США 1 серпня ввели санкції проти двох міністрів турецького уряду. Причиною для цього став арешт американського пастора.
Криза у відносинах США і Туреччини посилюється: після припинення поставок винищувачів F-35 американський Мінфін ввів санкції проти турецьких міністра юстиції Абдулхаміта Гюля і глави МВС Сулеймана Сойлу.
Реальний ефект санкцій невеликий, проте ці обмеження створюють важливий прецедент: США вперше ввели санкції проти країни-члена НАТО.
До того ж, Туреччина протягом багатьох десятиліть була одним з головних союзників Вашингтона в регіоні. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Чому США ввели санкції
Вашингтон ввів санкції через небажання Анкари випустити заарештованого в Туреччині американського пастора Ендрю Брансона.
Як випливає із заяви Мінфіну США, турецькі силовики Гюль і Сойл, що потрапили під санкції, "відігравали провідну роль в організаціях, відповідальних за арешт і затримання" Брансона, заарештованого.
Міністр фінансів США Стівен Мнучін особливо наголосив, що ініціатором введення санкцій став особисто американський президент Дональд Трамп. За його словами, глава Білого дому домагається "негайного звільнення" пастора Брансона - "жертви необ'єктивного і несправедливого затримання турецькою владою".
Держсекретар Майк Помпео уточнив, що санкції ввели після інтенсивних переговорів Трампа з турецьким лідером Реджепом Ержоганом, які ні до чого не привели.
Американські санкції проти Абдулхаміта Гюля і Сулеймана Сойлу були введені в рамках так званого глобального акту Магнітського, прийнятого конгресом США в 2016 році і дозволяє вводити обмежувальні заходи проти організацій і приватних осіб держав, які порушують права людини по всьому світу.
Міністрам Гюлю і Сойлу тепер буде заборонений в'їзд до США, їхні американські активи будуть заморожені, при цьому громадянам США буде заборонено мати з ними будь-які ділові зв'язки.
У заяві МЗС Туреччини йдеться про підготовлювані заходи у відповідь.
"Пропорційну відповідь на таке агресивне ставлення буде дано негайно. Ми не зможемо вирішити наші проблеми, якщо адміністрація США не зрозуміє, що вона не може досягти своїх незаконних вимог з допомогою такого методу", - заявили в МЗС.
Міністри, проти яких США ввели санкції/EPA
3 серпня стало відомо, що міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу провів зустріч з держсекретарем США Майком Помпео. Чаушоглу зазначив, що Сполучені Штати і Туреччина домовилися про тісну взаємодію для вирішення питань між країнами.
Пастора заарештували в 2016 році, звинувативши у зв'язках з турецьким проповідником і громадським діячем Фетхуллахом Гюлленом, який зараз проживає в США.
Гюллена в Туреччині називають ідейним натхненником і одним з організаторів спроби державного перевороту, яка була зроблена влітку 2016 року.
Американський пастор жив в Туреччині більше 20 років і не становив загрози для турецької влади.
Експерти припускають, що Анкара намагається таким чином вести торг з Вашингтоном з питання екстрадиції Гюллена.
Нове слухання справи Брансона намічено на 12 жовтня. У разі винесення йому обвинувального вироку Ендрю Брансон може бути засуджений до 35 років в'язниці. Однак наприкінці липня Брансона перевели під домашній арешт, що можна вважати сигналом Вашингтону.
Погіршення відносин Анкари і Вашингтона
Відносини загострилися після спроби держперевороту в Туреччині в 2016 році, коли президентом США був Барак Обама. Вашингтон відмовився видати Анкарі Гюллена.
Інша претензія до Вашингтона полягала в підтримці сирійських курдів в їхній боротьбі з терористами Ісламської держави в Сирії.
Анкара побоювалася створення самостійного курдського угруповання на кордоні з Туреччиною, в результаті якого міг загостритися курдський сепаратизм на її власній території.
З приходом Трампа ситуація не покращилася. Гюллен все ще в Америці, а в Сирії виникла загроза зіткнення американських і турецьких військових.
Через рік після арешту пастора були затримані кілька співробітників посольства США з турецьким громадянством. Їх запідозрили в зв'язках з учасниками невдалого заколоту. Всього за час надзвичайного стану, оголошеного в Туреччині у зв'язку зі спробою перевороту, що діяв протягом двох років, під арешт потрапили 160 тисяч осіб.
У відповідь США призупинили видачу віз громадянам Туреччини.
Побоювання також викликають плани Анкари закупити у Росії зенітно-ракетні комплекси С-400. Адміністрація Обами вивезла з Туреччини ракети Patriot для проведення технічних робіт. Ракети на місце так і не повернулися.
Контракт з РФ був підписаний в кінці 2017 року, поставки повинні початися в 2019. Російська техніка не стоїть на озброєнні країн НАТО, і чиновники альянсу побоюються "непередбачуваних наслідків" її використання.
Намагаючись зірвати збройовий контракт між Москвою і Анкарою, конгрес США погрожує в разі отримання Анкарою С-400 відмовити їй в постачанні більш ніж ста винищувачів п'ятого покоління F-35 на загальну суму 10 мільярдів доларів.
Ще одним приводом для конфлікту стало ініційоване адміністрацією Трампа перенесення американського посольства в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима, що означає визнання останнього як ізраїльської столиці. Анкара висловилася різко проти переїзду посольства США, заявивши, що не відмовиться від підтримки палестинців.
29 липня Ердоган заявив, що, незважаючи на союзницькі відносини зі США, Туреччина не приєднається до американських санкцій проти Тегерана і не відмовиться від іранських енергоносіїв.
"Я говорив Обамі і повторив Трампу, що Туреччина купує у Ірану газ. Якщо зупинити закупівлі, хто буде поставляти газ Туреччині?", - сказав турецький лідер.
Наслідки конфлікту Ердогана з Трампом
Західні експерти вважають, що можливості турецького президента вкрай обмежені: країна переживає економічний спад, що став однією з причин, які змусили Ердогана провести дострокові вибори, не чекаючи падіння своєї популярності.
У липні інфляція досягла рекордних за півтора десятиліття 15 відсотків, на 20 відсотків з початку року впала турецька ліра. Багато великих банків виявилися на межі розорення, в скрутному становищі перебувають корпорації.
Турецька ліра рекордно обвалилася після санкцій США/EPA
На новину про американські санкції турецькі ринки відреагували новим падінням. Турецька ліра 2 серпня впала до рекордного мінімуму. З початку року національна валюта знецінилася більш ніж на 30 відсотків.
США, будучи одним з ключових партнерів Туреччини, мають великі можливості для економічного тиску. Крім того, це одне з небагатьох питань, де Трамп єдиний з конгресом і європейськими союзниками.
Найбільший партнер Туреччини - Німеччина, влада якої вкрай критично налаштована щодо Ердогана.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet