Від моменту перших протестів на президентських виборах 2004 року українці навчилися бути вільними людьми. Спроба "закрутити гайки" викликала активну протидію, і розгін нинішнього євромайдану ще більше об'єднав суспільство, вважають правозахисники.
"Я одне можу сказати: за ті роки, що минули від першого майдану і в порівняно вільній обстановці, коли президент Ющенко таки рахувався із правами людей, ми побачили, що українці навчилися бути вільними людьми, і спроба Януковича закрутити гайки і повернути все на старий лад не вдалася", - заявила голова Московської Гельсінкської групи Людмила Алексеєва.
Президент України пішов проти бажань суспільства, і цьому противилися не лише кияни, а й мешканці інших регіонів, у тому числі, проросійськи налаштованих східних областей, які здавалися опорою Януковича, зазначила правозахисниця.
"Усі вони бояться Росії, як держави, яка повернула в минуле, навіть не в радянське, а в чомусь у феодалізм, і всі хочуть, щоб Україна стала європейською країною, а не такою, якою намагається наша влада зробити нашу країну. І українці чинять опір цьому дуже боязкому наміру Януковича набагато активніше, ніж ми", - додала Алексеєва.
Член президентської Ради з прав людини Андрій Юров висловив думку, що активних прихильників євроінтеграції в Україні не більше 40%, однак саме розгін євромайдану сколихнув суспільство і зробив протест активним.
"Це була безпрецедентна і нічим неспровокована жорстокість. Я думаю, що громадська думка повністю була переламана... Фактично, суспільство консолідоване саме з приводу цієї поліцейської жорстокості. Суспільство, на щастя, в Україні ще дуже чутливе до таких речей", - вважає Юров.