ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Росія припиняє участь у контролі над озброєннями в Європі

Корреспондент.net, 10 березня 2015, 18:55
0
2003
Росія припиняє участь у контролі над озброєннями в Європі
Фото: AP

Росія з 11 березня призупиняє участь у засіданнях Спільної контактної групи з ДЗЗСЄ.

Керівник делегації Росії на переговорах у Відні з питань військової безпеки і контролю над озброєннями Олександр Мазур заявив у вівторок на пленарному засіданні Спільної консультативної групи за Договором про звичайні збройні сили в Європі про призупинення участі РФ в засіданнях СКГ.

"РФ прийняла рішення призупинити свою участь в засіданнях СКГ з 11 березня 2015 року. Таким чином, оголошене Росією в 2007 році призупинення дії ДЗЗСЄ стає повним", - цитує у вівторок заяву Мазура сайт МЗС РФ.

"Цей крок російської сторони не означає її відмови від подальшого діалогу про контроль над звичайними озброєннями в Європі, якщо і коли для нього дозріють наші партнери. Ми як і раніше готові до спільної роботи над новим режимом KOBE, що відповідає інтересам як Росії, так і інших європейських держав ", - зазначив Мазур.

Він попросив Білорусь надалі представляти її інтереси в СКГ.

Згідно із заявою Мазура, російська сторона протягом багатьох років робила все можливе для підтримки життєздатності режиму контролю над звичайними озброєннями (KOBE), була ініціатором переговорів з адаптації ДЗЗСЄ, ратифікувала угоду про адаптацію.

"На жаль, країни НАТО воліли фактично обходити положення ДЗЗСЄ за рахунок розширення альянсу, одночасно під надуманими приводами перешкоджаючи вступу в силу угоди про адаптацію, - зазначив Мазур. - Цей курс, що проводився, незважаючи на наші неодноразові попередження про його згубність для режиму KOBE, привів до неминучого результату - припинення дії ДЗЗСЄ Російською Федерацією в 2007 році ".

"Тоді російська сторона, з урахуванням звернень низки держав-учасників ДЗЗСЄ, прийняла рішення в порядку винятку продовжити участь у роботі СКГ. При цьому ми розраховували, що дана площадка буде задіяна і для розробки нового режиму KOBE", - сказав російський дипломат.

"Проте цим надіям не судилося збутися. За наполяганням країн НАТО діалог про майбутнє KOBE, що проводився, до речі, не в форматі СКГ, був зупинений в 2011 році і з тих пір не поновлювався. Практична робота СКГ майже повністю згорнута, кілька пожвавлюючись лише в Напередодні чергового засідання РМЗС ОБСЄ ", - підкреслив Мазур.

"Західні партнери регулярно використовують цю площадку для звернень до російської сторони з ритуальними і не мають відношення до дійсності закликами повернутися до дотримання збиткового для нас старого ДЗЗСЄ, - заявив дипломат. - У цих умовах продовження участі в засіданнях СКГ, як правило, зводяться до зачитування порядку денного, стає для РФ безглуздим з політичної та практичної точок зору і невиправдано витратним - з фінансово-економічною ".


Договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) був підписаний 19 листопада 1990 в Парижі повноважними представниками шістнадцяти держав-учасниць НАТО (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія , США, Туреччина і Франція) і шести держав-учасниць Організації Варшавського договору (ОВД) (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина) і набув чинності 9 листопада 1992 року.

Договір встановлював рівновагу звичайних збройних сил (ЗС) держав - учасниць двох військово-політичних союзів на нижчому рівні, одночасно обмежуючи можливості розміщення їх звичайних озброєнь уздовж лінії зіткнення між блоками і перешкоджаючи, таким чином, створенню потенціалу для раптового нападу і ведення великомасштабних наступальних дій в Європі.

Згідно з Угодою, в межах району його застосування (від Атлантичного океану до Уральських гір, річки Урал і Каспійського моря, включаючи острівні території) обом групам держав-учасниць Договору дозволялося мати рівну кількість звичайних озброєнь і бойової техніки, при цьому їх сумарна кількість не повинна була перевищувати:
40000 бойових танків;
60000 бойових броньованих машин;
40000 артилерійських одиниць калібру 100 мм і вище;
13600 бойових літаків;
4000 ударних вертольотів.
Обмеженню піддавалося також число танкових мостоукладників, бойових машин піхоти (БМП) і броньових транспортерів (БТР), навчально-тренувальних літаків, вертольотів бойового забезпечення, неозброєних транспортних вертольотів, вертольотів Мі-24К і Мі-24Р.
Договором накладалися обмеження і на кількість звичайних озброєнь і бойової техніки, які дозволялося мати одній окремо взятій країні, а також встановлювалися процедури і тимчасові рамки для здійснення скорочення чисельності озброєнь і техніки до зазначених меж.
Договором, крім іншого, обмежувалася чисельність бойової техніки в чотирьох зонах. У тому числі на флангах (Болгарія, Румунія, Закавказький, Ленінградський, Північно-Кавказький, Одеський військові округи ВР СРСР для ОВС; Греція, Ісландія, Норвегія і Туреччина для НАТО) кожній стороні дозволялося розміщувати 4700 танків, 5900 бронемашин і 6000 артилерійських систем.

 

 

ТЕГИ: РоссияЕвропаНАТОоружие
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах