Сепаратистські настрої в Іспанії великі, але поки обидві сторони конфлікту намагаються діяти в рамках закону.
Парламент Каталонії погодив резолюцію про незалежність автономії від Іспанії. За це рішення проголосували 72 депутати, проти - 63.
У XXI ст. сепаратистські настрої в Барселоні не припиняють зростати.
У 2006 році каталонці домоглися розширення прав автономії, а на останньому народному опитуванні про майбутнє Каталонії, який проходив у жовтні 2014 року, 80,4% з тих, хто проголосували, висловилися за незалежність області.
У Мадриді на каталонський сепаратизм реагують поки спокійно, вважаючи дії автономного парламенту незаконними.
Центральна влада вже повідомила про те, що оскаржить рішення парламенту Каталонії в Конституційному суді.
Корреспондент.net розбирався в перипетіях іспанського сепаратизму.
Історія питання
У проголошеній в 1931 році Другій іспанській республіці Каталонія отримала автономний статус. Такий самий статус отримала і Країна Басків - ще один осередок сепаратизму на території Іспанії.
Каталонія виступала на боці республіки під час громадянської війни в Іспанії, що розпочалася в 1936 році. У 1938 році вона була захоплена антиурядовими військами.
В Іспанії була встановлена диктатура Франсиско Франко, який відразу скасував каталонську автономію.
Через 40 років, після смерті Франко і зміни режиму в Іспанії, була прийнята нова Конституція. І в 1978 році Каталонії повернули автономію. А в 1979 році каталонська мова отримує статус другої офіційної на рівні з іспанською мовою.
1980-90-ті роки були часом політичної стабільності. У 1990-ті роки каталонські націоналістичні партії активно співпрацювали з іспанським урядом.
На початку XXI ст. каталонська еліта і суспільство розділилися на тих, хто вимагає більшої незалежності від Мадрида аж до державного самовизначення, і прихильників існуючої автономії.
Розпочався більш активний рух за незалежність Каталонії.
Варто зазначити, що каталонці, на відміну від, наприклад, басків, у яких організація ЕТА займалася терористичною діяльністю, ніколи не закликали до радикальних методів боротьби за незалежність.
Активізація сепаратистів
У 2006 році в Каталонії був прийнятий новий автономний статус з розширеною фінансовою самостійністю.
У 2009-2010 роках пройшли неофіційні опитування щодо незалежності Каталонії, на яких більше 90% висловилися за незалежність.
Після регіональних виборів, які відбулися 25 листопада 2012 року, за результатами яких абсолютну більшість у парламенті створили партії - прихильники незалежності, 23 січня 2013 року парламент оголосив Декларацію про суверенітет.
Вона проголошувала, що "Каталонія - суверенний політичний і правовий суб'єкт у складі Іспанії", а на 2014 рік був запланований референдум про відділення.
EPA
Референдум був призначений на 9 листопада, але Конституційний суд Іспанії визнав його проведення незаконним. Каталонський уряд погодився з таким рішенням і заморозив референдум, а замість нього провів нове опитування про політичне майбутнє Каталонії, на якому 80,8% проголосували за незалежність.
Опитування не мало жодної юридичної сили.
У вересні 2015 року в Каталонії пройшли дострокові парламентські вибори, на яких перемогли прихильники незалежності.
Прихильники незалежності Каталонії від Іспанії відразу попередили, що отримання абсолютної більшості в парламенті стане для них першим кроком на шляху до відділення від Іспанії.
Згідно з розрахунками сепаратистів, Каталонія повинна стати незалежною до 2017 року.
У понеділок, 9 листопада, каталонський парламент проголосував за ухвалення резолюції про відділення від Іспанії, 73 голоси "за", 62 "проти".
У парламенті Каталонії думки розділилися: прихильників автономії було лише на 11 більше // EPA
Ухваленню резолюції передувало рішення пленуму Конституційного суду Каталонії, що дозволило парламенту зробити це. Рішення було прийнято 11 суддями одноголосно.
Хто проти
Проти незалежності Каталонії виступають, у першу чергу, представники бізнесу - промисловці і банкіри.
Керівники фармацевтичної, швейної, харчової та інших галузей заявили про готовність вивести свої капітали за межі регіону.
Великий капітал побоюється того, що втратить іспанський ринок, і того, що у разі здобуття незалежності неминучим виявиться вихід з Євросоюзу. Адже нова європейська держава автоматично опиниться поза всіма європейськими структурами.
З аналогічною заявою виступили і керівники 130 банківських установ, що працюють в Каталонії, зокрема найбільших - Caixa і Sabadell. Вони вважають, що незалежну Каталонію "чекає фінансовий крах через неможливість користуватися послугами європейського Центробанку, вихід з єврозони і передбачувану втечу приватних вкладень".
Як реагує Іспанія
Прем'єр-міністр Іспанії Мариано Рахоя впевнений, що резолюція про незалежність іспанської Каталонії "залишиться на папері".
Як і обіцяв раніше, він планує оскаржити це рішення в Конституційному суді.
У Мадриді заявляють, що конституція Іспанії не передбачає розподілу держави чи виокремлення з неї регіонів.
Є в Каталонії і прихильники Іспанії // EPA
Що стосується можливого перегляду чинної Конституції і державних кордонів, то це питання може бути вирішене лише на загальнонаціональному референдумі за участю всього населення Іспанії, а не окремого регіону.
Усі попередні народні опитування в Каталонії Мадрид називав "фарсом і гаянням часу".
Більш консервативні верстви іспанського суспільства закликають уряд використовувати положення ст. 155 іспанської Конституції.
Вона дозволяє уряду призупинити дію регіональної автономії і ввести пряме правління з Мадрида в разі грубого порушення місцевими керівниками законів країни.
Міністр оборони Іспанії Педро Моренес, відповідаючи на запитання, чи готовий він застосувати армію проти сепаратистів відповів дипломатично: "Якщо всі будуть дотримуватися закону, то подібних дій не знадобиться".
А на запитання, чи може в Каталонії бути застосована ст. 155 Конституції, міністр відповів ствердно, що іспанські експерти характеризують як готовність уряду Іспанії вжити всіх передбачених законом заходів для збереження єдності країни.
З надією на ЄС
Прем'єр-міністр Іспанії Мариано Рахоя сподівається і на підтримку світової спільноти.
За його словами, канцлер ФРН Ангела Меркель, прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон і президент США Барак Обама висловилися проти розколу Іспанії.
Поки у прихильників незалежності зовсім немає міжнародної підтримки.
Дипломат, колишній посол Іспанії в Великобританії Карлес Касахуана вважає, що врегулювати конфлікт мирним шляхом допоможе Європейський Союз.
Членство в Євросоюзі, безсумнівно, є своєрідним захистом від дій, якими ми навряд чи коли пишалися. На щастя для всіх, ні придушення, ні повстання не несуть в собі жодної політичної вигоди для тих, хто міг би їх ініціювати. Площа Каталонії ніколи не перетвориться в київський Майдан. Там не буде жодного снайпера і закривавлених вулиць
Центральний уряд виходить з того, що в разі виходу зі складу Іспанії Каталонія повинна буде вийти з ЄС без права повторного вступу в короткостроковій перспективі.
Вона також повинна бути позбавлена права залишатися частиною єдиного ринку, входити в Шенгенську зону і використовувати євро, що, природно, робить непрезентабельним таке здобуття незалежності.
Прихильники незалежності, у свою чергу, вважають, що уряд Іспанії, позбавлений можливості вживати репресивних заходів, не має жодного важеля впливу і повинен буде змиритися з волею каталонців.
Усі розглядають ЄС як союзника та інструмент, що, зрештою, допоможе їм здобути перемогу.