ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Кривавий референдум. Невизнаний вибір КаталоніїСюжет

Корреспондент.net, 2 жовтня 2017, 15:10
0
1760
Кривавий референдум. Невизнаний вибір Каталонії
Фото: elpais.com
Референдум у Каталонії пройшов на тлі зіткнень з поліцією

Барселона і Мадрид не поступаються своїми позиціями. Сторони конфлікту піднімають ставки.

 
Влада Каталонії оголосила про перемогу прихильників незалежності від Іспанії на референдумі, що пройшов 1 жовтня.
 
При явці в 42% відділення найбагатшого іспанського регіону - Каталонії - підтримали 90% тих, хто голосував, що більш ніж у два рази вище за показники 2014 року.
 
Референдум у Каталонії проходив за жорсткого протистояння поліції і нацгвардії Іспанії з одного боку і прихильників незалежності з іншого. В результаті зіткнень поранення отримали майже тисяча осіб.
 
Мадрид визнав вибори незаконними і оголосив, що референдум щодо незалежності Каталонії провалився. Своєю чергою Барселона обіцяє засудити іспанську центральну владу за насильство.
 
Боротьба за голос
 
За два тижні до референдуму Мадрид провів спецоперацію з обшуками й арештами у зв'язку з підготовкою до голосування. Обшуки пройшли в кількох міністрів каталонського уряду.
 
Центральна влада Іспанії скерувала в Каталонію поліцейських і національну гвардію, щоб перешкодити референдуму, оскільки місцеві правоохоронці відмовилися виконувати накази Мадрида, а пожежники й взагалі чинили спротив.
 
Голосування проходило без незалежних чи міжнародних спостерігачів за правилами, які змінили за годину після відкриття виборчих дільниць. Влада Каталонії дозволила охочим голосувати приходити на будь-яку дільницю.
 
Для захисту від повторного голосування мали використовувати електронні списки, але сервер з базою даних зрештою відключили. В урни можна було опускати будь-які бюлетені - навіть надруковані на домашньому принтері.
 
Результати референдуму в Каталонії, за даними місцевої влади: за - 90,09%, проти - 7,87%, порожні бюлетені - 2,03%, недійсні бюлетені - 0,89%.
 
Однак найочевиднішим результатом голосування стали кілька сотень поранених іспанців. У результаті зіткнень з поліцією за медичною допомогою звернулися 844 особи. Характер травм не уточнюється.

Відомо, що двоє осіб серйозно постраждали: одному з учасників протесту гумова куля потрапила в око, в іншого стався інфаркт. У зіткненнях травми також отримали 33 співробітники поліції і нацгвардії.
 
Поліцейське насильство супроводжувало референдум з ранку. Судячи з численних відео, що циркулюють у соцмережах, правоохоронці і нацгвардія застосовували гумові кулі і палиці проти старих і беззбройних жінок, громили виборчі дільниці і вступали в конфлікт з каталонськими пожежними частинами, які виступили на боці демонстрантів на підтримку незалежності регіону.
 
Як повідомив представник влади автономії Жорді Турул, у Каталонії планували відкрити 2315 виборчих дільниць, однак через протидію поліції вдалося відкрити 96% з них.
 
За даними поліції Каталонії, більшу частину з дільниць правоохоронці взяли під контроль, і до середини неділі були закриті 207 дільниць.

У числі тих, хто проголосував 1 жовтня, був гравець футбольної Барселони Жерар Піке. Його команда в неділю через ситуацію в автономії хотіла скасувати гру з Лас-Пальмас, але щоб не зазнати технічної поразки, провела її за порожніх трибун.
 
При цьому гравці Лас-Пальмас вийшли на матч у формі з вишитим спеціально до цієї гри іспанським прапором на підтримку єдності країни.
 
Барселона і Лас-Пальмас грали за порожніх трибун під час референдуму // Фото: EPA
 
В офіційній заяві ФК Барселона засудив події, під час яких сьогодні в багатьох частинах Каталонії громадянам заважають скористатись їхнім демократичним правом на волевиявлення.
 
Новини в Каталонії і решті Іспанії значно відрізнялися. Барселона писала про жорсткий розгін поліцейськими, а Мадрид - про вилучення урн і насильство стосовно поліцейських.
 
МВС Іспанії опублікувало у Twitter відео нападу натовпу на співробітників нацгвардії. На відеозаписі видно, як кілька правоохоронців тікають від натовпу осіб, які закидають їх камінням.
 
Співробітників цивільної гвардії чекали два позашляховики, вони сіли в один з них. Коли автомобілі їхали, натовп продовжував закидувати їх камінням.
 
 
Кабмін Каталонії звинуватив Мадрид у репресіях.
 
"Ми вимагаємо негайної відставки представника іспанського уряду Енрика Мільйо, він несе відповідальність за репресії і насильство держави, які нагадують заходи часів франкізму", - заявив Турул.
 
На тлі хвилі насильства іспанська опозиція закликала до відставки прем'єр-міністра країни Маріано Рахоя. У Twitter швидко набрав популярність гештег #RajoyDimision (Рахоя у відставку). Відсторонити прем'єр-міністра зажадала й мер Барселони Ада Колац.
 
Каталонія пригрозила Іспанії міжнародними судами через насильство під час референдуму.
 
"Іспанія скомпрометувала сама себе і буде відповідати [за це] у міжнародних судах", - сказав Турул.
 
Голова департаменту із закордонних справ уряду Каталонії Рауль Ромева під час прес-конференції в Барселоні заявила, що автономія вступила в контакт з Євросоюзом, щоб домогтися офіційного засудження Іспанії за нехтування основних прав і свобод каталонців під час референдуму про незалежність регіону.
 
 
Уже після закриття дільниць Рахой виступив з першою офіційною заявою по іспанському телебаченню від імені центральної влади. За словами прем'єр-міністра, жодного референдуму про незалежність не було взагалі.
 
“Увесь іспанський народ побачив сьогодні, що держава готова обстоювати верховенство права в країні і виступати проти тих, хто підриває іспанську державність", - говорив він у прямому ефірі.
 
За підрахунками Мадрида, більшість каталонців проігнорували голосування, "підтвердивши, що вони - гідні громадяни".
 
Каталонія планує проголосити вихід зі складу Іспанії протягом 48 год.
 
Шлях до незалежності
 
Каталонія вже кілька років намагається відокремитися від Іспанії за допомогою формальних юридичних процедур. Неофіційні референдуми вже проходили у 2009 і 2011 роках.
 
У 2014 році референдум щодо незалежності заблокував конституційний суд Іспанії, тому замість нього в Каталонії провели цивільне опитування, яке показало, що 81% тих, хто проголосував, виступає за відділення від Іспанії. Однак в опитуванні брала участь тільки третина каталонців.
 
Окрім цього, у 2013 і 2015 роках парламент Каталонії приймав декларацію про початок процесу відділення. Більшість каталонських депутатів зараз у прихильників незалежності - 72 зі 135 мандатів.
 
Серед каталонців загалом прихильники незалежності не мають зараз більшості: при останньому опитуванні, у липні, лише 41% каталонців були за відділення від Іспанії. А два роки тому їх було ще 50%.
 
Шостого вересня цього року парламент Каталонії прийняв рішення провести референдум - запланували на 1 жовтня.
 
"Це стусан демократії, неприємний і ганебний", - сказала іспанська віце-прем'єр Сорая Саєнс де Сантамарія.
 
Цього разу конституційний суд Іспанії не зміг своїм рішенням припинити підготовку до голосування, і уряд Каталонії продовжив опрацювання деталей голосування.
 
Мадрид також постановив, що Каталонія кожен день має звітувати про свої фінанси, але 14 вересня вона відмовилася.
 
Запланований референдум не передбачає мінімальної участі каталонців, які мають право голосу, як і жодної абсолютної більшості - достатньо одного голосу більше "за", ніж "проти".
 
У Каталонії з її столицею Барселоною проживають 16% від усіх іспанців, 7,5 млн осіб. Загальне число виборців влада оцінювала в 5,3 млн осіб.
 
Там розташовані численні мультинаціональні підприємства, цей регіон є важливим економічним центром, який забезпечує 20% ВВП.
 
Ця суперечка розколює всю країну: у більшості районів решти Іспанії без розуміння сприймають каталонських сепаратистів.
 
А вони, зі свого боку, вважають, що перш за все недостатньо визнаються їхні традиції, а їхні зусилля з отримання більшої самостійності постійно відкидаються центральним урядом у Мадриді.
 
Що думають у Європі
 
Євросоюз відреагував на події в Каталонії 2 жовтня вдень. У заяві Європейської комісії йдеться, що референдум є незаконним.
 
У заяві наголошується, що голосування пройшло в розріз з іспанським законодавством і його результати не можуть бути визнані Брюсселем. Окрім того, Каталонія як самостійне державне утворення не зможе розраховувати на членство в Євросоюзі.
 
"Згідно з конституцією Іспанії, референдум у Каталонії не є законним. Це питання є внутрішньою справою Іспанії", - йдеться в заяві.
 
Єврокомісія закликала сторони до єдності і стабільності, наполігши на необхідності не допустити державного розколу.
 
"Ми закликаємо всі сторони дуже швидко перейти від конфронтації до діалогу. Насильство ніколи не може бути інструментом у політиці", - заявили в Єврокомісії.
 
Європейська преса не залишилася осторонь. ЗМІ засуджують дії правоохоронців, проте й сепаратистські бажання Каталонії не підтримують.
 
Як він взагалі відбувся
 
The Times, Британія
 
The Times у своїй редакційній статті пише, наскільки разючим є те, що каталонський референдум взагалі відбувся.
 
Дії іспанської влади є контрпродуктивними і невиправдано жорсткими.
 
"Прем'єр-міністр Маріано Рахой має визнати той факт, що каталонці незадоволені. Йому нема чого боятися. Не було практично жодного шансу, що міжнародна спільнота чинитиме на нього тиск з тим, щоб визнати результати референдуму", - пише газета.
 
Помиляються обидві сторони
 
Süddeutsche Zeitung, Німеччина
 
У конфлікті навколо незалежності Каталонії неправі обидві сторони.
 
"Центральний уряд прем'єра помиляється, коли вважає, що може покласти кінець демократичному руху мас шляхом введення грошових штрафів і застосування гумових куль. Глава Каталонії, зі свого боку, не має права домагатися відокремлення регіону, оскільки на останніх регіональних виборах у 2015 році за нього, прихильника відділення, проголосували лише 48% виборців", - пише газета.
 
При всій незаперечності того факту, що іспанська конституція забороняє відділення будь-якого регіону, а центральний уряд у Мадриді зобов'язаний гарантувати цілісність країни, у каталонців є приводи виказувати невдоволення, визнає видання.
 
"Вони нарікають на те, що інтереси Каталонії мало враховуються під час розподілу бюджетних коштів, а також у питаннях непростої історичної спадщини", - йдеться в статті.
 
Насильство спричинює тривогу
 
The Telegraph, Британія
 
Коли мова йде про країну, яка звільнилася від диктатури лише якихось 40 років тому (йдеться про смерть фашистського диктатора Франсиско Франко. - ред.) і яка пережила громадянську війну за 40 років до того, насильство між різними групами суспільства викликає особливу тривогу.
 
Думка про те, що західноєвропейська демократична країна може раптом скотитися до збройного конфлікту, видається нереальною. Але подібну можливість слід розглядати серйозно.
 
Винувата Росія
 
El País, Іспанія
 
З минулої неділі, при використанні реальних і фальсифікованих зображень, а також інтерпретації подій у дусі, який близький до переважно російського погляду на міжнародні відносини, каталонська криза стала в колах ультранаціоналістів і антиглобалістів в інтернеті кризою європейської демократії.
 
Після місяця бурхливої ​​діяльності, яка відбувалася переважно у Twitter, проросійські акаунти зуміли вивести тему боротьби за незалежність Каталонії в коло найважливіших питань міжнародної політики, обговорюваних на інтернет-форумах.
 
Але ця тема подається не як суперечка між каталонцями, які хочуть прийняти рішення з питання незалежності, та іншими іспанськими громадянами, а як ключовий елемент кризи західної моделі демократії і Євросоюзу як інституції, коли в недипломатичній формі йдеться про неминучий розпад ЄС, пише автор.
СПЕЦТЕМА: Референдум про незалежність Каталонії
ТЕГИ: ИспаниябеспорядкиБарселонапротестывидеофотореферендумКаталонияитоги
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах