ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Корреспондент: Зазіхання на контроль інтернету

Корреспондент.net, 12 листопада 2014, 14:57
0
1105
Корреспондент: Зазіхання на контроль інтернету
Фото: Reuters
Кількість протестувальників у Гонгонзі у жовтні в різні дні залежала від того, чи працювали у місті соціальні мережі

Країни почали боротьбу за право блокувати неугодні їм веб-сайти та соціальні мережі.

Це дозволить владі ефективно припиняти організацію «майданів», пише Павло Сивокінь у №44 журналу Корреспондент від 7 листопада 2014 року.  

Революція парасольок в Гонконзі, що проходила в місті у жовтні, мала своєрідний ритм. Інститут соціологічних досліджень Гонконгу порахував, що в різні дні кількість маніфестантів змінювалася: то їх ставало більше, то вони розходилися по домівках.

Спочатку вчені подумали, що кореляція пов'язана з робочими і вихідними днями. Але потім зрозуміли, що пульс революції точно збігався з періодами, коли китайська влада встигала відключити всі соціальні мережі в місті.

Щойно провайдери знову поновлювали їхню роботу, люди збиралися на центральних вулицях і знову починали мітингувати. Через кілька днів у Пекіні вирішили взагалі обмежити інтернет в бунтівному Гонконзі, пояснивши це технічними потребами. Одночасно по центральних каналах телебачення заявили, що маніфестанти і влада досягли угоди і почали переговори.

Після цього революція парасольок одразу пішла на спад. Коли ж протестувальники розійшлися, більшість їхніх аккаунтів у відомих соціальних мережах виявилися зламаними або заблокованими. А функціонери Комуністичної партії заговорили, що потрібно поставити інтернет під контроль держави.

Цей приклад показує, наскільки потужною зброєю у світовій політиці стали соціальні мережі. Від арабської весни до Євромайдану більшість активних дій громадян у різних країнах координувалася саме через інтернет. Навіть там, де більшості населення недоступні газети або телебачення, багато хто став власником смартфону з виходом у Мережу.

До 2020 року завдяки дешевим китайським телефонам до Мережі будуть підключені понад 4 млрд осіб. Причому найшвидше зростання числа користувачів спостерігатиметься у країнах, що розвиваються

За даними Інституту Брукінгса, до 2020 року завдяки дешевим китайським телефонам до Мережі будуть підключені понад 4 млрд осіб. Причому найшвидше зростання числа користувачів спостерігатиметься у країнах, що розвиваються.

«Разом з доступом у Глобальну мережу зростатиме і нестабільність у регіонах, що розвиваються. А отже, авторитарні режими почуватимуться все менш затишно», – розповідає Корреспонденту Крістіан Шаллер, заступник голови Інституту міжнародної політики та оборони (Німеччина).

Зараз настає найактивніший етап боротьби за контроль над Всесвітньою павутиною

Тому зараз, за словами експерта, настає найактивніший етап боротьби за контроль над Всесвітньою павутиною.

Наприкінці жовтня в південнокорейському місті Пусані розпочалася конференція Міжнародного союзу електрозв'язку, який юридично відповідає за дотримання основних демократичних свобод і регулювання роботи інтернету. Але фактично в рамках цієї організації розгорається непримиренна боротьба між США та їхніми союзниками в Європі з одного боку і Росією, Китаєм та Іраном з іншого.

Обидві сторони визнають, що інтернет став занадто важливим фактором міжнародних відносин, щоб просто ігнорувати його. За підрахунками американської Ради із зовнішньої політики, з 2004 року більше десятка президентів і диктаторів позбулися своїх постів з вини соціальних мереж. Не кажучи вже про те, що обґрунтування воєн, послання президентів та економічні стратегії центробанків з'являються спочатку у Facebook і тільки потім у новинах.

Тому в Кореї розгортається битва за те, хто матиме право контролювати і відключати інтернет і видавати доменні імена.

Забава для підлітків

У 1990 році, коли Мережа тільки ставала глобальною, на сесії Генеральної асамблеї ООН було вирішено передати технічне забезпечення розвитку інтернету на піклування Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), який до цього займався телеграфним і телефонним з’єднанням. На думку експертів, тоді союз переживав не найкращі часи: багато хто вважав, що незабаром потрібно буде його скасувати.

А інтернет вважали проектом, який тільки зароджувався. На той момент не було відомо, чи набуде він популярності у світі або так і залишиться інструментом для обміну науковою інформацією. Виступаючи в ООН у 1990-му, президент США Джордж Буш-старший заявив, що поки не бачить майбутнього у цієї «розваги для підлітків».

Інші країни також погодилися, щоб Мережа перебувала під певним контролем ООН, але в основному розвивалася самостійно, керуючись принципами тих організацій і фахівців, які її створюють та обслуговують. Сам МСЕ більше займався станом супутникових систем для забезпечення постійного зв'язку та питаннями частот.

Правові норми для інтернету створювалися вельми хаотично. Тим більше що на початку 2000-х років бюджет цього підрозділу ООН становив лише $ 500 млн на рік, чого вистачало тільки на деякі операційні витрати.

Ситуація поступово почала змінюватися тільки до 2005-го, коли інтернет став популярним у розвинених країнах і з'явилися перші соціальні мережі. Але тоді в ООН більше турбувалися за чесність конкуренції між компаніями. Адже їхні прибутки зростали з прискоренням 200% на рік, і вони швидко ставали гігантами.

Поступово всі зрозуміли, що сама Мережа не дасть виникнути одному монополісту і це не залежить від прибутків, які отримують приватні особи. Та й такі корпорації, як Google, Intel або Microsoft, постійно демонстрували свою віддаленість від влади.

У 2008-му у США все-таки з'явилася ідея підпорядкувати інтернет муніципальній владі, але вона не знайшла підтримки. В уряді задовольнялися тим, що нові гіганти справно платять податки. А в країнах з авторитарним правлінням, приміром Ірані й Китаї, спочатку заявили, що лімітуватимуть кількість персональних комп'ютерів й обмежуватимуть доступ у Мережу тільки дозволеними сайтами.

Перший бій

До 2012 року ситуація кардинально змінилася – інтернет перетворився на знаряддя світової політики. Головною причиною цього стала поява недорогих смартфонів і мобільного інтернету. Якщо у 2005-му тільки 800 млн осіб користувалися такими пристроями, то сьогодні їх майже 2 млрд, а до 2020-го цей показник має подвоїтися.

«Тобто половина населення Землі розмовлятиме і дивитиметься інтернет по телефону. Це означає, що доступ до інформації неможливо буде регулювати», –каже Корреспонденту Йохан Тімм з Ради із зовнішньої політики.

На думку експерта, недорогі смартфони і соцмережі вивели інтернет на новий рівень.

Але розуміти масштаб впливу Мережі політики стали тільки після арабської весни. У 2010 році революцію в Єгипті громадянські активісти організували за допомогою Twitter. За словами Тімоті Хааса з американського Інституту близькосхідної політики, якби не можливість швидко писати повідомлення, протести на пл. Тахрір в Каїрі вщухли б дуже скоро. Адже традиційні ЗМІ давно були під контролем влади.

Слідом за Каїром заворушення прокотилися по всьому Близькому Сходу. І тільки влади Саудівської Аравії та ОАЕ змогли уникнути великих потрясінь. Вони просто змусили провайдерів відключити у себе на півроку соцмережі, а всім громадянам виплатили грошову компенсацію.

Саме після цих подій Пекін і Тегеран вперше підняли в МСЕ питання про те, щоб він давав санкції державам і дозволяв ліквідовувати сайти, викриті в екстремізмі і підривній діяльності. Тоді на сесії союзу в Дубаї була навіть підготовлена така резолюція. Але позиція США згорнула цей процес.

