Цілком зрозуміло, що метою росіян є відновлення старої ситуації і збереження російського впливу на Україну.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив сумнів щодо реалістичності прагнень України стати членом Євросоюзу і НАТО, викликавши тим сами критику з боку української влади.
Як відомо, Угорщина блокує подальшу інтеграцію України в ЄС і Північноатлантичний альянс через мовний спір. Корреспондент.net згадує, що Орбан і його уряд говорять про Україну.
Автономія для угорців Закарпаття
Першу неприємну для України заяву Орбан зробив у 2014 році в розпал бойових дій на Донбасі. Тоді політик сказав про необхідність автономії для закарпатських угорців.
"Угорці в Карпатському регіоні мають право на подвійне громадянство, національну спільноту і автономію. Положення 200 тисяч угорців, які живуть в Україні, надає цьому питанню особливої гостроти", - виступив Орбан у парламенті в травні 2014 року.
На думку угорського прем'єра, Україна доведе свою стабільність і демократичність, тільки якщо надасть нацменшинам, "те, що вони заслуговують".
У селі Берегдеда (Дийда) в Берегівському районі, де проживають угорці / EPA
"Угорщина докладе всіх зусиль для підтримки автономії угорців Закарпаття", - говорив він тоді.
За підрахунками угорського уряду, 94 тисячі жителів Закарпаття можуть претендувати на подвійне громадянство. Всього там живе близько 150 тисяч етнічних угорців. За словами заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара, дві третини з них вже мають угорські паспорти - поряд з українськими.
У 1920 році після Першої світової війни Будапешт підписав договір про країни Антанти, згідно з яким Угорщина втратила дві третини своєї території, і сьогодні в прикордонних регіонах країн-сусідів є досить численна угорська діаспора.
Закон про освіту
Після того, як у 2017 році Верховна Рада прийняла Закон Про освіту, українсько-угорські відносини різко загострилися. У Будапешті угледіли в сьомій статті замах на національну ідентичність угорців Закарпаття та порушення Конституції України.
Ця стаття передбачає, що навчання рідною мовою в школах і класах нацменшин проходитиме тільки в початковій школі. Раніше таке навчання було можливим і в середній, і у вищій школі.
У Будапешті не згодні з українською владою, що новий закон допоможе угорцям краще інтегруватися в українське суспільство, отримати великі шанси на вступ до українських вишів і на ринку праці.
"ЄС твердо наполягає на заявах про те, що рівень прав меншин, який вже досягнуто і надано, не може бути зменшений за будь-якої причини. Цей рівень можна підвищувати, але він ніколи не може бути знижений. І незаперечним фактом є те, що новий закон України Про освіту є зменшення такого рівня", - сказав Орбан на зустрічі з представниками іноземних організацій угорців 10 листопада 2017 року.
1 лютого міністр освіти України Лілія Гриневич оголосила, що перехідний період імплементації закону про освіту відкладуть до вересня 2023 року.
Будапешт таке рішення не задовольнило. Угорський уряд вимагає зупинки імплементації закону з урахуванням думки нацменшин, висловлює стурбованість тим, що світову літературу в школах нацменшин в Україні вже у вересні 2018 року викладатимуть українською.
Блокада інтеграції України в ЄС і НАТО
У червні цього року Угорщина вчетверте заблокувала двосторонні переговори України з Північноатлантичним альянсом. Така політика стала відповіддю на прийняття українського закону про освіту.
"Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні в міжнародних організаціях, особливо в ЄС. Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України", - говорив ще в минулому році глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Пізніше Будапешт також пообіцяв блокувати співпрацю України з НАТО.
"Що стосується України, то Угорщина не має інших інструментів, ніж блокування міжнародних, європейських та євроатлантичних прагнень. Відповідно, Угорщина також не підтримає проведення засідання міністрів оборони країн-членів ЄС - Україна, запланованого на квітень, або саміту Україна - НАТО, який планується провести цього літа", - попередив Сійярто.
Угорщина висунула Україні три умови для розблокування діалогу з ЄС і НАТО. Першою умовою Будапешта стало продовження перехідного періоду щодо впровадження української мови як єдиної мови освітнього процесу в школах.
Другим Сійярто назвав відмову від поширення мовної норми на приватні школи.
Третю умову Будапешта, як зазначив Сійярто, вже можна вважати виконаною. Вона полягала в налагодженні діалогу української влади з представниками угорської діаспори.
16 липня глава МЗС Угорщини заявив, що Київ "нічого не зробив" для змін у пункті про мову в законі про освіту.
Він зазначив, що зараз між країнами "серйозний конфлікт", оскільки Україна "абсолютно нічого не зробила в сенсі очікувань і Венеціанської комісії, і Європейського Союзу".
"Нічого не було зроблено за майже вісім місяців для того, щоб привести (закон про освіту, - ред.) відповідно до міжнародних очікувань", - сказав він.
Критика відмови від "закону Ківалова-Колесніченка"
28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав неконституційним "закон про основи державної мовної політики", прийнятий у липні 2012 року і відомий як "закон Ківалова-Колесніченка".
Згідно з його положеннями, регіональною мовою ставала мова, кількість носіїв якої становила десять процентів і більше від населення регіону. Закон викликав акції протесту після прийняття.
Однак, Будапешт він задовольняв, і рішення Конституційного суду викликало критику МЗС Угорщини.
"Зараз в українському парламенті розглядаються три закони про мову, і всі три з них значно гірші, ніж той, який конституційний суд скасував", - говорить Сійярто.
Звинувачення в переслідуванні нацменшин
4 і 27 лютого в Ужгороді відбулися підпали будинку Товариства угорської культури Закарпаття. Угорщина звинуватила український уряд в порушенні прав нацменшин.
"Уряд України поставив перед собою дві націоналістичні цілі: перша - перешкоджати навчанню меншин рідною мовою, а друга - перешкодити розмовляти рідною мовою", - заявив глава МЗС країни 1 березня в Будапешті.
Підпал Товариства угорської культури / zakarpattya.net.ua
Угорська влада вважає, що з прийняттям закону про освіту почалася "груба атака" на національні меншини в Україні.
"У той час, коли Україна сподівається, що країни Європи покажуть свою солідарність, вона встромляє їм ніж у спину грубими заходами, спрямованими на національні меншини", - підкреслив угорський міністр.
5 березня українська поліція повідомила, що розкрила обидва підпали. За першим стояли два громадянина Польщі з праворадикальної організації Фаланга.
Другий підпал виконали колишні бійці АТО з Кропивницького і Черкас, але організатором поліція назвала співробітника міністерства держбезпеки Придністров'я, а за злочином стоїть ФСБ.
Військова частина у Береговому
У лютому 2018 році Міноборони заявило, що планує відновити військову частину в закарпатському місті Берегове, переважно населеному угорцями.
Військова частина вже була тут до 2003 року, поки її не розформували через скорочення армії. У Будапешті такі плани засудили.
"Це означає, що Київ вважає угорську національну громаду фактором загрози, що є обурливим", - зазначив Сійярто.
2 серпня на зустрічі міністра оборони Степана Полторака і губернатора Закарпатської області Геннадія Москаля обговорювалася можливість розташування батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади в Береговому.
"Під час спілкування було розглянуто можливість розташування батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади в Береговому", - йдеться в повідомленні Закарпатської ОДА.