Протести в Молдові не припиняються
Мітинги в Молдові не підтримуються Заходом, через що в їхній успіх ледь віриться.
Акції протесту в Молдові тривають, активісти вимагають відставки новопризначеного уряду та дострокових виборів.
Мітингувальники увірвалися в будівлю парламенту, але зайняти її не зуміли.
При цьому акції протесту проти влади об'єднали як прихильників євроінтеграції країни, так і прихильників зближення з Росією.
Корреспондент.net розбирався в природі молдовських протестів.
З чого все почалося
Молдова - парламентська республіка.
У ній найбільшу владу має прем'єр-міністр, який обирається парламентом. Президент, якого теж обирає парламент, вносить кандидатуру прем'єра, запропоновану парламентською коаліцією.
Молдавська опозиція активно протестує з вересня минулого року, коли після стотисячної акції біля будівлі уряду розбили наметове містечко.
Каталізатором масових протестів стало виведення з банків мільярдів євро, в чому нібито замішане керівництво країни.
Через банківський скандал МВФ заморозив кредити для Молдови, після чого в країні зросли ціни і тарифи, а реальні доходи впали приблизно до $200.
У початку 2016 року коаліція висунула в прем'єри Володимира Плахотнюка, але президент Ніколає Тімофті відмовився вносити його кандидатуру до парламенту.
Плахотнюк вважається найвпливовішим молдавським олігархом, він володіє чотирма телеканалами, трьома радіостанціями і низкою комерційних підприємств в Молдові.
Володимир Плахотнюк - молдавський олігарх №1
ЗМІ стверджували про його причетність до найгучніших фінансових злочинів в історії Молдови - крадіжці мільярда євро з декількох банків у 2015 році. Це злочин досі не розкрито, винуватці не знайдені.
Після провалу з кандидатурою Плахотнюка президент висунув на посаду прем'єра голову своєї адміністрації, той спочатку погодився, але наступного дня відмовився від участі в перегонах.
Після цього претендентом на прем'єрську посаду став Павло Філіп, раніше - міністр інформаційних технологій. Його називають близьким до Плахотнюка, і фактично уряд все одно переходив би під контроль олігарха.
У молдавській опозиції переконані, що Плахотнюк не відмовився від претензій на особисте керівництво державою. Вже в березні звільниться посада президента Молдови - закінчується термін повноважень Тімофті, і Плахотнюк, володіючи більшістю в парламенті, може зайняти її.
Штурм
Новий уряд на чолі з Павлом Філіпом було затверджено молдавськими депутатами за лічені хвилини 57 голосами. При цьому в залі були присутні всього 68 депутатів з 101.
Про своє обурення подією відразу заявили опозиційні політики.
Народ тим часом оточував будівлю парламенту, після чого частина демонстрантів прорвалася всередину.
Далі першого поверху парламенту протестувальники не пройшли, а депутатів з будинку завчасно евакуювали.
Боротьба триває
Новий уряд Молдови склав присягу близько опівночі, потай від преси і громадськості.
Генеральний секретар апарату президента Іон Педурару підтвердив, що "церемонія складання присяги новим складом уряду відбулася в Державній резиденції, у присутності президента Ніколая Тімофті".
Учасники акції протесту біля парламенту не знали про те, що уряд буде складати присягу вночі. Трохи раніше прес-секретар президента Влад Цуркану офіційно заявив журналістам, що "прес-служба президента повідомить у четвер час і місце приведення до присяги членів нового уряду".
Багатотисячні протести в Молдові не припиняються.
Глава парламенту Молдови Андріан Канду заявив, що вимоги протестувальників не можуть бути виконані.
"Вони не визнають легітимність уряду і вимагають дострокових виборів. Є дуже мало причин для того, щоб проводити дострокові вибори", - сказав Канду за підсумками зустрічі з лідерами протестів.
Опозиціонери, у свою чергу, заявили, що продовжать мітингувати. Зокрема, за словами лідера Громадянської платформи DA Андрія Нестасе, "акції протесту продовжаться незалежно від позиції влади".
"Будемо домагатися виконання своїх вимог. Коли біля будівлі парламенту будуть десятки - сотні тисяч, тоді ця кримінальна влада змушена буде під тиском народу поступитися", - наголосив активіст.
Лідери акції
Лідерами протестів є проросійські - "Наша партія" Ренато Усатого і Соцпартія Зінаїди Гречаної.
Для них зрив призначення уряду і дострокові вибори є майже гарантованим шансом прийти до влади, адже судячи із соцопитувань населення їх зараз підтримує.
Але поруч з проросійськими лівими силами парламент штурмували проєвропейські активісти, які переконані, що нинішня влада лише імітує євроінтеграцію.
І тому платформа "Гідність і правда", основу якої складають європейські активісти, також відкрито виступає за нові вибори, пояснюючи, що "імітація європейськості" тільки шкодить Молдові та дискредитує ідею зближення з ЄС.
Міжнародна реакція
США та ЄС закликають всі сторони сутички біля стін парламенту в Кишиневі проявляти стриманість і спокій і намагаються посадити протестувальників і владу за стіл переговорів.
Румунія опублікувала заяву про те, що вважає демократичною процедуру призначення нового уряду Молдови.
Політична криза в Кишиневі поступово буде вирішена при грамотному впливі на ситуацію політиками США та Румунії, вважає директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов.
«Сполученим Штатам набридло дивитися на демократичні експерименти (у Молдові). Парламентські вибори позачергові проводити ризиковано, тому що дві проросійські партії можуть отримати більшість, перетягнути на свій бік комуністів, і таким чином, створити альтернативну парламентську коаліцію», - пояснив політолог.