Корреспондент.net,
21 листопада 2017, 14:52
Мінськ руйнує свій образ миротворця в Україні, кажуть експерти.
У Комітеті Держбезпеки Білорусі офіційно повідомили про затримання громадянина України Павла Шаройка, якого підозрюють у шпигунстві, і наразі ведуть з ним роботу.
Влада Білорусі також оголосила персоною нон ґрата першого секретаря посольства України Ігоря Скворцова, а Київ у відповідь витурив з України білоруського дипломата з такою ж посадою.
Останні кілька місяців відбувається все більше подій, які можуть призвести до погіршення відносин між Україною і Білоруссю. Нещодавно перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що Білорусь завдала Україні "удару ножем в спину".
Корреспондент.net розбирався, що відбувається між Києвом і Мінськом.
"Українська шпигунська мережа" в Білорусі
Першу інформацію про те, що в Мінську затримали кореспондента Українського радіо в Білорусі Павла Шаройка, оприлюднив у Facebook керівник Національної громадської телерадіокомпанії України Зураб Аласанія ще 17 листопада. Тоді ж він заявив, що журналісту висунули звинувачення в шпигунстві.
Шаройка, який проживав в Білорусі, заарештували 25 жовтня, а в його квартирі провели обшук. Після чого його друзі і колеги майже три тижні не могли з ним зв'язатися.
Аласанія також нагадав, що в серпні в Гомелі було затримано ще одного громадянина України - блогера Павла Гриба. Його нібито виманили за межі України, заарештували, після чого утримують у СІЗО в Краснодарі за підозрою в тероризмі.
20 листопада представники КДБ Білорусі в ході прес-конференції підтвердили факт затримання Шаройка і повідомили, що на їхню думку, український журналіст прикривався своєю професійною діяльністю, а насправді сформував на білоруській території мережу з інформаторів, які повідомляли йому інформацію про військові об'єкти.
Представник КДБ Дмитро Побяржін заявив, що Шаройко визнав свою провину і назвав своїм куратором першого секретаря посольства України в Мінську Ігоря Скворцова. В результаті дипломата оголосили "персона нон ґрата" і він був відкликаний в Україну.
Шаройкові може загрожувати до 15 років позбавлення волі. За інформацією білоруських спецслужб, інформатори обвинуваченого не тільки затримані, але і дають свідчення.
Україна заперечує звинувачення з боку Білорусі. Прес-служба Головного управління розвідки Міноборони України оприлюднила заяву, в якій говориться, що Шаройко не є їхнім штатним співробітником і не працював за їхнім завданням.
За інформацією прес-служби, він був звільнений з посади начальника прес-служби цієї структури ще в 2009 році, після чого працював журналістом.
Віце-прем'єр України В'ячеслав Кириленко після події заявив: "Чого варті запевнення Лукашенка в дружбі з українським народом, якщо в Білорусі регулярно зникають наші громадяни?".
Посол України в Мінську Ігор Кизим назвав "нісенітницею" і "шпигунськими іграми" звинувачення КДБ проти Шаройка і Скворцова.
"Йде нагнітання обстановки. Мене це дивує. Не вірю, що Павло Шаройко завдав якоїсь шкоди інтересам Білорусі. Білоруси - наші брати, як каже Олександр Григорович. У нас ніколи не було діяльності проти Білорусі", - сказав дипломат.
Експерти кажуть, що шпигунський скандал може показати, на чиєму боці президент Білорусі Олександр Лукашенко - України чи Росії. До цього часу Лукашенко займав проміжну позицію, намагаючись догодити як Росії, так і Заходу.
Мінський політолог Валерій Карбалевич вважає, що цей скандал завдасть шкоди двостороннім відносинам.
"Ці дії КДБ абсолютно несвоєчасні, вони руйнують той образ Білорусі, який МЗС створював протягом останніх трьох років після анексії Криму. Це - образ країни, головного суб'єкта врегулювання української кризи. Саме на цій дипломатичній конструкції почався процес нормалізації відносин Білорусі з Євросоюзом", - сказав політолог.
Цікаво, що 21 листопада в Міністерстві закордонних справ Білорусі повідомили, що у Мінська немає прагнення вступити у Євросоюз, тому Лукашенко не поїде на саміт Східного партнерства, куди його запросили вперше.
З минулого року помітно, що ставлення ЄС до Білорусі помітно покращилося, до чого давно прагнув Мінськ.
Однак це не сподобалося російському президенту Володимиру Путіну і він на початку цього року почав вводити деякі економічні обмеження щодо до Мінська. Тоді ж говорили, що Путін хоче змістити Лукашенка.
У вересні на території Росії і Білорусі відбулися спільні стратегічні навчання Захід-2017, до яких була прикута увага західних країн і України.
Організатори навчань придумали три країни-агресори: Вейшнорію (захід Білорусі), Весбарію (Литва і Латвія) і Лубен (Литва і Польща), які нападають на Білорусь.
Тоді в Росії зазначали, що "коментарі про те, що на цих навчаннях готується плацдарм для вторгнення в Литву, Польщу або Україну, не мають нічого спільного з реальністю".
Ракети по глядачах. Як тривали навчання Захід-2017
Миротворці і ніж в спину
Минулого тижня міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей в ході зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим заявив, що
Мінськ готовий відправити своїх миротворців на Донбас.
"Ми готові виділити відповідний миротворчий контингент, якщо це буде прийнятно всім зацікавленим сторонам, для того, щоб брати участь у вирішенні миротворчих завдань", - заявив глава білоруського зовнішньополітичного відомства.
Зазначимо, що участь Білорусі в процесі врегулювання конфлікту на сході України відчувається з самого його початку. Мінськ виступає у ролі посередника між країнами нормандської четвірки, надаючи майданчик для переговорів сторін.
На нинішніх переговорах з Лавровим Макей наголосив, що Мінськ має намір і надалі виконувати цю роль.
Ідея безпосередньої участі білоруських миротворців в процесі врегулювання конфлікту на Донбасі не є новою. Вперше президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив її ще в жовтні 2014 року.
"Якщо потрібно, а це для мене дуже небезпечна і страшна річ, коли є недовіра Росії до Заходу і Заходу до Росії, Америки до Росії і Росії до Америки, і є недовіра воюючих сторін, то я готовий був би використовувати і свої збройні сили для того, щоб розвести конфліктуючі сторони", - говорив білоруський лідер.
Лукашенко ще тоді пропонував "мінський" план виходу з кризи, який не відкидав участі білоруських військ як миротворців. Однак в 2014 році ні Росія, ані Україна не були готові прийняти такий варіант.
Тепер же на переговорах зі своїм білоруським колегою, Лавров стверджує, що позиції Мінська і Москви щодо ситуації на Донбасі збігаються.
Білорусь хоче скерувати на Донбас миротворців
Водночас перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що Білорусь завдала Україні "удару ножем в спину", коли проголосувала проти українського проекту резолюції з прав людини в Криму.
"Я, як український політик і як учасник переговорів в мінських групах, розцінюю вчорашнє голосування білоруської делегації ... як таке, яке йде врозріз з гучними заявами про нейтральність", - написала Геращенко у Facebook.
Вона зазначила, що Білорусі "знову не вистачило нейтральності для відмінної від РФ позиції".
"Але при цьому Мінськ претендує на певні миротворчі лаври, зазначаючи, що створює нейтральний майданчик для переговорів щодо Донбасу", - наголосила Геращенко.
Офіційно українська влада поки не коментувала пропозицію Білорусі щодо миротворців.
Однак в середині вересня заступник міністра економічного розвитку з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука говорив, що в миротворчий контингент на Донбасі не повинні входити дружні Росії країни.
Коментуючи пропозицію Мінська, нардеп Ігор Мосійчук заявив, що білоруські миротворці можуть стати "троянським конем", під виглядом якого на Донбас "зайдуть окупанти з Російської Федерації".