RU
 

Мирний Майдан. Що сталося в ВірменіїСюжет

Корреспондент.net,  24 квітня 2018, 16:38
0
760
Мирний Майдан. Що сталося в Вірменії
Протестуючі в Єревані перемогли

Безперервний десятиденний мітинг у Вірменії приніс плоди - прем'єр-міністр Вірменії Серж Саргсян, який перебував при владі десять років, пішов у відставку.

 
Вірмени повстали проти незмінності влади, і одноосібний правитель країни останніх 10 років відступився.
 
Поки в Вірменії святкують, експерти впевнені, що серйозних змін "оксамитова революція" країні не принесе. У всякому разі, зміни зовнішньополітичного курсу точно не буде, нікуди Вірменія від Росії не подінеться.
 
Корреспондент.net зібрав інформацію про протести в Вірменії.
 

З чого почалося

 
Серж Саргсян був главою вірменської держави 10 років і більше не мав права обиратися на пост президента. Але він придумав хитрість. Після конституційної реформи, схваленої на референдумі в 2015 році, Вірменія стала парламентською республікою, прем'єр-міністр отримав широкі повноваження, а президент став фігурою з представницькими функціями.
 
І ось Саргсян склав із себе президентські повноваження, а 12 квітня правляча Республіканська партія Вірменії висунула його на посаду прем'єр-міністра. Опозиція розкритикувала висунення Саргсяна, вважаючи це спробою утримати владу, почалися протести.
 
Але попри протести, 17 квітня вірменський парламент вибрав Сержа Саргсяна прем'єр-міністром. Учасники акцій в Єревані почали блокувати державні установи і перекривати вулиці за допомогою автомобілів, у тому числі великих вантажівок. Почалися зіткнення з поліцією.
 
 

Чим закінчилося

 
В ході акцій протесту були поранені десятки і затримані сотні людей. Демонстранти спробували прорватися до будівлі парламенту через поліцейське оточення. Поліція застосувала проти них сльозогінний газ.
 
22 квітня прем'єр і лідер опозиції Нікол Пашинян провели невдалі переговори. Пашинян заявив, що прийшов обговорювати тільки відставку Саргсяна і безкровну передачу влади. Прем'єр назвав це «ультиматумом і шантажем відносно законної влади» і залишив зустріч. Переговори політиків тривали близько трьох хвилин.
 
 
Після зустрічі Саргсяна і Пашиняна поліція почала силою розганяти демонстрантів в Єревані. В результаті, сімох людей доставили в лікарні, близько 300 були затримані. До затриманих потрапив сам Пашинян і ще двоє лідерів протестів - депутати Арарат Мірзоян і Сасун Мікаелян; їх звинуватили в організації незаконних масових зібрань.
 
Незважаючи на затримання лідерів та погрози поліції застосувати силу, протести в Єревані продовжилися. У них беруть участь десятки тисяч людей. До столиці приєдналися також жителі Гюмрі, Армавіра, Ечміадзіна та інших міст. Близько сотні військових покинули свої частини і приєдналися до протестів.
 
 
Саргсян не витримав і пішов у відставку, хоча мав усі можливості придушити акції силою. "Протестний рух виступає проти мене. Я виконую вашу вимогу. Бажаю нашій країні миру, гармонії і розсудливості", - так Саргсян завершив своє останнє звернення.
 
Він взяв на себе провину за застосування насильства відносно протестуючих. "Я помилився. У ситуації, що склалася, є кілька рішень, але ні на одне з них я не піду. Це не моє. Я залишаю посаду керівника нашої країни", - заявив прем'єр-міністр.
 
Прем'єр погодився на позачергові парламентські вибори, до яких країною керуватиме уряд, що користується громадською довірою.
 
 

Що далі

 
Уряд очолив перший віце-прем'єр Карен Карапетян. Його вважають "людиною Газпрому". До призначення прем'єр-міністром у 2016 році, на цій посаді його на кілька днів і змінив Саргсян, Карапетян довгий час працював в РФ, займаючи посаду заступника генерального директора "Газпром Міжрегіонгаз".
 
Тобто на чолі Вірменії поки залишається лояльний до Москви політик. Експерти впевнені: будь-який результат політичних протестів не зможе вплинути на проросійський зовнішній вектор політики Єревана. Надто вже залежна Вірменія від російських інвестицій, від російської політичної підтримки в питанні Нагірного Карабаху, від російських військових і від можливості працювати в РФ.
 
Президент Вірменії Серж Саргсян був вірним клієнтом Путіна, але він недооцінив своїх громадян, коли спробував відтворити класичний путінський маневр, пише в редакційній статті The Washington Post.
 
"Незрозуміло, чи призведе рішення Саргсяна до справжніх змін в уряді Вірменії або до зміни її рабської позиції відносно Кремля", проте народне повстання завдає удар по путінській авторитарній політичній моделі, вважає видання.
 
"Насправді, можна з упевненістю сказати, що адміністрація Трампа не має ніякого відношення до подій в Вірменії", - йдеться в статті. "Вірмен змусили вийти на вулицю не іноземні провокації, а той факт, що ставка Саргсяна на Росію не виправдалася", - вважають автори. При Саргсяні економіка перебувала в стагнації, близько 10% населення покинуло країну, 30% вірмен опинилися за межею бідності.
 
 
Путін притисне будь-кого, хто стане наступником Саргсяна на посаді прем'єр-міністра, не сумнівається видання. Можливо, це посилить опір вірменів "бандитській, корумпованій і економічно провальній моделі, іншими словами - путінізму".
 
"Для Москви важливіше те, що на акціях протесту уникали оскарження геополітичного курсу Вірменії, глибоко вкоріненої у сфері впливу Росії. Росія зреагувала з незвичайною стриманістю на зміну влади в регіоні, який вона вважає стратегічним "заднім двором", - пише The Wall Street Journal.
 
"Росія і пов'язаний з Росією бізнес контролюють значну частину вірменської економіки, і відставка Саргсяна навряд чи призведе до великих змін курсу", - прогнозує видання.
 
"Коли в будь-якій пострадянській країні, союзниці Росії, скидають лідера в результаті вуличних протестів, аналітики від Вашингтона до Москви роблять геополітичні висновки швидше, ніж встигаєш вимовити "Джордж Сорос", - іронізує Томас де Вааль з Carnegie Endowment for International Peace. "Але іноді, як було в Вірменії в останні кілька днів, протести, які призвели до повалення уряду, - це тільки протести, які призвели до повалення уряду", - пише він у статті для Foreign Policy.
 
"Падіння Саргсяна не пов'язане з геополітикою. Найбільше, це ознака того, що пострадянські режими не такі міцні, якими здаються на відстані, і що старі режими регіону цілком можуть розпастися мирно, без будь-якого поштовху ззовні", - міркує де Вааль.
 
"У нас була дуже проста повістка - ми відкинули Саркісяна, і ніхто не думав про Москву. Ми протестували проти політики в Вірменії, проти Саргсяна, - сказав The Daily Beast вірменський політолог Артур Паронян. - Кремль не втручався, не порушував хід нашого революційного процесу, побоюючись прорахуватися, як в Україні".
 
До речі, США лише закликали сторони до стриманості в ході протестів. Євросоюз закликав звільнити заарештованих учасників протесту, однак не ставив під сумнів зміну влади. Більш того, раніше привітав Саргсяна з обранням прем'єром. Ніяких різких заяв і погроз від Заходу не було.
 

Що говорить Росія

 
У Кремлі на події в Вірменії реагували дуже стримано, ні про яку атаку Заходу не йшлося. Між протестами у Вірменії і подіями в Україні в 2014 році не можна проводити паралелі, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
 
"Зараз я вже можу сказати, що проводити якісь асоціації з Україною тут недоречно", - підкреслив він.
 
"Народ, який має силу навіть у найскладніші моменти своєї історії не роз'єднуватися і зберігати повагу один до одного, незважаючи на категоричні розбіжності, - великий народ. Вірменіє, Росія завжди з тобою!" - написала в Facebook офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.
 
Російські телеканали до останнього дня ігнорували протести в Вірменії, а про «оксамитову революцію» розповіли, як про нейтральну для Росії подію. При цьому по телевізору продовжують в щоденному режимі обговорювати події в Україні, постійно нагадуючи про Євромайдан.
 
Прокремлівський аналітик Сергій Марков сказав The DailyBeast: "Всі кольорові революції влаштовують американські структури: на Україні це було ЦРУ, а у Вірменії - Джордж Сорос, він проплатив цей переворот, серйозне порушення демократії".
 
За його словами, Москву вірменська революція шокувала. "Це неймовірна новина, але наші державні канали передають з Єревана дуже короткі і мізерні репортажі, тому що просто не знають, як реагувати", - визнав Марков.
СПЕЦТЕМА: Протести в ЄреваніОксамитова революція у Вірменії
ТЕГИ: РоссияПутинпротестыАрменияпротестакции протеста
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах