ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Перший бій Трампа. Відкриття нової холодної війни

Корреспондент.net, 14 квітня 2017, 17:30
0
2150
Перший бій Трампа. Відкриття нової холодної війни
Дональд Трамп зайнявся зовнішньою політикою

Нинішнє загострення протистояння між Сполученими Штатами і Росією є більш небезпечним для світу, ніж за часів холодної війни.

 
Перша зустріч на офіційному рівні між російським керівництвом і американською адміністрацією президента Дональда Трампа, з яким у Кремлі пов'язували надії на відновлення двосторонніх відносин, проходила в обстановці значно відкритішої конфронтації між Росією і Заходом, ніж за президента Обами, пише Ірина Гасанова у свіжому номері журналу Корреспондент.
 
Під час візиту держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Москви 11 - 12 квітня переговорні позиції Кремля виглядали слабшими, ніж у західних лідерів. Це стало можливим після ракетного удару ВМС США по урядовій авіабазі в Сирії 7 квітня у відповідь на застосування хімічної зброї проти цивільного населення провінції Ідліб, не контрольованої силами президента Башара Асада.
 
Починаючи з анексії Криму в березні 2014 року, протягом конфлікту на Донбасі і після вступу Росії у війну в Сирії на боці Асада у вересні 2015 року, Путін завжди випереджав західних лідерів. Виступаючи на переговорах з позиції військової сили, Кремль ставив їм порядок денний. Цього разу все не так: рішення Трампа розгромити авіабазу Асада підтримало все західне співтовариство. При цьому президент США, як і раніше, уникає різкої критики на адресу Росії. І першим тестом на здатність домовлятися сторін стане сирійське питання.
 

Посланець Заходу

 
Держсекретар США Рекс Тіллерсон прибув до Москви не тільки з чіткою програмою переговорів, підкріпленою ракетним ударом Штатів по позиціях Асада в Сирії, але і як представник держави — лідера західного світу, делегованого донести до керівництва Росії загальну позицію щодо Сирії та інших хворобливих питань світової безпеки.
 
Її Тіллерсон озвучив у своєму відеозверненні за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн Великої сімки, що проходила 10 - 11 квітня в Італії у місті Лукка. На цю зустріч були запрошені для обговорення ситуації в Сирії глави МЗС країн Близького Сходу, які підтримують сили, що воюють проти влади Асада, — Туреччини, Саудівської Аравії, ОАЕ, Йорданії і Катару. На протилежній стороні — за Асада — воюють Росія та Іран.
 
Суть заяви Тіллерсона зводилася до двох тез. Перша: Захід і Близький Схід — проти збереження при владі в Сирії президента Башара Асада. І друга — Росії слід визначитися, на чиєму вона боці. "У стратегічній перспективі для Росії невигідно продовжувати підтримувати президента Асада", — недвозначно заявив держсекретар США.
 
Держсекретар США Рекс Тіллерсон
 
Мало того, що таке послання Держдепу до керівництва РФ було сформоване після дводенних консультацій з главами зовнішньополітичних відомств Вашингтона, в тому числі, військового блоку НАТО. Тіллерсон озвучив його публічно прямо перед відльотом до Москви, майже у вигляді ультиматуму. Це виглядало як спалення мостів: після створення таких жорстких рамок обговорення, ніякі переговори в Москві вже не були здатні розгорнути риторику США.
 

Наслідки провалу Обами

 
“Башар Асад — символ значущості Росії у світовій політиці. Він наступник клану Асадів. Його батько навчався в Москві, був одним із засновників панарабського соціалізму на Близькому Сході. Сирія стала державою-клієнтом Кремля ще з 70 років ХХ століття", — говорить директор міжнародної неурядової організації Євразійська демократична ініціатива Пітер Залмаєв.
 
У РФ в Сирії є військова авіабаза в Латакії і морська база на Середземному морі Тартусі. Тільки збереження Асада при владі в Сирії гарантує збереження військової присутності Росії в регіоні.
 
Доцент департаменту політології Фінансового університету при уряді РФ Геворг Мирзаян вважає, що американці вже об'єктивно не можуть замінити росіян в Сирії ні в боротьбі з ІДІЛ, ні для припинення громадянської війни і відновлення миру. За його словами, Америці зараз не потрібний відхід Путіна із Сирії, тому що тоді посиляться позиції Ірану, чиї військові загони допомагають військам Асада зачищати країну від терористів ІДІЛ.
 
На стороні Асада воює також підтримувана Іраном ліванська "Хезболла" — воєнізована організація і політична партія, яка вимагає побудови в Лівані консервативної ісламської держави за зразком Ірану. Мирзаян впевнений, що Адміністрація Обами втратила контроль не тільки над ситуацією в Сирії, але і в цілому на Близькому Сході.
 
Про провал зовнішньої політики Обами в цьому напрямі писали навіть ліберальні американські ЗМІ, які, як вважається, більш прихильні до Демократичної партії. Однією з причин того, що зараз Близький Схід охоплений вогнем військових конфліктів, називають відсутність допомоги від адміністрації Обами опозиційним силам у країнах Арабської весни в їх прагненні заповнити той суспільно-політичний вакуум, який утворився після повалення в 2011 році авторитарних режимів.
 
Через це Лівія після страти полковника Каддафі розірвана між конкуруючими угрупованнями, в Єгипті встановилася влада генерала Фаттаха Ас-Сісі, ще більш жорстка, ніж у період тридцятирічного правління поваленого президента Хосні Мубарака, а в Сирії почали активізуватися терористи ІДІЛ.
 
Сирійська опозиція вважала себе зрадженою Штатами ще з 2013 році, коли Обама підписав договір з Путіним, за яким зобов'язався не вводити військовий контингент США до Сирії в обмін на гарантії Росії, що Асад позбавиться хімічної зброї. Тоді, чотири роки тому, урядові війська Асада вперше, як стверджувалося, застосували зарин проти повстанців. Після цього опозиціонери розійшлися по різних воюючих угрупованнях — до курдів, на бік Туреччини, яка воює проти Асада і курдів, частина з них навіть приєдналася до ІДІЛ.
 
Проти Асада воюють також сили, підтримувані Саудівською Аравією, яка не хоче допустити посилення Ірану на Близькому Сході. “Зараз, щоб взяти у свої руки мирний процес у Сирії, туди потрібно вводити серйозний військовий контингент, — каже Геворг Мирзаян. — Американці там присутні тільки на територіях курдів. Інших союзників Сирії у них не залишилося. А підтримка курдів дратує всіх на Близькому Сході — іракців, іранців, сирійців, турків".
 
Володимир Путін засвоїв урок лівійського диктатора Каддафі. Після його загибелі американці повністю відтіснили Росію від розділу нафтових ресурсів в Лівії. Допустити втрати свого впливу в Сирії Путін не може. Але той маневр чотирирічної давності з гарантіями очищення Сирії від хімічної зброї, який допоміг йому зберегти владу Асада, зараз обернувся проти президента РФ.
 

Війна фейків

 
Заяви Кремля про те, що в Асада немає хімічної зброї, а застосовували її або терористи ІДІЛ, або самі опозиційні сили, які й контролюють провінцію Ідліб, — для дискредитації президента Асада, сприймаються вже не інакше, як традиційна гібридна відповідь.
 
Фраза Путіна про те, що хімічна атака 4 квітня — це взагалі постановка сирійських бойовиків, навряд чи вплине на позицію західних політиків. У свій час вони вже були шоковані словами покійного постійного представника Росії в ООН Віталія Чуркіна про сирійських хлопчиків в Алеппо, яких перед телекамерами посипають попелом, щоб потім представляти жертвами російських бомбардувань у Сирії.
 
Найцікавіше, що навіть якщо у Кремля є підстави заперечувати причетність Асада до хімічних атак (з урахуванням неконтрольованості всієї території Сирії хімічна зброя могла опинитися в кого завгодно), за три роки гібридної війни і взаємної інформаційної пропаганди Захід вже підготовлений давати більш ефективні відповіді на будь-які месиджі Кремля.
 
Дональд Трамп, ще будучи кандидатом у президенти, відкрито захоплювався політичними талантами президента Путіна. Тепер він може взяти їх на озброєння у своїй президентській роботі. Тим більше, що радник президента США з національної безпеки генерал Герберт Макмастер — один із кращих на Заході фахівців з гібридної війни.
 
Дональд Трамп
 
Росія заявляє, що Штати не змогли надати доказів того, що в Сирії є хімічна зброя. Довести це, дійсно, дуже складно. Адже у січні 2016 року Організація з заборони хімічної зброї заявила про її повне знищення в Сирії.
 
Однак Рекс Тіллерсон заявив, що, якщо вона знову застосовувалася в Сирії, значить, РФ поділяє відповідальність за це, оскільки не виконала своїх гарантій за договором 2013 року. Міжнародне інформагентство Associated Press повідомило: американські офіційні особи мають дані про те, що РФ знала про намір Асада застосувати хімічну зброю в Ідлібі. Офіційний Вашингтон цих даних не підтвердив.
 
“Росія, безумовно, буде вимагати міжнародного розслідування, щоб встановити походження хімічної зброї та тих, хто міг її застосувати в Ідлібі, — каже російський політолог, президент Фонду ефективної політики Гліб Павловський. — Розслідування катастрофи збитого в 2014 році малазійського Боїнга MH17 над територією військового конфлікту на Донбасі показує: подібні розслідування можуть затягнутися на роки. Їх хід розслідування і результати теж можуть стати як знаряддям, так і предметом переговорів".
 
Політолог упевнений: Асаду вже навряд чи вдасться позбутися іміджу диктатора, який здійснює варварські злочини, та й справа не в ньому. Питання в тому, яким шляхом його замінять і на кого.
 
“Змінювати режими — справа дуже непроста, — розмірковує Павловський. — В Україні це добре відомо. Поки що ніхто не ставить питання: ви підіть із Сирії в обмін на щось. А просто так Росія, звичайно, звідти не піде. Все вирішується шляхом переговорів".

 

Емоції про долю світу

 
Судячи з останніх дій і заяв Дональда Трампа, він має намір всерйоз довести, що він — рішучий президент. Наказ нанести ракетний удар по авіабазі в Сирії він віддав, приймаючи з офіційним  візитом президента Китаю Сі Цзіньпіна. Тіллерсон заявив, що це сигнал не тільки для Сирії, але і для Північної Кореї.
 
Після удару США по авіабазі  в Сирії авіація Асада почала бомбити непідконтрольні території діжковими бомбами з бензином. Прес-секретар Білого дому Шон Спайсер вже заявив, що, якщо бомбування не припиниться негайно, президент Трамп і на це дасть "найбільш рішучу відповідь".
 
При цьому Трамп поки що залишається найменш популярним в історії США президентом, зазначає американський політичний аналітик Лінкольн Міттчелл: “Можна отримати багато влади, якщо у тебе велика підтримка. З рейтингом близько 36%, як зараз у Трампа, складно реалізувати владу, яку дає президенту наша Конституція".
 
Перші бонуси від рішучої відповіді Асада в Сирії Трамп уже отримав. Всередині країни його схвалили навіть затяті супротивники — демократи: публічно заявив про підтримку держсекретар адміністрації президента Обами Джон Керрі.
 
“І українським питанням Трамп зацікавиться тоді, коли зрозуміє вигоду для себе у вигляді підтримки від американських виборців. Але поки що українське керівництво для Трампа асоціюється з його ворогами — демократами. Київ підтримував Хіларі Клінтон, створював проблеми для його оточення, продовжує співпрацювати з Джорджем Соросом — спонсором тих самих ненависних Трампу демократів", — пояснює політолог Олександр Кочетков.
 
Одним із вірогідних сценаріїв розвитку подій він називає посилення ескалації воєнних конфліктів у третіх країнах, що типово для Вашингтона і Москви. Україна у списку таких конфліктів — у перших рядках.
 
Кочетков зазначає, що нинішнє протистояння між Росією і США може бути набагато небезпечнішим, ніж у часи першої холодної війни: “Навіть Хрущов з усією його епатажністю не хотів доводити ту ж Карибську криза до реальної катастрофи. СРСР була передовою військовою державою не за кількісним складом, а за технологічним рівнем. В соціально-економічному плані радянські керівники теж вірили, що соціалізм переможе капіталізм. Ні Штатам, ні Союзу для доказу цього не потрібно було доводити ситуацію до взаємознищення".
 
У сучасного керівництва Росії цих переваг немає. А Трамп залишається непередбачуваним політиком. "Складно очікувати спокою у світі, коли і в Кремлі, і в Білому домі рішення приймаються внаслідок емоційного пориву", — резюмує Гліб Павловський.
 
ТЕГИ: Россия-СШАПутинСирияДональд Трамп
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах