Переважна більшість жінок, які займаються проституцією у ФРН, приїжджає зі Східної Європи. В інтерв'ю DW комісар поліції розповів про умови роботи повій у Німеччині.
У Німеччині офіційно дозволено займатися проституцією. Щоправда, легальність такої роботи не вирішує проблему насильства, жертвами якого стають повії. Цей бізнес переважно контролюють організовані угруповання, і жінки бояться давати свідчення проти кривдників, адже остерігаються помсти. Про специфіку праці повій та розслідування пов'язаних з цим злочинів DW розповів Вольфганг Фінк, слідчий Управління кримінальної поліції федеральної землі Баден-Вюртемберг.
- Уже десять років ви проводите розслідування в сфері надання сексуальних послуг. Які зараз умови роботи жінок?
- Слід розрізняти "бордельну" проституцію від тієї, яку зазвичай називають вуличною. Робота в будинках розпусти дещо комфортніша - клієнтура більш надійна, ніж у випадку вуличної проституції. Але я б не сказав, що жінки і там працюють у хороших умовах. Борделі, як правило, відкриті цілодобово. Там постійно горить світло, температура у приміщеннях не змінюється. Жінки вкрай рідко виходять на свіже повітря. Вони не знають - і ми часто зауважуємо це під час розмов з ними, - яка зараз пора року або який день.
Збільшилась кількість жінок, які займаються проституцією від бідності, та й ціни впали. За 20 чи 30 хвилин "послуг" треба заплатити лише 30 чи 40 євро
Збільшилась кількість жінок, які займаються проституцією від бідності, та й ціни впали - перш за все на вулиці. За 20 чи 30 хвилин "послуг" треба заплатити лише 30 чи 40 євро. Також ми бачимо, що цей бізнес дедалі частіше переходить в інтернет. Відбувається анонімізація жінок, які сприймаються як товар: його можна замовити, як в інтернет-каталозі. І це, звичайно, тягне за собою те, що поліції дедалі складніше знаходити підстави для розслідувань.
- Чому ці жінки опиняються в Німеччині?
- Багато жінок зі Східної Європи приїжджає під тиском економічних обставин. Вони знають, що тут їм доведеться займатися проституцією, працювати в якомусь барі. Проте їм не кажуть, що їм доведеться віддавати всі гроші. Звісно, вони знають, що проституція позначається на здоров'ї жінок, - про це можна прочитати щонайменше на форумах в інтернеті. Але на власній шкірі відчути, що означає щодня спати з багатьма чоловіками, - все ж дещо інше. І коли людина потрапляє всередину цією системи, вирватися звідти дуже складно.
- Майже кожна жінка має сутенера, якому вона повинна віддавати гроші. Чому вони не можуть працювати самостійно?
- Тому що жінки зі Східної Європи щонайменше через мовний бар'єр не можуть приїхати сюди та сказати: "Я хочу займатися проституцією". Існують різноманітні механізми: як жінка повинна рухатися, як їй слід заводити мову з клієнтом. Усе це жінки повинні знати, це своєрідна профосвіта. Те, як вони повинні поводитись, їм кажуть сутенери або угрупування, які працюють в цій сфері. Але самостійно приїхати сюди та заявити, що я зароблятиму гроші проституцією, майже неможливо.
Коли жінка займається проституцією, часто вона йде на такий крок з любові до свого партнера, який каже їй: "У мене немає роботи, ти повинна забезпечити наше спільне майбутнє". Окрім того, жінка може опинитися в полоні хибних уявлень: що їй подарують сумочку "Гуччі" або ще щось, кататимуть на престижних автомобілях. Але щойно жінка усвідомлює, що насправді їй усе це непотрібно, тиск посилюється. Спершу він м'який, але потім може перерости в жорстку сутичку інколи з каліцтвами та погрозами - зокрема і на адресу родини.
- Що це за угрупування?
- Часто це байкери або схожі на них групи, такі як Hells Angels або United Tribuns. Також трапляються випадки, коли жінок змушують до проституції родичі, наприклад, брати, які стають сутенерами.
- Такі тенета складно розірвати?
- Так. Часто жінки, які стикаються з несправедливістю, не готові давати свідчення. Вони чудово розуміють, що якщо виступлять проти своїх сутенерів, знайомих, у цілому проти цих темних сил, то згодом обов'язково стикнуться з помстою. І злочинці також це розуміють. А без заяви жінки неможливо притягнути до відповідальності та винести вирок.
Проте існують і жінки, які дають свідчення. Це повії, які самі приходять у поліцію, - найчастіше одразу після випадків жорстокого поводження. В таких випадках мистецтво полягає в тому, щоб за допомогою жіночих організацій допомогти їм покінчити з проституцією та дати перспективу - професійну освіту або будь-яку іншу можливість заробляти на життя. Це вимагає великої витримки і довірливих стосунків. Інколи нам це вдається, а інколи - ні. В другому випадку нікого до відповідальності вже не притягнеш і все продовжується по колу.
- Хто ці жінки, які надають сексуальні послуги в Німеччині?
Згідно з кримінальною статистикою, 2016 року 85 відсотків жінок, про яких ми мали хоч якісь дані, приїхали зі Східної Європи. Є, звичайно, й інші - наприклад, останнім часом ми посилили боротьбу з торгівлею людьми з Нігерії. Зокрема, йдеться про жінок, які приїхали в Європу як біженки, і яких "навчали ремеслу" так звані мадам. Але провідну роль відіграють Східна Європа, Болгарія та Румунія.
- Якого віку в середньому ці жінки?
- Максимально молодого - при цьому в Німеччині заборонено займатися проституцією до 18-річного віку. Проте, кажу вам як слідчий, на жаль, в новому законі про захист прав секс-робітників не вдалось підвищити нижню вікову межу до 21 року. На мою особисту думку, це велика помилка.
- Як ви вважаєте, чи можна якимось чином стримати проституцію як явище?
- Не варто ставити за мету забороняти проституцію в Німеччині. Слід заявити: гроші, які жінка заробляє, повинні залишатися в неї. Проте так трапляється в меншості випадків.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet