RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Усунення президента. Що відбувається в Молдові?Сюжет

Корреспондент.net, 3 січня 2018, 18:30
1
2038
Усунення президента. Що відбувається в Молдові?
Ігоря Додона позбавляють повноважень

Політична криза в сусідній державі загострюється.

 
У Молдові триває боротьба між проросійським президентом Ігорем Додоном і проєвропейською більшістю в парламенті, очолюваною Демократичною партією.
 
Це протистояння призводить до того, що вже вдруге за останні три місяці запущена процедура тимчасового усунення президента.
 
Що не можуть поділити політичні еліти в Молдові, розбирався Корреспондент.net.
 
В чому проблема?
 
Молдова - парламентська республіка, повноваження президента там переважно представницькі.
 
Конфлікт стався через призначення міністрів. За пропозицією прем'єр-міністра їхнє призначення повинен схвалити президент, що Додон робити відмовляється.
 
Згідно із законодавством Молдови, президент може відхилити запропоновані кандидатури міністрів, але тільки один раз. Якщо прем'єр повторно висуває того самого кандидата, президент зобов'язаний підписати указ про призначення. Якщо президент і після повторного висунення не підпише указ, то відповідні повноваження президента переходять до голови парламенту, який може підписати укази замість президента.
 
Для передачі повноважень президента голові парламенту або прем'єр-міністру необхідно звернутися в Конституційний суд, який, після розгляду запиту, приймає рішення про тимчасове усунення президента від посади і делегування повноважень.
 
У жовтні 2017 року Додон вже намагався заблокувати призначення міністрів. Парламент же їх затвердив, а Конституційний суд за запитом демократів тимчасово відсторонив самого президента.
 
Обов'язки глави держави тоді і зараз узяв на себе спікер парламенту, який підписав укази президента про призначення. У жовтні за такою процедурою був призначений новий міністр оборони Молдови Євген Стурза.
 
Тепер же мова йде про призначення п'яти міністрів і двох віце-прем'єрів. Причому звільнити попередніх урядовців Додон погодився, а ось призначати нових не поспішає. Він знову двічі відхилив пропозиції прем'єр-міністра Павла Філіпа і заявив, що за жодних умов не підпише укази про призначення.
 
У зв'язку з цим депутати від правлячої коаліції звернулися до Конституційного суду від імені комісії парламенту з юридичних питань, призначень та імунітету із запитом, у якому просили "констатувати обставини, за яких необхідно тимчасове виконання обов'язків президента головою парламенту або прем'єр-міністром".
 
Конституційний суд ухвалив, що обов'язки президента тимчасово переходять до голови парламенту. У найближчі дні він підпише укази про призначення нових членів уряду.
 
Реакція Додона
 
Сам президент назвав рішення суду з його усунення "за межами здорового глузду".
 
"Конституційний суд став заручником власних необдуманих рішень, а також створених ним же прецедентів. Ні для кого не секрет, що члени КС погодилися "грати" так, як їм диктуватиме правлячий режим демократів ... Конституційний суд змушений продовжувати приймати суперечливі рішення - на межі законності і за межами здорового глузду", - стверджує Додон.
 
Також він говорить, що рішення незаконне, оскільки прийняте з порушеннями.
 
"Знову грубо порушена законна процедура. За ідеєю до КС мав звернутися уряд через відповідну урядову постанову або парламент - через відповідне рішення парламенту. Насправді було лише звернення кількох депутатів", - зазначив Додон.
 
Він повідомив, що "прийняв рішення не поступатися".
 
"Це краще, ніж потім роками пояснювати, чому був призначений на посаду той чи інший склад міністрів, які скомпрометували себе", - сказав Додон.
 
Додон вже погрожує масовими протестами в країні.
 
Політичний контекст
 
Весь 2017 рік у Молдові пройшов у постійному конфлікті між тандемом уряд-парламент, зацікавленим у зближенні з ЄС і контрольованим Демократичною партією, і, відповідно, проросійським президентом Ігорем Додоном, який, зокрема, визнає анексію Криму.
 
Фото EPA
Додон активно заграє з Кремлем
 
За останніми соцопитуваннями, більшою підтримкою користуються проєвропейські демократи. Але більшість експертів називають 2018 рік вирішальним для подальших перспектив Молдови. У листопаді в країні пройдуть парламентські вибори.
 
Перед голосуванням головні політичні гравці розраховують заручитися підтримкою зарубіжних партнерів. Демократи очікують розширення макрофінансової допомоги від ЄС. Додон сподівається на Кремль. За його наполяганням Молдова стане країною-спостерігачем у рамках Євразійського економічного союзу. Незважаючи на те, що такий статус дозволяє тільки обмежено брати участь у заходах союзу, це значно вплине на проросійський електорат до виборів. У будь-якому випадку цей статус сприятиме цементуванню євразійського вектора в Молдові, навіть якщо проєвропейські сили знову зможуть сформувати правлячу коаліцію.
 
На руку проросійським силам грає і важка економічна ситуація в країні, у якій багато людей звинувачують правлячі "проєвропейські" коаліції.
 
"Стійкість європейського вектора залежатиме від здатності політичного класу сформувати колективне відчуття того, що зближення з ЄС - це об'єктивна необхідність для трансформації країни, а не геополітична репліка проти Росії. Але результати парламентських виборів перевірять життєздатність європейського вектора. Цей рік обіцяє стати вирішальним для Молдови", - вважає молдовський політолог Діоніс Ченуша.
ТЕГИ: Конституционный судМолдоваМолдавияпарламент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах