Як Туреччина і Росія знову стають друзями.
Президент Росії Володимир Путін провів насичений переговорами тиждень.
І якщо прийом у Сочі канцлера Німеччини Ангели Меркель не додав російському президенту позитивних емоцій, то візитом турецького колеги Реджепа Таїпа Ердогана і Москва, і Анкара залишилися задоволені.
Путін проголосив повне поновлення відносин з Туреччиною і повідав, що домовився з Ердоганом заснувати спільний інвестиційний фонд обсягом до мільярда доларів.
Важливою темою візиту стало й обговорення ситуації в Сирії.
Корреспондент.net розбирався в новому витку відносин між друзями-живцями.
Нове потепління
Путін і Ердоган, вийшовши після переговорів до журналістів, розповіли про підсумки переговорів, роблячи компліменти на адресу один одного.
Це був уже третій візит турецького лідера в Росію за останні дев'ять місяців.
Після того, як майже рік тому Ердоган вибачився перед Путіним за знищення російського бомбардувальника в прикордонній зоні між Сирією і Туреччиною, контакти на найвищому рівні між обома країнами стали набагато інтенсивнішими.
Ердоган і Путін на зустрічі в Сочі
Путін був одним з перших, хто привітав турецького президента з результатами референдуму.
За підсумками цієї зустрічі президент Росії констатував те, що відносини між Москвою і Анкарою нормалізувалися: "Деякий час тому наші двосторонні відносини, як відомо, проходили випробування на міцність. Зараз можна з упевненістю констатувати, що поновлювальний період в російсько-турецьких зв'язках завершений".
Путін зазначив, що потік туристів з Росії до Туреччини відновлюється: "У ці травневі свята третина російських туристів, які поїхали відпочивати за кордон, обрали саме Туреччину".
Ердоган називав Путіна цінним другом.
Економічні обмеження залишилися
У найважливіших для Туреччини питаннях співпраці - постачання овочів, зокрема помідорів, і безвізового в'їзду для громадян Туреччини на територію Росії - Путін обмеження залишив: "За цим видом товарів обмеження поки залишатимуться, так само, як і щодо безвізових поїздок. Друге пов'язане з необхідністю посилити взаємодію між нашими спецслужбами в умовах зросталої терористичної загрози".
При цьому Туреччина дозволила експорт російської пшениці на свою територію, який раніше був заборонений.
Віце-прем'єр Росії Аркадій Дворкович повідомив, що обмеження на імпорт турецьких помідорів можуть зберігатися протягом трьох-п'яти років, але вони можуть стати більш гнучкими.
Так що в торговельній війні перемога залишилася за Москвою.
Озброєння
Туреччина, будучи членом НАТО, думає про покупку в Росії систем ППО С-400 за ціною $500 млн за дивізіон.
"По суті, це підсвідома загроза Заходу, що в Туреччині у військовому плані є альтернативні партнери", - пише Neue Zuercher Zeitung.
Також сторони продовжують говорити про будівництво підводного газопроводу "Турецький потік" і запуску російської АЕС на території Туреччини.
Сирія - головна проблема
Після переговорів з Ердоганом, а також телефонної бесіди з Дональдом Трампом Путін виступив з ініціативою створення зон безпеки в Сирії.
Росія впевнена, що Башар Асад - це легітимно обраний президент. Турецька позиція повністю збігається з позицією переважної більшості держав у світі, що Асад мусить піти, тому що це людина, яка розв'язала громадянську війну.
Як тільки Анкара підтримала американський ракетний удар по сирійським ВПС після газової атаки в Ідлібі і вкотре зажадала повалення Асада, московські політики знову заявили, що Туреччина завдає Росії удару в спину, адже Росія - один з найбільш наближених до Асада союзників.
Зараз Ердоган хотів би продовжити свій наступ і атакувати території, що знаходяться під контролем демократичних сил Сирії. Там вирішальне слово залишається за курдськими загонами народної самооборони (YPG), яких у боротьбі з ІДІЛ підтримують США.
За допомогою боротьби з YPG Ердоган хоче в зародку знищити курдську державу. Але поки що йому не вдається заохотити для цього Росію: у сирійській курдській партії PYD є представники в Москві, а з недавніх пір Росія навчає бойовиків YPG у курдській провінції Африн.
Новий "удар у спину" можливий?
Головний науковий співробітник дослідницького інституту "Діалог цивілізацій" Олексій Малашенко вважає, що для Ердогана налагодження відносин з Росією - це частина закріплення власної ролі сильного лідера, здатного вирішувати проблеми: "Якщо ще внутрішньополітичний фон у самій Туреччині, де тільки-но відбувся референдум і загалом Ердоган здобув хай не дуже переконливу, але все-таки перемогу, йому потрібно якимось чином зараз закріплюватися, тим більше що він тепер взагалі буде мало не довічним президентом. Йому потрібно якимось чином підвищувати свій авторитет, налагоджувати відносини з Росією, що вигідно для турків".
Швейцарська газета
Neue Zuercher Zeitung називає дії Ердогана ілюзорним поворотом до Росії для того, щоб збити з пантелику Захід.
Зараз Ердоган "діє з позиції слабшої сторони і робить те, що часто у зовнішній політиці робить багато хто з авторитарних правителів, а саме - протиставляє іноземних партнерів один одному заради збереження власної влади. Більш того, флірт з Росією не зашкодить і тому, щоб зберегти інтерес до себе з боку Заходу, незважаючи на ворожу демократії внутрішню політику Туреччини".