат Валло-Белкасем і депутат від Соціалістичної партії Мо Олів'є.
Суть нового закону в тому, що штрафувати будуть не повію, а її клієнта. Якщо поліція виявить, що той намагався купити секс, його оштрафують на €1,5 тис. Повторне звернення буде каратися штрафом до €7,5 тис., клієнта відправлять для виправлення на лекції і можуть навіть посадити до в'язниці.
Відомо, що 90% повій, що працюють у Франції, - нелегальні мігрантки. Закон пропонує допомогу тим, хто бажає відмовитися від свого ремесла: на ці цілі з бюджету буде виділено €20 млн. Якщо іноземка, що працює нелегально, погодиться змінити спосіб заробітку, то зможе отримати поновлюваний піврічний вид на проживання і підтримку влади.
Проти цього закону виступили профспілки повій та діячі культури, хоча і з різних позицій. Останні опублікували Маніфест 393 мерзотників, текст якого написав Фредерік Бегбедер. У Маніфесті звучать вимоги прибрати обмеження державою їхніх свобод у настільки делікатному питанні. Маніфест під заголовком Руки геть від моєї повії! був опублікований напередодні обговорення закону в Національних зборах.
Під таким самим заголовком у 1971 році феміністки опублікували петицію 343 мерзотниць, що виступили за дозвіл абортів. Не дивно, що цього разу вони були обурені порівнянням Бегбедера. "343 мерзотниці вимагали права розпоряджатися своїм тілом, - обурилася Наджат Валло-Белкасем, - а ці мерзотники хочуть розпоряджатися чужим". Засудила ініціативу і профспілка сексуальних працівників STRASS, яка заявила у відповідь: "Ми вам не повії!"
Секс- працівниці під опікою соціалістів вийшли на вулиці Парижа із плакатами "Покарані клієнти = вбиті повії!". А в день слухань у парламенті вони вийшли до Національних зборів, скандуючи: "Ви з нами спите, а голосуєте проти нас!"