Про що пишуть іноземні видання.
Вторгнення ІДІЛ - Le Huffington Post
Сьогодні ми дізнаємося, що Ісламська держава вторглася в Ірак. Тепер його влада простягається на території розміром із сусідню Йорданію. Захоплених у полон іракських солдатів посадили в сірий пікап. Чоловік з довгою і доглянутою бородою погрожує їм ножем. Він змушує їх прославляти свого лідера Абу Бакра аль-Багдаді, пише французьке видання.
Але ліванці не бояться. Вони не дозволять цим ісламістським божевільним зривати дзвони і валити шиїтські мечеті. Навіть якщо країна виявиться одна обличчям до обличчя з ісламістським велетнем, населення згуртоване як ніколи. Шиїти об'єднуються з християнами в боротьбі за їхній маленький Ліван. Тут християнські дзвони будуть і далі дзвонити, мечеті продовжать далі зустрічати вірян, а по вулицях Бейрута, Фарайя і Библа гулятимуть жінки в легких сукнях, зазначає видання.
Російсько-китайська дружба - The Guardian
Українська криза надала нового імпульсу зусиллям з налагодження більш тісних відносин, оскільки Росії загрожують західні санкції, а Китай прагне підняти економіку своїх північно-східних провінцій і самоствердитися на міжнародній арені.
Питання в тому, чи можна трансформувати спільні економічні інтереси і політичний розрахунок в поглиблене стратегічне партнерство, пише британське видання.
У травні дві країни підписали угоду про постачання природного газу строком на 30 років на загальну суму приблизно 400 мільярдів доларів, зробивши це після десяти років переговорів, зазначає видання.
Недосконалий компроміс - The National Interest
Недосконалий компроміс не вирішить всі або навіть частину проблем, що існують між Америкою і Росією. Серед іншого, Вашингтон і Москва не зможуть і не захочуть повернутися до такого стану речей, який існував до приєднання Криму, а перебування півострова в складі Росії буде і далі дорого коштувати Москві, пише американське видання.
Важливіше те, що дії Росії в Україні змінили погляди західних держав на цю країну. Внутрішній розвиток у Росії також все більше пов'язаний з проблемами. Сполучені Штати можуть уникнути нової холодної війни з Росією, але тільки за рахунок холодного миру, зазначає видання.
Нафта дешевшає - Yomiuri
У червні ціна на нафту становила 105 доларів за барель, однак цього місяця вона опустилася до 85 доларів. Економіка Росії, що перебуває на другому місці з видобутку нафти, на 70% залежить від експорту нафти і газу, які складають 50% бюджету країни. Якщо ціна за барель падає нижче 105 доларів, бюджет РФ починає відчувати дефіцит, пише японське видання.
У вересні Центробанк Росії попереджав про те, що «якщо ціни на нафту залишаться низькими, то прискориться падіння курсу рубля і сповільняться темпи зростання економіки». 6 жовтня вперше в історії рубль впав до позначки 40 рублів за долар. 10 жовтня курс став ще нижчим: 40,35 рублів за долар. Зберігається тенденція до зниження курсу акцій. З червня поточного року індекс РТС впав на 25%, зазначає видання.
Латинська криза - El Pais
У той же час цей регіон стає все більш і більш різнорідним, і вже складно говорити про Латинську Америку як про єдине ціле. Як, наприклад, Тихоокеанському альянсу прогнозують зростання 3% цього року і 4% в 2015 році, що набагато вище, ніж середній відсоток по регіону (1% і 2%). Це є результатом стабільної економічної політики, проведення реформ і ставки на інтеграцію в світову економіку, пише іспанське видання.
Це не новина. Інвестори, що відкрили для себе Латинську Америку близько десяти років тому, про це чудово обізнані. Але є й два невідомих факти. З одного боку, регіон зміг поєднати зростання і стабільність. Вперше глобальна фінансова криза, що відбулася в 2009 році, не принесла Латинській Америці більшого збитку, ніж розвиненим країнам. Частково це відбулося завдяки щасливому випадку, завдяки тісним зв'язкам Латинської Америки з Китаєм. Але більшу роль також зіграли такі буфери, що утворилися за останні двадцять років, як гнучкий валютний курс і ефективна економічна політика, зазначає видання.
Американський слід кольорових революцій - Женьмінь жибао
Незважаючи на те, що Вашингтон все заперечує, за ступенем участі американського уряду, дій неурядових організацій та громадськості досить легко може здогадатися, що за лаштунками тих «кольорових революцій», які відбулися в СНД, Ближньому Сході та Північній Африці, стоїть саме Вашингтон. Можна навіть сказати, що США приносить задоволення розпалювати подібні конфлікти. Формально Америка підтримує «кольорові революції», оскільки виступає за такі загальнолюдські цінності, як демократія, свобода, права людини, пише китайське видання.
І дійсно, немало американців та неурядових організацій глибоко вірять, що саме їм випала честь «врятувати людство від усіх бід». Однак якщо уважно вдивитися в наслідки «кольорових революцій», то можна помітити, що по суті Америка зосереджена лише на своїх стратегічних інтересах, тому вона націлюється на ті політичні режими, які їй не до душі або не бажають «танцювати під її дудку». Користуючись логікою США, можна сказати, що інтересам Америки служать лише демократичні країни та режими, зазначає видання.