Експерти стверджують, що Вашингтон діяв під тиском лобістів IT-компаній, які не хотіли, щоб контроль над Мережею потрапив до рук політиків. Американська делегація в Дубаї заявила, що це порушить принцип «мультиплатформенності» управління інтернетом, коли жодна країна не має вирішального голосу в питанні ліквідації сайтів.

Тоді американців підтримали держави Євросоюзу. І МСЕ, навпаки, прийняв рішення домагатися більшої відкритості інтернету. Тут малися на увазі заборони деяких ресурсів – наприклад Google і Facebook в Китаї. Справа в тому, що Пекін вже давно намагається обмежити проникнення Мережі на свою територію і постійно вимагає від західних компаній обмежити контент, який можуть переглядати його громадяни.

Новий раунд

Цього року боротьба за Мережу розгорнулася з новою силою. Із загостренням геополітичного протистояння між Китаєм і Росією з одного боку та США і ЄС з іншого питання про те, кому належить інтернет, знову стало актуальним.

У Росії вже провели навчання з відключення інтернету з метою обмежити підступи недружніх країн. Про схожу практику після заворушень у Гонконзі заявили і в Китаї. Тому не дивно, що в Пусані саме ці країни підняли питання про передачу контролю в повне ведення МСЕ.

У Росії вже провели навчання з відключення інтернету з метою обмежити підступи недружніх країн. Про схожу практику після заворушень у Гонконзі заявили і в Китаї

У Штатах знову заявляють, що це підірве основи вільного інтернету. Але тепер ця позиція має кілька недоліків. По-перше, після скандалу із системою PRISM позиції США серйозно похитнулися. Тоді, у 2013 році, Едвард Сноуден, один з аналітиків американської розвідки, оприлюднив дані, які показували, що найбільші IT-компанії ділилися з урядом інформацією про те, які сайти і програми відвідували користувачі.

Навіть більше, виявилось, що ЦРУ й АНБ могли читати будь-яке листування будь-яких користувачів Мережі. Причому стеження велося не тільки за країнами-ізгоями, такими як Іран чи Північна Корея, а й за союзниками США в Європі. Це свідчить про те, який великий вплив на Мережу здійснює Вашингтон, який юридично не має для цього жодних повноважень.

По-друге, низка держав, які раніше підтримували свободу інтернету (Індія або Бразилія), замислилися над тим, як він може бути використаний для стеження за ними або координації революцій проти них. Нарешті, швидке поширення смартфонів в Африці та Азії привело до того, що влада країн регіону почала боятися заворушень, розуміючи, що ніяк не може впливати на Мережу. Тому вони також зацікавилися тим, щоб передати ООН право розпоряджатися інтернетом.

Влада США в жовтні була більше стурбована виборами до конгресу, що відбувалися саме під час південнокорейської зустрічі, і їхня позиція прозвучала невиразно. У Вашингтоні запропонували лише поступово зменшувати вплив американських корпорацій на Мережу та припинити стеження за своїми партнерами.

До закриття конференції МСЕ підготував заяву про те, що його учасники поважають свободу інтернету, але розглянуть можливість введення всесвітнього контролю над Мережею

До закриття конференції МСЕ підготував заяву про те, що його учасники поважають свободу інтернету, але розглянуть можливість введення всесвітнього контролю над Мережею. На думку футуролога Томаса Фрея, у 2015 році це питання нарешті вирішиться.

«Якщо Мережу передадуть під нагляд ООН, то незабаром в окремій країні, зайшовши у браузер, ви раптом побачите, що пошуковик Google просто зник, а сторінки соціальних мереж заблоковані назавжди», – каже Фрей Корреспонденту.

***
Цей матеріал опубліковано в №44 журналу Корреспондент від 7 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: ООНжурнал Корреспондентконтроль
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах