Українська служба DW,
15 листопада 2017, 13:27
Фото: DPA
Діти часто працюють на кобальтових "копанках" у ДР Конго
Apple, Samsung, Sony, BMW, Daimler та VW отримують вигоду з використання дитячої праці при видобутку кобальту у ДР Конго, наголошують в АІ.
Згідно з даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International (AI), оприлюдненими у середу, 15 листопада, світові компанії продовжують наживатись за рахунок використання дитячої праці у Демократичній Республіці Конго при видобутку кобальту.
На шахтах у цій країні, яка є світовим лідером за видобутком кобальту, використовують працю дітей віком від семи років, які ризикують своїм життям через небезпечні умови для роботи. У підсумку цінна сировина через низку посередників закуповується світовими компаніями і використовується на виробництві, інформує агенція KNA.
У звіті Amnesty International "Час перезарядитись" (Time to recharge) серед інших згадуються такі технологічні гіганти, як Apple, Samsung та Sony, а також німецькі автоконцерни BMW, Daimler та Volkswagen. Загалом серед 29 компаній, діяльність яких була проаналізована правозахисниками, жодна не виконала свої зобов'язання щодо розголошення проблеми порушень прав людини у Конго та їхнього припинення. Щоб припинити порушення прав людини у Конго, AI наполягає на ретельному перегляді ланцюжка посередників при постачанні кобальту. Деякі компанії покращили контроль над цим процесом, але прогалини все одно залишаються, констатують правозахисники.
При цьому попит на кобальт у світі продовжує зростати через збільшення потреби у технологіях зі збереження енергії, зокрема, у виробництві електромобілів та відновлювальній енергетиці. Адже кобальт є невід'ємним елементом для виробництва акумуляторів. 20 відсотків кобальту у ДР Конго, за даними уряду держави, видобувається на невеликих "копанках", переважно на півдні країни, де, зокрема, широко використовується дитяча праця. Працівники тут не мають спеціального одягу та жодних інших спецзасобів, що захищали б від токсичних надмірних доз кобальту. Так само тут не існує жодних норм із захисту праці під землею.
Джерело: Українська служба DW