Чому китайці захоплюються Путіним і називають його "Великим" - WSJСюжет

Китай - одна з небагатьох країн, де народна підтримка Росії зросла з моменту конфронтації Москви із Заходом щодо України.

У відділі рекомендованої літератури одного з книжкових магазинів Пекіна співробітники не сумніваються, чия особистість із зарубіжних лідерів найбільше цікавить клієнтів: президента Росії Володимира Путіна або "Путіна Великого", як деякі китайці називають його, пише The Wall Street Journal.

Книги про Путіна стали змітати з полиць з початку кризи в Україні, при цьому далеко перевершуючи за обсягами продажів літературні праці про інших світових лідерів, кажуть менеджери з продажу. Одна з книг - "Біографія Путіна: Він народжений для Росії" - потрапила в топ-10 публіцистичних бестселерів в газеті Beijing News у вересні.

"Лю Сяоху, 28-річний автор іншої біографії, "Залізний кулак Путіна", яка вийшла цього року, каже, що багато молодих китайців відчувають розчарування, коли спостерігають за невдалими спробами свого уряду відреагувати на останні іноземні провокації, такі як бомбардування Америкою китайського посольства в Белграді в 1999 році", - пише видання.

"Не те, щоб китайський народ інстинктивно хоче чи йому потрібен сильний лідер. Це саме те, чого країна потребує в даний період часу", - говорить Сяоху.

  Лідери Росії і Китаю під час зустрічі в Кремлі (фото: АР)

"Захоплення Китаю Путіним стосується не тільки літератури. Це говорить про зміни як у порядку, що встановилася після Холодної війни, так і в китайській політиці. Після десятиліть взаємної недовіри і одного невеликого прикордонного конфлікту Пекін і Москва йдуть на зближення, оскільки вони одночасно кинули виклик архітектурі безпеки на чолі зі США, що панувала після розпаду Радянського Союзу, вважають дипломати і аналітики", - йдеться в статті.

Газета зазначає, що деякі підходи РФ і КНР дуже схожі. Так, Пекін звинувачує Захід у розпалюванні заворушень та протестів в Гонконзі, тоді як Путін звинувачував Захід у продемократичних протестах в Києві, які почалися наприкінці минулого року.

Революція парасольок. Протести в Гонконзі посилилися після спроби розгону

"Росія почала зображати і протести в Гонконзі, як такі, до яких доклали руку США. Підконтрольні російській владі телеканали цього тижня заявили, що лідери протестів в Гонконзі проходили навчання в США", - пише газета.

Згідно з данимидослідницької компанії Pew Research Center, Китай є однією з небагатьох країн, де народна підтримка Росії зросла з моменту конфронтації Москви із Заходом щодо України. У липні цього року вона зросла до 66% з 47% роком раніше.

Рейтинг схвалення Путіна досяг 92% після того, як Росія анексувала Крим в березні, пише видання з посиланням на дані опитування китайського новинного інтернет-сервісу In Touch Today.

"Особистість Путіна вражає - як людину, як лідера. Китайці вважають це привабливим. Він захищає інтереси Росії, - каже Чжао Хуашен, експерт з китайсько-російських відносин із шанхайського Університету Фудань. - Росія і Китай можуть багато чому повчитися один у одного"​​.

  Путін і Сі Цзіньпін під час зустрічі в Пекіні (фото: АР)

"Це частково прагматична політика. Росія потребує китайського ринку і капіталу, тим більше що західні санкції через Україну дають про себе знати, кажуть аналітики. Водночас Пекін бачить Москву як джерело дипломатичної підтримки і життєво важливих енергетичних ресурсів", - звертає увагу газета.

"Путін і Сі Цзіньпін (голова КНР, - Ред.) дуже схожі", говорить Ю Бін (Yu Bin), експерт з китайсько-російських відносин з Університету Віттенберга в Огайо. Лідери - з одного ж покоління (обом по 61 році), і вони обидва хочуть оскаржити перевагу Заходу і зробити свої країни світовими державами, говориться в статті.

Пекін тримався осторонь, даючи оцінки кризі в Україні, яка постачає в Китай кукурудзу і озброєння. КНР неодноразово закликала знайти політичне вирішення кризи і "відкладала підтримку" зі свого боку західних санкцій проти Росії, пишуть автори матеріалу.

Китай виступає проти санкцій щодо Росії

Деякі китайські експерти стверджують, що Китай ризикує нашкодити своїм відносинам зі США і Євросоюзом, які досі залишаються її найбільшими торговельними партнерами. Проте "інтереси Москви і Пекіна не завжди збігаються", зазначає видання.