ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Право і мораль. Наслідки офшорного скандалу

Корреспондент.net, 17 травня 2016, 07:22
0
466
Право і мораль. Наслідки офшорного скандалу
Панамська компанія була одним з провідних гравців на офшорному ринку

Дмитро Раїмов, політтехнолог і політконсультант, куратор Вільної школи журналістики, прокоментував скандал з офшорами.

Матеріал розміщено у №18 журналу Корреспондент від 13 травня 2016 року.

1. Наскільки в принципі законні офшори?

- Цілком законні, кримінальна відповідальність не передбачена. І це стосується не тільки українського законодавства – така практика.

По суті офшор – це легальна лазівка ​​між міжнародним законодавством і законами різних країн. Завдяки цій лазівці можна серйозно заощадити на податках.

Інша річ, що якщо в Європі чиновник не вказав офшорну компанію в електронній декларації, він нестиме адміністративну відповідальність – повинен доплатити податки в бюджет. А якщо не доплатить, відповідальність буде набагато суворішою.

2. Але ж у нас прийнято закон про електронні декларації. І там сказано "подання недостовірних відомостей" карається двома роками в'язниці.

- Закон прийнятий, але поки що система не працює – не розробили спеціальні бланки та порядок декларування. У нашому випадку (офшорний скандал) доречніше говорити не про юридичну, а про моральну відповідальність перед громадянським суспільством. Якщо ти позиціонуєш себе як патріот і хочеш будувати країну, то чому виводиш компанії в офшор?

3. Офшорний скандал торкнувся не тільки України, а й політичного бомонду Великобританії, Росії, Ісландії. Як думаєте, кому вигідний такий "точковий злив"?

- Одні бачать у скандалі руку Кремля, інші – підступи Держдепу. Але давайте розберемося. Організація, документи якої потрапили в руки журналістів, входить до десятки найбільших офшорних компаній – це серйозний бізнес. Можливо, конкуренти таким чином спробували позбутися занадто активного гравця на ринку.

Такі випадки бували. Припустимо, у Франції в місцеву поліцію звернувся службовець одного з найбільших банків [мова йде про HSBC]: приніс флешку з доказами того, як банк допомагає клієнтам "оптимізувати податки" для великих сум грошей. Поліція три роки розплутувала схеми і лише недавно оприлюднила результати. Як пізніше з'ясувалося, клерк діяв в інтересах однієї з фінансових корпорацій-конкурентів.

Не виключено, що і в цьому випадку мова йде про корпоративне шпигунство. Політичні скандали тоді швидше "побічний ефект". Так по суті і не було скандалів. У Великобританії, після того як прем'єр-міністр Девід Кемерон публічно пояснив, що компанія належала його батькові і після його смерті він її закрив, інцидент був вичерпаний. У Росії турбулентність була трохи сильнішою, але з урахуванням того, що ім'я Путіна в документах не фігурує, парирувати простіше. Навіть більше – там це питання було зведено до конспірології.

Що ж до прем'єр-міністра Ісландії і Петра Порошенка, то вони просто "упіймалися" з необережності. Навряд чи настільки велике розслідування влаштовувалося заради України або Ісландії.

4. Чому Порошенко виявився таким "необережним"?

- Це типово наш підхід до справи. По-перше, заощадили. Відкрити офшорну компанію на своє ім'я – це питання кількох тисяч доларів. Відкрити компанію, що її не знайде навіть фінансова розвідка США, – значно дорожче.

Але саме таким шляхом ідуть американські, а також європейські політики – там теж існує корупція, але в більш витонченій формі. Сенатори не беруть конверти – їм переказують хабарі на офшорні рахунки. І, до речі, таким шляхом пішов утікач Павло Лазаренко – так, ймовірно, заховав гроші, що навіть фінансова розвідка Штатів не знайшла їх до цього часу. Очевидно, свого часу серйозно витратився на юристів. А сучасні політики не вважали за потрібне.

5. Офшори не ховали, бо перед законом їхні власники чисті, а моральної відповідальності не бояться?

- Ще простіше. Ну хто до цього випадку офшори шукав? Не було такого! Плюс у Порошенка, очевидно, серйозні проблеми з довірою. Боїться залучати підставну особу – довіряє лише тому, що контролює особисто. Але коли мова заходить про особисту відповідальність, то тут такого завзяття, як у прем'єр-міністра Ісландії, який подав у відставку, ми не спостерігаємо.

***

Цей матеріал опубліковано в №18 журналу Корреспондент від 13 травня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: скандалПорошенкоофшори
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах