Правлячій коаліції вдалося зберегти більшість у латвійському парламенті.
4 жовтня у Латвії відбулися вибори 12-го скликання Сейму.
На виборах було зареєстровано 13 партій, але тільки 6 з них подолали 5% бар'єр і увійшли в парламент.
Перемогу з незначним відривом здобула проросійська партія "Згода".
Однак правляча коаліція в складі партій "Єдність", "Союз зелених і селян" і "Рух за національну незалежність Латвії" зберегли більшість у парламенті.
Лідерство без перемоги
Проросійська соціал-демократична партія "Згода" мера Риги Ніла Ушакова виграла вже другі вибори поспіль, набравши 23,13% голосів.
Reuters
Ніл Ушаков
На минулих виборах у 2011 році партія набрала 28,36% голосів, завівши в парламент 31 депутата.
Цього разу в складі партії в парламенті буде 24 депутати від партії "Згода".
Партія представляє інтереси російськомовного населення Латвії і виступає за оголошення російської мови другою державною і прагматичні відносини з Росією.
При цьому партія підтримує збереження членства Латвії в ЄС і НАТО.
"Згода" співпрацює з партією "Единая Россия" президента Володимира Путіна.
А сам Ушаков недавно відвідав Москву і заявив у ході візиту, що російський президент Володимир Путін - це «найкращий варіант, на який може сподіватися Латвія» в нинішньому політичному кліматі.
AP
Вибори в Латвії
Незважаючи на перемогу на виборах вдруге поспіль, "Згода" знову залишиться в опозиції.
Депутат від "Згоди" Сергій Мирський повідомив, що партія намагається створити коаліцію з іншими силами, "але їхні представники вже роблять заяви, що не хочуть співпрацювати з нами, тому нас, швидше за все, спишуть в опозицію".
Коаліції зі "Згодою" не буде і, "хоча оспорювати значимість партії не можна, в уряд вона не увійде", сказав представник "Єдності".
Коаліція ціла
Правляча партія Латвії "Єдність" набрала на виборах 21,76%, на третій позиції - "Союз зелених і селян", який підтримали 19,62% виборців.
Четвертий результат - 16,5% у об'єднання "Все для Латвії! - Вітчизні і свободі/Рух за національну незалежність Латвії".
Таким чином, правляча коаліція отримало 61 зі 100 місць у парламенті - абсолютну більшість.
Як заявила представник "Єдності" Ілзе Вінькеле, партія хотіла б, щоб урядом продовжувала керувати нинішній прем'єр Лаймдота Страуюма.
Reuters
Прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма
Також "Єдність" у новому уряді хотіла б отримати посади міністрів фінансів, закордонних справ і, можливо, охорони здоров'я.
Збереження посади спікера Сейму Вінькеле не вважає можливим хоча б тому, що кандидат "Єдності" на цю посаду Солвіта Аболтиня не переобрана до парламенту.
Розстановка сил у парламенті особливо не змінилася: правоцентристські партії здобули переконливу перемогу.
Переможці і переможені
Партії "Єдина Латвія" і "Російський союз Латвії" не подолали 5% бар'єр для потрапляння в сейм.
Зате в парламент пройшли нові партії: "Від серця - Латвії" (+6,91%) і Латвійське регіональне об'єднання (6,47%).
AP
За словами президента Латвії Андріса Берзіньша, результати минулих виборів продемонстрували високу оцінку, яку отримала коаліція в сеймі від населення країни.
Близько 40% складу парламенту - нові обличчя, сказав Берзіньш.
Український слід
У зв'язку з діями Кремля щодо України та посиленням його риторики про захист росіян за кордоном у латвійської еліти з'явилися побоювання, що Москва може використовувати російськомовну меншину країни для зміцнення своїх позицій у цій невеликій прибалтійській державі.
До української кризи і до зміни поведінки Росії "Згода" починала завойовувати популярність як мінімум у латишів з лівими поглядами. Але зайнявши пасивну позицію у питанні російської агресії в Україні, заручившись більш міцної підтримкою основної групи своїх прихильників, Ушаков втратив багато голосів тих людей, які чекали від нього більшого
Третина населення Латвії - російськомовна, але близько 280 тисяч осіб є «негромадянами» у своїй країні, маючи особливі паспорти, що забороняють їм голосувати. Щоб отримати громадянство, вони повинні скласти іспит з культури та історії Латвії, що, за словами організацій захисту прав російськомовного населення, є дискримінацією.
Однак латвійська влада заявляє, що це необхідно з урахуванням історії радянської окупації і колишньої політики насильницької русифікації.