Академічна наука серйозно зайнялася "проблемою зомбі".
Одним із найпопулярніших сценаріїв кінця світу сьогодні є зомбі-апокаліпсис - навала мерців, метою яких є з'їсти або заразити живу людину.
У 2012 році, коли багато хто очікував загибелі цивілізації, найпопулярнішим і навіть очікуваним сценарієм були зомбі.
У масовій культурі зомбі з'явилися в 1968 році з виходом фільму Джорджа Ромеро "Ніч живих мерців". Відтоді кровожерливі трупи захопили розуми багатьох людей. Так, по всьому світу проходять паради "повсталих мерців", а в США навіть на рівні університетів проходять ігри "люди проти зомбі".
Феномен зомбі на початку цього століття зацікавив академічну науку - його вивчають культурологи, соціологи, філософи і навіть політологи з початку цього століття. Фізики і математики займаються розрахунками, як швидко епідемія зомбі знищить людство.
Одне з таких досліджень нещодавно вийшло в
Journal of Physics Special Topics. Вчені прийшли до висновку, що приблизно на сотий день після початку зомбі-апокаліпсису чисельність людей зменшиться до значень, за яких повторне заселення планети буде вже майже неможливим.
Кореспондент.net вирішив розібратися, як будуть реагувати на зомбі різні школи міжнародних відносин.
Розвиток зомбі
Вперше зомбі з'явилися на екранах у 30-х роках минулого століття. Автори фільму "Білий зомбі", сюжет якого розгортається на Гаїті, були натхненні магією вуду.
Але Ромеро переосмислив цю ідею і переніс зомбі на материк. У фільмі "Ніч живих мерців" він торкається проблем расизму. Ця картина набула статусу культової класики і понині залишається одним із найважливіших американських фільмів.
Відтоді зомбі стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні, - агресивні ожилі мерці або інфіковані невідомим вірусом люди, головною метою яких є з'їсти або заразити поки що живих або неінфікованих людей.
Примітно, що сам Ромеро, який відповідає за розвиток цього жанру, не називає своїх істот зомбі і використовує їх як метафору складних соціально-політичних проблем.
У 80-х виходить кілька ключових фільмів, після яких зомбі міцно закріпилися в масовій культурі. Це "Зловісні мерці", "День мерців", "Повернення живих мерців", "Реаніматор".
Наприкінці минулого століття феномен зомбі осів у коміксах, у комп'ютерних іграх і навіть музиці. Серед ігор ключовими, які також вплинули на розвиток жанру, стали Resident Evil і Left 4 Dead.
Виходить книга популярного філософа Славоя Жижека "Дивлячись навскіс", в якій він намагається відповісти на питання, чому мерці повертаються. На його думку, зомбі нас будуть хвилювати, поки жертви Голокосту і ГУЛАГу не будуть інтегровані в історичну пам'ять.
Новим етапом стали нульові, коли вийшов фільм "28 днів потому" режисера Денні Бойла. Зомбі еволюціонували - вони прискорилися, а зараження відбувається миттєво.
Примітна також картина "Шон живих мерців" ("Зомбі на ім'я Шон"). Ця пародійна комедія багато в чому переплітається з роботами Джорджа Ромеро, зокрема порушується проблема суспільства споживання і сучасного капіталізму, яка піднімається у "Світанку мерців".
Після цього на "проблему зомбі" звернули увагу багато філософів і математики. Американський релігієзнавець Кім Паффенрот випустив в університетському видавництві книгу "Євангеліє від живих мерців. Як Джордж Ромеро бачить пекло на землі".
Можна виділити п'ять теорій походження зомбі:
- вірус, створений підпільними корпораціями, побічні дії від експериментів великих компаній;
- військові експерименти зі створення біологічної зброї або оживаючих солдатів;
- потрапляють на Землю за допомогою інопланетян;
- містичне джерело походження;
- найпопулярніша теорія - зомбі є даністю.
Розрахунки вчених
Канадський вчений, який займається моделюванням поширення таких захворювань, як ВІЛ, малярія, вірус Західного Нілу та інших, розробив модель захоплення людства живими мерцями і описав її в книзі "Математичне моделювання зомбі".
Виведена математиком формула, яка описує зомбі-апокаліпсис, виглядає так: (bN) (S/N) Z = bSZ, де N - кількість осіб у популяції, S - частка сприйнятливих до вірусу людей, Z - кількість зомбі і b - інфікуюча здатність зомбі.
Ці методи вчені використовували для моделювання поширення вірусу папіломи людини, де додаткові змінні відображають передачу вірусу за гомо- і гетеросексуальних контактів.
100 днів потому
Детальніше розглянемо останнє дослідження фізиків під керівництвом Джеймса Мура.
Швидкість розвитку зомбі-апокаліпсису, за його словами, залежить від двох головних параметрів - того, з якою ймовірністю і як швидко відбувається процес перетворення на зомбі після зараження і тривалість життя нової істоти.
Мур і його команда вирішили створити модель на базі цих двох показників для найстрашнішої епідемії в історії людства - спалаху чуми, "чорної смерті" в Середньовічній Європі.
В їх сценарії зараження від укусу зомбі відбувалося з імовірністю 90 відсотків, а самі "особини" жили приблизно 20 днів, вмираючи від спраги і голоду. Загальна чисельність Землі була взята з реальних сучасних показників - близько 7,5 мільярда осіб.
Модель поширення зомбі враховує існування кордонів між країнами і те, що люди розподілені по Землі вкрай нерівномірно.
Наприклад, одним із правил в цій моделі було те, що зомбі не могли перетнути кордон, якщо їх не накопичувалося як мінімум 10 тисяч на території країни, де вони спочатку "мешкали". Якщо зомбі не могли досягти подібної популяції, вони "вимирали", подібно до локальних епідемій.
Як показали ці розрахунки, навіть однієї зараженої людини в досить густо населеній місцевості, в принципі, вистачає для того, щоб викликати масштабну епідемію приблизно на 20 день після її зараження.
Через 100 днів, як показують розрахунки дослідників, на Землі
житимуть всього 181 людина і близько 190 мільйонів зомбі
Це нижче рівня, який необхідний для "перезапуску" цивілізації і повторної колонізації планети.
Відповідно, якщо "епідемія зомбі" триватиме довше 100 днів, людство буде приречене на вимирання, підсумовують автори дослідження.
Як вестимуть себе держави
Професор міжнародної політики Школи Флетчера при Університеті Тафтса й автор авторитетного видання
Foreign Policy Деніел Дрезнер написав книгу "Теорії міжнародної політики і зомбі".
У ній він проводить уявний експеримент про те, як поведуть себе різні школи міжнародних відносин.
"Аналіз культурного духу часу вражає, як неприродна проблема стала одним із найбільш тривожних побоювань у міжнародних відносинах і одним із найбільш природних страхів людства. Сьогодні перед людством стоїть дійсно серйозна проблема - проблема зомбі", - починає свій текст Дрезнер.
Реалізм
Є безліч різновидів реалізму, але всі реалісти починають із загальної для всіх передумови: анархія - це найголовніша загроза для світової політики. Анархія не обов'язково передбачає хаос або безлад, а, швидше, відсутність централізованої легітимної влади.
У світі анархії єдина валюта, що має цінність, - це сила, тобто матеріальна спроможність блокувати тиск або насильство, залишаючись при цьому здатним впливати на інших.
Глобальна анархічна структура також не дозволяє владі повністю довіряти один одному і змушує держави керуватися лише власними інтересами.
Якщо коротко, то в реалізму досить похмурий погляд на світ. Іншими словами, йому абсолютно комфортно у всесвіті зомбі.
Як поява зомбі може вплинути на світову політику? Реалістична відповідь напрочуд проста: міжнародні відносини майже не постраждають. Незважаючи на те, що деякі будуть вбачати в нашесті зомбі нову загрозу існуванню, реалісти не здивуються заявою про те, що прибуття зомбі призведе до радикальних змін у людській поведінці.
Реалісти також пророкують політику рівноваги сил. Тож чи не створить спектр живих мерців нестійку коаліцію людей проти зомбі? Таку можливість виключати не можна. Якщо зомбі з'являться, наприклад, із центральної Євразії, їх здатність швидко розповсюджуватися може спровокувати появу альянсу, створеного з метою перешкодити ордам зомбі завоювати континент.
Кадр із фільму "Потяг на Пусан"
Але може бути і так, що держави утримаються від активної позиції відносно зомбі в надії на те, що інші країни зроблять брудну роботу щодо об'єднання, щоб придушити ходячих мерців.
Крім того, держави можуть скористатися цією загрозою, щоб захопити нову територію, знищити ірредіністські рухи, звести старі рахунки або придушити давніх суперників.
"Китай може використовувати загрозу зомбі, щоб виправдати окупацію Тайваню. Росія може використовувати загрозу, щоб пояснити свою інтервенцію в ближнє зарубіжжя. США також виявляться слабкими перед спокусою використовувати загрозу зомбі як стратегічну можливість", - пише автор.
Але, врешті-решт, реалісти, особливо американські, безсумнівно, згадають попередження президента США Джона Квінсі Адамса, який закликав не виходити за межі кордонів "у пошуках монстрів, яких потрібно знищити".
Лібералізм
Як і у випадку з реалізмом, у лібералізму також багато різновидів. Проте ліберали вважають, що у світі анархії співробітництво все одно можливе. Ліберали відносяться до світової політики, як до гри з ненульовою сумою.
