Прийнятий Польщею закон, що забороняє звинувачувати польський народ у причетності до геноциду євреїв, а також заперечувати злочини українських націоналістів, став причиною міжнародного скандалу, пишуть ЗМІ.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає позбавлення волі до трьох років за публічні заяви про причетність польського народу до Голокосту, а також за заперечення злочинів українських націоналістів.
Польський закон призвів до різкого погіршення відносин з Україною та Ізраїлем. Його засудили як у США і Європі, так і всередині самої Польщі.
Дуда вирішив направити цей закон до Конституційного суду, однак повноваження цього держоргану поляки ставлять під сумнів після того, як у 2015 році, зайшовши у владу, партія "Право і справедливість" неправомірно звільнила п'ять діючих суддів і призначила нових.
Корреспондент.net розбирався, за що у світі критикують польський "закон про Голокост", який в Україні називають антибандерівським.
Резонансний польський закон
Закон передбачає покарання за висловлювання, які правляча партія Польщі вважає фальсифікацією історії: кожен, хто дозволить собі публічно висловити зневажливу на факти думку про те, що польський народ чи польська держава були причетні до злочинів, скоєних нацистською Німеччиною, може бути засуджений до позбавлення волі на строк до трьох років.
Таке ж покарання законом вводиться за пропаганду бандерівської ідеології і заперечення Волинської різанини, яка в Польщі була визнана геноцидом польського народу.
Приймаючи цей закон, уряд Польщі хоче уникнути того, щоб на поляків покладали частину відповідальності за злочини націонал-соціалістів, зокрема знищення польських євреїв.
Польський уряд стверджує, що поляки не несуть відповідальність за злочини проти євреїв у Польщі: країна була під німецькою окупацією, і тому всі злочини цього періоду, у тому числі геноцид євреїв, пов'язані винятково з нацистським терором.
Закон також передбачає відповідальність за використання словосполучення "польські табори смерті", підкреслюючи, що нацистські концентраційні табори, що існували за часів Другої світової війни на території Польщі, були польськими.
Власне, документ містить три основні частини:
1. Кримінальне покарання за заперечення злочинів, скоєних українськими націоналістами (бандерівцями) в роки Другої світової війни.
2. Кримінальне покарання за вислів "польські табори смерті", який фактично перекладає на поляків відповідальність за концтабору.
3. Кримінальне покарання за спроби покласти на польську націю провину за злочини проти єврейського населення Польщі.
Критика всередині Польщі
Закон зазнав критики як на державному рівні, так і серед істориків та інтелегенції.
Навіть голова партії "Право і справедливість", яка ініціювала закон, Ярослав Качинський довгий час тримав дистанцію.
Першу публічну заяву найвпливовіший польський політик зробив через кілька днів після прийняття закону. В ефірі державного радіо він звинуватив іноземні держави, що ті хотіли заборонити Польщі захищати власну гідність.
Однак Качинський підкреслив, що були також поляки, які вбивали євреїв, і запевнив, що Польща не збирається заважати досліджувати ці сторінки історії.
Пізніше, 10 лютого, він заявив, що вороги Польщі намагаються розпалити антисемітизм серед поляків.
"Ми маємо бути жорсткими. Ми маємо захищати правду про те, що відбувалося в Польщі під час Другої світової війни. Але захист істини завжди має здійснюватися з пам'яттю про одвічні слова святого Павла: перемагай зло добром", - сказав Качинський.
Колишній лідер ліберальної опозиції Польщі, а нині президент Європейської Ради Дональд Туск в іронічному твіті заявив, що правляча партія, навпаки, популяризувала термін "польські табори", про який раніше мало хто знав.
А лідер польської опозиції Схетина закликав президента Польщі накласти вето на спірний закон.
"Ми втрачаємо хороших друзів, історія перетворюється в засіб політичної боротьби, антисемітські настрої ростуть. Ми не повинні цього допустити!" - писав він у Twitter.
Історики погоджуються, що термін "польські табори смерті" є неправильним, оскільки поляки не мали жодного стосунку до створення і управління нацистськими таборами.
Однак введення кримінальної відповідальності історики називають спробою відбілити дії своїх співвітчизників, які індивідуально брали участь у вбивстві євреїв під час Другої світової.
Вчені вважають закон абсурдним, оскільки він не зможе приховати правду про минуле, проте зіпсує міжнародну репутацію польського уряду.
Також експерти вважають, що цей закон може закласти основу для переслідування опозиції і незгодних із чинною владою, оскільки його формулювання є розмитим у тлумаченні.
Польське відділення міжнародної правозахисної неурядової організації ПЕН-клуб, коментуючи закон, заявило, що антинімецькість, антиукраїнськість і антисемітизм служать антиєвропейськості.
Відомі польські діячі культури вбачають потенційну небезпеку "закону про Голокост" у тому, що його нечітко сформульовані параграфи можна буде піддати довільному трактуванню.
Зокрема, у законі йдеться про те, що його вимоги не поширюються на представників культури і науки. "А як справи із журналістами і вчителями?" - задаються питанням польські інтелектуали.
В Україні закон називають антибандерівським
5 лютого депутати Верховної Ради зареєстрували проект постанови "Про звернення Верховної Ради України до Президента, сейму і сенату Республіки Польща".
У документі висловлюються розчарування і глибока стурбованість рішенням сейму і сенату Польщі про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів.
"Верховна Рада України категорично не сприймає і відкидає політику подвійних стандартів і нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів 20-го століття - нацистського і комуністичного", - йдеться в тексті.
Президент України Петро Порошенко зазначив, що історична правда вимагає відвертої розмови і діалогу, а не заборон.
На думку Порошенка, оцінки, що містяться в рішенні польських законодавців, необ'єктивні і категорично неприйнятні.
"Ми перш за все пам'ятаємо наші спільні перемоги й проти тоталітарних режимів. Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду. Прийнятий законопроект не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною і Польщею. Закликаю Польщу до об'єктивності і діалогу. Тільки разом переможемо", - заявив президент.
Першими засудили США та Ізраїль
У Держдепі США розкритикували рішення Дуди підписати спірний закон про Інститут національної пам'яті.
"Ми розуміємо, що цей закон буде переданий до Конституційного Суду Польщі. Введення цього закону в дію негативно впливає на свободу слова і академічні дослідження", - йдеться в заяві відомства.
При цьому наголошується, що в Америці розуміють вразливість і оманливість таких термінів, як "польські табори смерті". Проте у Вашингтоні переконані, що тільки шляхом відкритих дебатів, досліджень і освіти можна протидіяти оманливим мовним висловлюванням.
Керівництво Ізраїлю побачило в польському законі спробу спотворити історичну правду. У Тель-Авіві висловили думку, що "закон про Голокост" поставить під удар євреїв, які постраждали з вини мешканців Польщі, якщо вони захочуть про це розповісти.
Через ситуацію навколо закону ізраїльська влада навіть прийняла рішення скасувати візит голови Бюро національної безпеки Польщі Павела Солоха в Ізраїль, який був запланований на 2 лютого.
Польська влада не залишилася в боргу: 6 лютого вона відмовилася прийняти у Варшаві міністра освіти Ізраїлю Нафталі Беннета.
Німеччина бере всю провину на себе
У Європі під листами протесту підписалися всі провідні представники інтелігенції, зазначають оглядачі.
Глава Євроради вважає рішення Варшави контрпродуктивним. Перший заступник глави Єврокомісії Франс Тимерманс закликав усі держави, окуповані за часів Другої світової війни націонал-соціалістами, дотримуватися історичних фактів.
Ще до прийняття суперечливого закону міністр закордонних справ ФРН Зигмар Габріель підкреслив історичну провину Німеччини.
"Немає жодного сумніву в тому, хто несе відповідальність за табори знищення, хто експлуатував і вбивав там мільйони європейських євреїв: це були німці", - заявив глава німецького МЗС.
Організовані масові вбивства, додав Габріель, здійснювала Німеччина, а не хтось інший, так що окремі колабораціоністи не змінюють цього факту.
За словами німецького міністра, створення таборів смерті на території Польщі було невипадковим, оскільки націонал-соціалісти хотіли знищити польську культуру так само, як і будь-який прояв єврейського життя: три із шести мільйонів убитих євреїв були жителями Польщі.
Після прийняття закону німецький канцлер Ангела Меркель заявила, що Німеччина несе відповідальність за все, що сталося під час Голокосту за часів націонал-соціалізму.
"Це були концтабори, відповідальність за які несе Німеччина. Ця відповідальність зберігається, і кожен новий уряд Німеччини буде продовжувати цю відповідальність нести", - сказала Меркель.