ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Як працює кібервійсько КНДР. Історія біженцяСюжет

Корреспондент.net, 12 лютого 2018, 20:10
0
1305
Як працює кібервійсько КНДР. Історія біженця
Фото: Getty
Шкільний факультатив з програмування, Пхеньян, 2007 рік

Північнокорейських хакерів вважають одними з найкращих у світі. Біглий програміст - із загонів, які займаються незаконними заробітками для Пхеньяна, - розповів про жорсткі умови роботи.

 
У світі почастішали повідомлення про кібератаки з боку Північної Кореї після руйнівного вірусу-здирника WannaCry в травні 2017 року, поширення якого приписують КНДР.
 
З подачі США і Південної Кореї Північна Корея отримала статус головного постачальника кіберзброї, а північнокорейських хакерів нерідко називають найкращими у світі.
 
Фахівці з кібербезпеки ставлять відповідні підрозділи КНДР на п'яте місце після США, Китаю, Росії та Ізраїлю.
 
Агентству Bloomberg вдалося поговорити з північнокорейцем, який служив у КНДР хакером, але втік на Південь, і дізнатися, як облаштоване кібервійсько Пхеньяна.
 
Корреспондент.net наводить витяги зі статті під назвою "Всередині кіберармії Північної Кореї", опублікованої 7 лютого.
 
Зароби на комп'ютер сам
 
Північнокорейський хакер Чен Хек (ім'я було змінене), якому вдалося втекти до Південної Кореї, виглядає як звичайний програміст. Він каже, що не має відношення до відомих на весь світ атак, але на той момент якраз став пішаком у хакерській армії Північної Кореї.
 
Головна мета таких хакерів не посіяти хаос, а заробити гроші для країни, оскільки через міжнародні санкції Північна Корея зазнає економічних труднощів.
 
Джерела Bloomberg серед північнокорейців-перебіжчиків й у розвідувальних службах Південної Кореї підтверджують слова Чена: у КНДР дійсно віддавно функціонують загони, які займаються кіберзлочинністю тільки з метою заробітку.
 
Сеул переконаний, що Північна Корея вже довгі роки відправляє сотні своїх хакерів у сусідні Китай, Індію і Камбоджу, де вони заробили сотні мільйонів доларів.
 
 
Чонг, якому зараз близько 40 років, жив у Китаї в триповерховому будинку з такими ж північнокорейськими хакерами, як і він сам.
 
Кожен з них заробляв близько 100 тис. доларів за рік, з яких дозволялося залишити собі не більше 10 відсотків. Привласнення доходів каралося таборами, а тих, хто не міг заробити достатньо, висилали додому.
 
Кібервійсько в КНДР почали створювати ще при Кім Чен Ірі. Протягом десятиліть уряд Північної Кореї прагнуло використовувати сучасні технології.
 
Кім Чен Ір, батько нинішнього лідера Кім Чен Ина, вважав, що програмування - один зі способів економічного відновлення країни. Він увів вивчення технологій в університетах Пхеньяна і відвідував щорічні конкурси зі створення програмного забезпечення.
 
Кібервійсько Кім Чен Іра точково атакувало урядові сайти і банківські мережі. Але коли Кім помер у 2011 році, його син розширив програму. Незабаром почалися інтенсивніші атаки на більш важливі цілі - такі, як атомні станції, оборонні мережі і фінансові установи.
 
Чен розповідає, що потрапив у кібервійсько, створене ще при Кім Чен Ірі. У школі він захоплювався біологією і хотів стати лікарем, але за розподілом потрапив на факультет комп'ютерних наук.
 
Північнокорейський школяр за комп'ютером // Фото: Getty
 
Наприкінці 1990-х років його відправили на навчання в Китай, і там Чен познайомився з необмеженим інтернетом, який залишив сильне враження. Повернувшись додому, він влаштувався програмістом, однак незабаром його відправили в Китай - на своєрідні заробітки.
 
Йому говорили, що йому треба провести дослідження програмного забезпечення, яке мало принести, відповідно до сказаного, світле майбутнє для інформаційних технологій Північної Кореї.
 
Чен жив у великому будинку, розташованому на жвавій вулиці, що належить китайському магнату, у якого були ділові зв'язки з Пхеньяном.
 
Десятки випускників елітних університетів Північної Кореї - усі хлопці - спали на верхньому поверсі. На нижніх поверхах стояли шафки і комп'ютери, а на стінах висіли портрети Кім Чен Іра і Кім Ір Сена.
 
Цікаво, що Чену комп'ютер не видали - він мав заробити на нього сам; спершу він брав його в сусідів по гуртожитку. Спершу він продавав крадене програмне забезпечення, потім займався зломом програм на замовлення.
 
Коли замовлень не було, то Чен разом з колегами по цеху зламував гральні сайти чи розвивав персонажів в онлайн-іграх - таких, як Lineage і Diablo, - на продаж.
 
"Ми були просто бідними, низькооплачуваними робочими", - говорить Чен.
 
Однак він був на хорошому рахунку, приносячи близько 100 тис. доларів за рік. За це йому дозволяли жити у відносному комфорті: у кімнаті був кондиціонер, дозволялося грати в Counter-Strike, дивитися південнокорейські серіали і подорожувати по Китаю.
 
Чен зазначив, що йому пощастило, оскільки північнокорейські хакери часто працювали в приміщеннях без вентиляції і заледве могли себе прогодувати. Контакти з іноземцями каралися побиттям.
 
Кожен підрозділ контролювався головним представником, який організовував трансакції і збирав платежі. Окремий спостерігач від державної поліції Північної Кореї перебував там для вирішення питань безпеки.
 
З вікна видно найвищий будинок Пхеньяна - готель Рюген // Фото: Bloomberg
 
Чен згадує, що для створення функціональної копії однієї програми потрібні 20 програмістів. Хакери часто працювали без передиху, щоб знайти уразливості в частині програмного забезпечення.
 
Щосуботи хакери проводили по дві години виховних бесід, на яких обговорювалася філософія Кім Ір Сена і Кім Чен Іра, а також нові ідеологічні принципи Кім Чен Ина. Ключові принципи завчалися - напам'ять.
 
Чен розповідає, що двічі він мав справу з двома особливо талановитими хакерами, які займалися військовими шпигунськими завданнями, проникаючи на сайти і сервери зарубіжних країн. Вони були віддані режиму.
 
Одного разу влітку Чен і дехто з його колег відвідали затісну занедбану будівлю в північно-східному місті Яньцзи.
 
Там жили декілька хакерів, які намагалися зламати високоякісне програмне забезпечення, аналізуючи живі оркестрові виступи і записуючи музичні партитури.
 
Саме був сезон дощів, і хакери працювали в шортах; вода стікала зі стелі. На полиці були пачки з локшиною швидкого приготування. Один з них лікувався від туберкульозу.
 
Життя хакерів КНДР // Фото: Bloomberg
 
Інші програмісти розповідали Чену інші жахливі історії. Так, молодого талановитого програміста, який працював у Пекіні, жорстоко побили, зламавши йому ребра, оскільки його пригостив поїсти кімчі південнокорейський бізнесмен.
 
Пропрацювавши в Китаї кілька років, Чен вирішив втекти після інциденту з держслужбовцем, про який він не став розповідати. Два роки він їздив по Китаю, зупинявся в готелях і заробляв собі на життя хакерством, а потім купив підроблений китайський паспорт за 1,6 тис. доларів, полетів у Бангкок і звернувся в посольство Південної Кореї.
 
Він місяць проходив перевірку безпеки, перш ніж відправитися в Сеул, де йому допомогли розпочати нове життя. Чен говорить, що йому добре в Сеулі. Нещодавно він отримав підвищення в компанії з убезпечення програмного забезпечення. У нього є дружина і маленький син.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
СПЕЦТЕМА: Загострення ситуації навколо Пiвнічної Кореї
ТЕГИ: хакерыСеверная КореяпрограммистыКНДРкиберпреступностькибератака
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах