Аварія сталася незабаром після зльоту, коли лайнер знаходився на висоті десяти кілометрів. У літака вибухнув лівий двигун, у пошкоджений ілюмінатор засмоктало пасажира.
Літак Боїнг-737 американської компанії Southwest Airlines 17 квітня здійснив вимушену посадку в аеропорту Філадельфії через вибух одного з двигунів.
Цей рейс увійде в історію авіаційних подій як випадок, коли до трагічної розв'язки призвів украй рідкісний збіг обставин.
Аварія сталася через 20 хвилин після зльоту, коли лайнер знаходився на висоті десяти кілометрів. У літака вибухнув лівий двигун; дрібні металеві деталі від нього пошкодили фюзеляж і розбили один з ілюмінаторів.
43-річну Дженніфер Ріордан, керуючу банком Wells Fargo в Альбукерке, затягнуло в ілюмінатор, що розбився через вибух. Пасажирам вдалося затягнути Дженніфер Ріордан назад у літак, після екстреної посадки її госпіталізували, але врятувати її життя лікарям не вдалося.
Що ж сталося з літаком компанії Southwest Airlines? Корреспондент.net публікує статтю американської газети New York Times.
20 хвилин жаху і хаосу
Перебуваючи на висоті в десятках тисяч футів над землею, пасажири стискали руки незнайомих їм людей, разом молилися і готувалися до смерті.
Всього за кілька хвилин до цього вони розгадували судоку, читали матеріали до семінарів і сідали ближче один до одного, щоб подивитися комедії, в той час, як їх літак авіакомпанії Southwest Airlines, що виконував рейс 1380 з Нью-Йорка в Даллас, піднявся на висоту понад дев'ять тисяч метрів.
Було близько 11 години ранку, і пройшло вже 20 хвилин після зльоту, коли літак піднявся над хмарами, а пасажири чекали, що бортпровідники ось-ось почнуть розносити напої.
Але раптово пролунав оглушливий рев, і літак перетворився на вмістилище хаосу і жаху. На борту рейсу 1380 знаходилися 144 пасажири і п'ять членів екіпажу.
Без будь-якого попереднього сповіщення лівий двигун літака вибухнув після того, як відламалася одна з його лопастей. Уламки вибили один із ілюмінаторів, після чого в нього частково засмоктало одну з пасажирок, яка сиділа в 14 ряду. Зі спеціальних відсіків випали кисневі маски, а літак почав стрімко втрачати висоту.
Протягом наступних 20 хвилин розгерметизованою кабіною літали уламки, багатьох пасажирів охопила паніка, хтось почав молитися, поки пілот перенаправляв літак до Філадельфії, щоб зробити там екстрену посадку.
"Я схопив руку моєї дружини і почав молитися: дорогий Ісусе, пошли нам ангелів, просто спаси нас, - розповів 36-річний Тімоті Бурман, пастор із Вудсайда, який летів на семінар у Сан-Антоніо. - Я думав, що всі ми вже небіжчики".
Тим часом в кабіні пілота Теммі Джо Шульц, яка раніше служила пілотом у ВМС США, вела літак на одному двигуні, демонструючи те, що пізніше один пасажир назвав "сталевими нервами".
Капітан Шульц була добре підготовлена до всіх можливих непередбачених ситуацій. Раніше вона літала на надзвукових винищувачах-бомбардувальниках F/A-18, будучи однією з перших жінок-пілотів у ті часи, коли жінкам ще не дозволяли нести бойову службу, і вона пішла у відставку в 1993 році.
Капітан Шульц спокійно повідомила диспетчерів у Філадельфії про подію. Вона також повідомила їх, що на борту літака знаходяться поранені пасажири і що їм необхідна медична допомога.
"Ваш літак горить?" - запитав диспетчер капітана Шульц, згідно з розшифровкою аудіозапису.
"Ні, він не горить, але частина його відсутня, - відповіла вона. - Кажуть, у нас тут діра і когось засмоктало".
Вранці у вівторок нічого не віщувало біди.
Коли Боїнг-737 піднявся в повітря в аеропорту Ла-Гуардіа, з ним все було в порядку - в неділю ввечері він пройшов повну технічну перевірку. Однак у середу слідчі заявили, що вірогідною причиною вибуху могла стати втома металу в лопастях двигуна.
Серед пасажирів літака були жителі Нью-Йорка, які прямували в Сан-Антоніо або Даллас на зустріч чи на технологічну конференцію. Там були і жителі Техасу і Нью-Мексико, що летіли додому після чарівної поїздки в Нью-Йорк, після конференції в Середньому Манхеттені або після візиту до родичів.
Вранці в аеропорту вони, як завжди, жартували з приводу перевірки багажу, робили селфі на борту літака і навіть сперечалися з іншими пасажирами з приводу того, хто повинен заходити в літак першим. Просто ще один звичайний день із життя авіамандрівників.
Але вже об 11:10, коли літак знижувався над Філадельфією, ті ж самі пасажири притискали до лиця кисневі маски і намагалися сплатити бортову послугу Wi-Fi, щоб відправити останні повідомлення своїм дітям і сім'ям.
29-річний Марті Мартінес з Далласа притискав жовту кисневу маску до обличчя, знімаючи те, що відбувається, на камеру і негайно викладаючи відео в Фейсбук.
"Здається, ми падаємо!" - написав він.
За словами пастора Бурмана, він не міг зрозуміти, як користуватися маскою, і вирішив, що вона все одно йому не допоможе, якщо літак впаде. Замість цього він сидів і молився, а його дружина Аманда зуміла підключити бортовий Wi-Fi на своєму смартфоні.
Вони почали писати батькові пастора Бурмана, розповідаючи йому, що сталося, і просячи його передати повідомлення їхнім дочкам, яким 6, 4 і 2 роки: "Моліться. Двигун літака вибухнув. Ми спробуємо приземлитися. Скажи дівчаткам, що ми їх любимо і що Ісус завжди поруч з ними".
Жінка, яка сиділа навпроти вибитого вікна 43-річна Шері Сірс думала про свою 11-річну дочку Тайлі. Батько Сірс помер, коли їй було всього 7 років, і вона думала: "Я теж не зможу бути поруч з нею".
За словами Сірс, її молитва була дуже короткою: "Якщо така Твоя воля, Господи, дай мені піти швидко. Не примушуй мене страждати".
Її друг і попутник Тім Макгінті намагався переконати свою дружину і Сірс у тому, що все буде добре. Він допоміг їм затягнути паски безпеки. Потім він скочив і допоміг іншим пасажирам витягти Дженніфер Ріордан назад у салон літака.
Ріордан була без свідомості, коли Макгінті і ще один пасажир, пожежний із Далласа, поклали її на сидіння. Літня медсестра і бортпровідники допомагали Макгінті робити їй штучне дихання аж до самого приземлення в Філадельфії. На жаль, це не допомогло.
Ріордан, керуюча компанією Wells Fargo і мати двох дітей з Альбукерке, померла в лікарні, як показала медична експертиза, від травми голови, шиї і грудної клітини. Новини про її загибелі швидко поширилися в Альбукерке, де співробітники Торгової палати влаштували хвилину мовчання в пам'ять про неї.
34-річна Кортні Падилла, яка поверталася додому в Альбукерке разом зі своєю матір'ю, бабусею і тіткою, сказала, що вона особисто не зустрічалася з Ріордан, але знала, що та була активним членом суспільства.
Падилла сиділа разом зі своєю сім'єю в передній частині літака, коли вибухнув двигун, і, як і інші пасажири, вони залишалися на своїх місцях, тримаючись один за одного, поки всього за декілька рядів від них розгорталася запекла боротьба за життя Ріордан.
Літня жінка, що сиділа позаду Падилла, запевнила її, що вона щойно відсвяткувала свій 76-й день народження і що вони не загинуть. Падилла, своєю чергою, спробувала поглядом підтримати дівчину, яка сиділа від неї по діагоналі.
"Люди шукали підтримку у всіх, хто знаходився поруч з ними", - сказала Падилла.
У правій половині літака над крилом сидів 55-річний Джим Деметрос, який спостерігав за тим, як бортпровідники розносили портативні балони з киснем, щоб переконатися, що всі пасажири, включаючи дітей, ними забезпечені.
За словами Деметроса, коли вони наближалися до аеропорту Філадельфії, літак сильно вібрував, виконуючи поворот. Приблизно, за дві хвилини до приземлення, телефон Метта Тренчіна знайшов мережу, і він відразу ж подзвонив своїй дружині, щоб повідомити їй, що вони готуються до приземлення. Він вважає, що їхні шанси на порятунок були 50 на 50.
По гучному зв'язку екіпаж попросив пасажирів опустити голови і обхопити себе руками. Сірс трималася за свою подругу, яка сиділа поруч з нею, і питала: "Він зупиниться? Він впаде? Він вибухне?"
Літак приземлився.
Він м'яко приземлився, приблизно, об 11:20, і в салоні пролунали бурхливі оплески. Пасажири витягли свої телефони, щоб написати і зателефонувати своїм рідним і повідомити їм, що з ними все гаразд.
Marty Martinez
У салоні запанувала мовчанка, коли медики піднімалися на борт і несли Ріордан на носилках, а бортпровідники перевіряли стан ще семи пасажирів, які отримали травми. Пасажири рейсу 1380 розмовляли з капітаном і членами екіпажу, виходили з літака, де їх вже чекали слідчі, дивилися репортажі про їх літак, які транслювалися в аеропорту, і чекали своїх рейсів додому. Їм було важко усвідомити подію.
"Ми дійсно були на борту того літака, - сказала Сірс. - Неможливо повірити, але ми дійсно пройшли через це".