В іноземній пресі сперечаються про мотиви, що спричинили виведення російських військ із Сирії.
Журналісти розмірковують з приводу того, що буде після
рішення Путіна і чому російський лідер пішов на такий крок.
Корреспондент.net зібрав найцікавіші публікації іноземної преси на цю тему.
Якими були завдання Путіна в Сирії – The Guardian
Жоден з військових аналітиків не передбачав, що Росія виведе війська із Сирії. Нечітко сформульована мета російського втручання в Сирії - "боротьба проти тероризму" - явно не досягнута: "Ісламська держава" (ІДІЛ) нікуди не поділася.
Але якщо Росія і справді виведе війська із Сирії, її втручання не переросте в затяжну операцію. "В армії до сирійського конфлікту ставляться без великого ентузіазму, є побоювання, що операція вийде за рамки первісних цілей", - зазначає американський експерт Марк Галеотті.
Спостерігачі вагаються, чи будуть війська виведені насправді. Але хай там що, але заяву Путіна варто сприймати всерйоз. З карти російських бомбардувань в Сирії зрозуміло, що боротьба проти ІДІЛ не була справжньою метою втручання і навіть завдання щодо зміцнення інституцій сирійської держави було другорядним.
"Після подій в Україні ніхто не хотів мати справу з Росією. І завдання сирійської кампанії полягало в тому, щоб змусити Захід знову мати справу з Росією, - сказав військовий аналітик Олександр Гольц. - Це досягнуте. І тепер Росія виходить з конфлікту з мінімальними втратами. По-моєму, блискучий тактичний крок."
Усі захоплені зненацька - Le Figaro
Заява Володимира Путіна про початок виведення основної частини російських військ із Сирії захопила всіх зненацька.
Що це? Реальний перегляд політики чи тактичний відступ? Пауза, яка апріорі не стосується угруповань, які вважаються терористичними: "Ісламської держави" і "Джабхат ан-Нусри"?
На думку деяких джерел, мова йде про маневр з метою дати переговорам у Женеві досягти реальних результатів. Москва нібито намагається зміцнити позиції опозиціонерів, підтримуваних Росією, тобто курдів, та інших, які теж перебувають у Сирії і готові сформувати кістяк майбутнього перехідного уряду, угода щодо якого - у програмі женевських переговорів.
У Москві експерти вважають, що мова йде про зміцнення російської позиції на переговорах щодо майбутнього Сирії. Тим самим Кремль хоче показати, що готовий дивитися далі Асада, або що у нього є допоміжний план.
Усупереч твердженням Путіна, цілі російського військового вторгнення в Сирію далеко не досягнуті. Якщо питання про порятунок Асада здається вирішеним, то інша мета - закрити кордон з Туреччиною - ще далека від реалізації, а успіхи армії Асада досі нестійкі.
Путін вкотре показує, що це він задає ритму сирійській кризі. На початку російської кампанії дипломати ООН наполягали на її тимчасовому характеру, нагадуючи про те, що Росія повинна розпочати дипломатичний процес, що має на меті передачу влади. Але передача влади, виявляється, організована Кремлем.
Хто кого перехитрив - Politico
Заява Володимира Путіна про початок виведення військ із Сирії, схоже, стала для Білого дому несподіванкою і породила побоювання того, що російський лідер таки обігрує Барака Обаму.
Такий швидкий вихід Росії із Сирії може похитнути тезу Барака Обами про те, що Путін загрузнув в "болоті" сирійської громадянської війни. Хоча, можливо, саме острах загрузнути в болоті і визначав несподіваність заяви Путіна.
"Якщо його цілі здебільшого досягнуті, тоді він явно не намагався знищити ІДІЛ", - зазначає Евелін Фаркас, яка до осені минулого року відповідала в Пентагоні за зв'язки з Росією. Водночас російська авіаційна кампанія в Сирії, безсумнівно, зміцнила позиції Асада.
Путінські дії часто не відповідають його риториці. І треба ще подивитися, чи дійсно Росія виведе свої основні сили. Російський уряд в понеділок заявив, що збереже присутність на морських та авіаційних базах в Сирії.
"Ніхто не говорить про те, що російська підтримка з повітря припиниться на 100%, - заявив в інтерв'ю Politico представник уряду. - Під час перемир'я значні зусилля не потрібні."
Хай хоч які наміри в Путіна, але видно, що саме він врівноважує міжнародну спільноту.
"Поки занадто рано говорити про те, чи дійсно Путін планує вивести основну частину російських військ із Сирії. Однак він вкотре продемонстрував вражаючий хист до великих несподіванок, що збивають з пантелику практично всіх, у тому числі і провідних членів його власного уряду", - зазначає Ендрю Вайс, фахівець по Росії з Фонду Карнегі.
Дехто з аналітиків припускає, що Путіну набрид Асад, який занадто затято чинив опір мирному врегулюванню. "Той факт, що ця заява була зроблена одночасно з початком женевських переговорів, - виразний сигнал Асаду, що йому краще сумлінно брати участь у переговорах, - наводить видання слова Ранди Сліма з Інституту Близького Сходу. - Це рішення - результат зростаючого роздратування Росії Асадом. Путін просто урівноважив співвідношення сил за столом женевських переговорів."
Путін дотримав виконання усіх своїх завдань в Сирії - The New York Times
Що з того, що російський президент так несподівано оголосив про перемогу в Сирії і про рішення повернути додому більшу частину його військ? Таке рішення може виявитися конструктивним кроком до більш тривалого мирного врегулювання.
Це також може бути практичною необхідністю, що викриває бажання не бути втягнутим у сирійську трясовину навічно.
Російські бомбардування похитнули баланс у п'ятирічній війні в Сирії на користь Асада. Втручання Росії також дозволило Путіну продемонструвати військову міць РФ і змусило США вважати її рівнею у справі забезпечення стабільності в Сирії.
Оптимістична ж інтерпретація такого рішення Путіна засвідчує те, що його рішення викликане непереборною втомою від тривалої участі в конфлікті.
Високопоставлені чиновники з Адміністрації Обами стверджують, що втручання Москви могло мати небажані наслідки - втягування Росії у "трясовину" і відчуження мусульман-сунітів по всьому регіону. А це ціна, яку Путін, мабуть, не готовий чи не спроможний заплатити.
Помічаючи, що заява Путіна збіглася у часі з поновленими мирними переговорами у Женеві, автори статті припускають, що він міг тим самим дати зрозуміти Асаду, що настав час відмовитися від опору мирному врегулювання.
Коли б це було метою Путіна і якби Асад прислухався до нього, можливо, ми б побачили, як катастрофічна війна в Сирії наближається до кінця.
На що сподівається Росія - Die Welt
Якщо слова Путіна відповідають дійсності, то навіть для Шойгу, судячи з усього, його рішення стало несподіванкою. Оскільки це питання він обговорював тільки із сирійським президентом Башаром аль-Асадом, сказав Путін. Тому і для всього світу рішення російського президента стало великим сюрпризом.
Згідно з непідтвердженими даними, загони ліванської "Хезболли" також будуть виведені із Сирії. Разом з виведенням російських військ це буде відповідати вимогам сирійської опозиції, які були висловлені напередодні переговорів.
Рада Безпеки ООН вже привітала рішення Путіна. Нинішній голова цього органу, постійний представник Анголи Ісмаїл Гаспар Мартинс (Ismael Gaspar Martins) підкреслив, що це "позитивне зрушення" з боку Росії. "Саме це ми і хочемо бачити", - підкреслив він.
"Якщо Росія серйозно налаштована вивести війська, то це дасть позитивний імпульс переговорам щодо встановлення миру", - сказав, виказуючи обережний оптимізм, і Салім аль-Муслат, офіційний представник делегації сирійської опозиції на переговорах. Але питання саме в цьому і полягає: наскільки серйозним є рішення Росії?
У геополітичному відношенні Путін з допомогою військової операції домігся певних своїх цілей. Увага світової громадськості тепер сфокусована не на військових діях на сході України, а на подіях в Сирії. Після початку ударів з повітря вирішення сирійської проблеми без участі Москви стало вже неможливим.
І навіть в дипломатичному плані Росія як посередник опинилася в центрі переговорів. Наприкінці лютого Путін у своєму виступі на телебаченні з гордістю оголосив про припинення вогню у Сирії, про що він домовився з президентом США Бараком Обамою.
Росія знову стала світовою державою, яка нарівні зі Сполученими Штатами вирішує питання війни і миру. Саме так привітно російські дії були сприйняті всередині країни.