Співпраця - чи то міжнародна торгівля, нерозповсюдження ядерної зброї, профілактика захворювань - може принести глобальний урожай у вигляді суспільних благ у великих масштабах.
У ключових гравців світової політики є стимул, щоб усвідомити виграш від довгострокового спільного співробітництва й уникнути витрат, які підуть за взаємним відступництвом.
На перший погляд, ліберальна парадигма здається досить несумісною з каноном зомбі, який більше схиляється в бік апокаліпсису живих мерців.
Насправді, трагедія лібералізму у всесвіті, населеному зомбі, полягає в тому, що деякі його ключові принципи, ймовірно, будуть форсувати зростання зомбізму. Наприклад, відкриті кордони, напевно, будуть сприяти поширенню через ці кордони і живих мерців, і інфікованих людей-переносників.
Якщо подивитися на ситуацію з іншого боку, то з'ясується, що ліберальна парадигма пропонує якусь аналітичну родзинку. Романтичні зомбі-комедії містять і явні, і неявні елементи лібералізму.
У кульмінації фільму "Шон живих мерців" головний герой об'єднує друзів, вимовляючи хвалебну пісню лібералізму: "Як колись сказав Бертран Рассел, "Єдине, що врятує людство, - це співпраця". Думаю, сьогодні ми можемо в цьому переконатися".
Кадр із фільму "Шон живих мерців"
А що ж робитимуть ліберали після навали зомбі? За умови, що первісна хвиля зомбі повністю не зітре з лиця землі уряди, ліберали будуть припускати, що міжнародний режим, спрямований на боротьбу із зомбі, може внести значні корективи в проблему.
З огляду на серйозну суспільну вигоду від стирання живих мерців із лиця землі, ймовірною реакцією стане продумана політика координації дій.
Ліберальна модель передбачить підсумок, який не буде досконалим і з часом піддасться політичній критиці - майже як ЄС. Тобто система щодо запобігання тотальному зомбі-апокаліпсису теж може працювати досить добре. Спалахи активності зомбі, безсумнівно, будуть.
Квазістаціонарні гуманітарні місії з боротьби із зомбі - можливо, під егідою ООН - швидше за все, будуть розгорнуті в зірваних державах. Ліберали визнають, що винищення назавжди вовкулаків, які поїдають плоть, малоймовірне. Однак стиснення проблеми зомбі до рівня легко контрольованих загроз цілком можливе. Більшість країн будуть вбивати більшість зомбі більшу частину часу.
Неоконсерватизм
Реакція неоконсервативної політики на повстання живих мерців буде простою і ясною. Якщо перефразувати відомий вислів Роберта Кейгана, то можна сказати: "Люди із Землі, а зомбі - з пекла. Ні спроба пристосуватися, ні спроба зрозуміти їх не допоможе".
"Неокони", навпаки, будуть виступати за агресивну і військову реакцію, щоб зберегти гегемонію людини. Замість того, щоб чекати, поки зомбі прийдуть до них, вони скористаються політикою нападу, що має на увазі битву із живими мерцями. Превентивний удар по зомбі, безумовно, перетвориться у війну проти самого зла.
Саме завдяки неоконсерватизму ця доктрина порівнянна з роботою, що дійшла до наших днів, про те, як краще реагувати на загрозу зомбі.
Насправді, моделювання, проведене дослідниками Карлтонського Університету в Канаді і Університету Оттави, пропонує такий висновок: "Спалах зомбі, які заражають людей, може бути катастрофічним, якщо проти живих мерців не задіють надзвичайно агресивну тактику... Навала зомбі, швидше за все, призведе до руйнування цивілізації, якщо нею не зайнятися миттєво".
Кадр із фільму "Війна світів Z"
Втім, інші елементи неоконсерватизму можуть підірвати довгу життєздатність первинних політичних поборницьких заяв. Наприклад, неоконсерватори часто визнають, що всі суперники є частиною єдиної осі або альянсу злих ворогів.
Звичайно, це припущення працює, якщо воно прив'язане до зомбі, але навряд чи неоконсерватори на цьому зупиняться. Вони неминуче змішають у купу трупи з іншими загрозами людству, як частина більш масштабної Третьої світової війни проти авторитарних деспотів і зомбі - "Вісь зловісних мерців".
Це буде саботувати будь-яку спробу вести війну на базі широкої коаліції, підриваючи бойову ефективність у Глобальній війні проти зомбі.
Відзначимо, що в 2014 році Foreign Policy повідомив, що Пентагон розробив план відбиття можливого нашестя армії зомбі.
За даними видання, план містить докладну інструкцію про те, як пережити напад зомбі і здолати їх. Детально розроблені рекомендації про те, як підтримувати закон і порядок після атаки живих мерців.