Фото: EPA
У Грузії змінили конституцію
Зміни стануть чинними після президентських виборів.
У Грузії більшістю голосів парламентаріїв на позачерговому засіданні прийняли в третьому, остаточному читанні поправки в конституцію країни, що передбачають перехід до парламентської форми правління. Про це повідомляють
РІА Новости-Україна.
Поправки затверджені 117 голосами "за" і двома голосами "проти". Оновлений варіант конституції набуде чинності після президентських виборів 2018 року. Тоді ж країна перейде від змішаної форми правління до парламентської.
"Дякую членам парламенту за підтримку цього історичного документа. Ми прийняли сьогодні дійсно історичне рішення, яке стане підставою для створення такої державної системи, яка забезпечить довгостроковий демократичний розвиток країни", - заявив спікер парламенту Іраклій Кобахідзе після завершення голосування. Процес голосування транслювали грузинські телекомпанії.
Парламент Грузії раніше прийняв пакет поправок у двох читаннях. Пакет поправок був розроблений спеціально створеною Державною конституційною комісією. Вони припускають перехід країни до парламентської форми правління.
Новий варіант конституції не підтримують президент Георгій Маргвелашвілі, опозиція і деякі НУО, які в результаті переговорів окреслили свою версію поправок і запропонували її владі, проте в правлячій команді пообіцяли внести поправки до нового варіанту конституції пізніше.
У парламенті Грузії 150 депутатських місць, з яких конституційну більшість займає партія "Грузинська мрія - демократична Грузія". Опозиційні "Єдиний національний рух" і "Європейська Грузія - рух за свободу" пішли із зали засідання і відмовилися брати участь у процесі голосування, а депутати від "Альянсу патріотів Грузії" голосували проти поправок.
Одна з важливих змін в оновленій конституції, яка стала головним предметом дискусії між владою і опозицією, - це перехід від змішаної виборчої системи (пропорційної і мажоритарної) до пропорційної. Голосування проходитиме за партійними списками, ця зміна стосуватиметься парламентських виборів 2024 року. Прохідний бар'єр до парламенту для партій з 2020 року буде не 5%, а 3%. Грузинська опозиція вважає, що правляча "Грузинська мрія" прийняла поправки про нову систему виборів, щоб продовжити термін свого правління.
Ще однією критикованою поправкою в оновленій конституції стало правило обрання президента. Коли раніше президент обирався шляхом прямих виборів, то відтепер його обиратимуть 300 призначених делегатів. Саме питання обрання президента стало причиною протистояння між чинним главою держави Георгієм Маргвелашвілі і представниками правлячої команди. Маргвелашвілі вважає, що після прийняття поправок у президента не буде навіть тих щонайменших прав, які в нього були після 2013 року, коли повністю набрала чинності оновлена конституція, прийнята при екс-президентові Михайлові Саакашвілі.
Колишня влада тоді скоротила повноваження президента і розподілила їх між урядом і парламентом Грузії. При цьому у 2018 році президент буде обраний шляхом прямих виборів строком на шість років. Нова редакція конституції також скасовує функціональну під керівництвом президента Раду безпеки Грузії. Замість неї, і тільки в разі бойових дій, буде скликатися Рада національної оборони, яку також скеровуватиме президент.
Влада не раз заявляла, що відбувся безпрецедентного масштабу громадський розгляд поправок до конституції, де в кожного громадянина була можливість зафіксувати свою позицію. Після цього розроблений проект поправок був відправлений на розгляд Венеціанської комісії, яка оцінила поправки як крок до демократичного розвитку Грузії.