Президенти п'яти держав поставили крапку в питанні про правовий статус Каспійського моря, який не могли вирішити 22 роки.
Росія, Азербайджан, Іран, Казахстан і Туркменістан після багаторічних переговорів розділили Каспійське море. Розподіл спростить пошук, видобуток і транспортування нафти і газу.
Як пише The Financial Times, підписання конвенції про статус Каспійського моря стало стратегічною перемогою Росії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Ні озеро, ні море
Питання про правовий статус Каспію виникло після розпаду СРСР. Іран хотів провести кордон за озерним принципом - усе поділити порівну. Інші країни наполягали на морському праві: кожному по прибережному сектору шириною в пару десятків кілометрів, а решта - спільне.
До п'ятого каспійського саміту сторони готувалися понад 20 років: ще в 1996 році спеціальна робоча група із заступників міністрів закордонних справ п'яти країн почала узгоджувати параметри конвенції.
12 серпня в казахському місті Актау лідери п'яти держав - Росії, Азербайджану, Ірану, Казахстану і Туркменістану - підписали конвенцію про правовий статус Каспійського моря.
Вона визначає державні кордони на море, права на комерційне судноплавство, вантажний транзит, рибальський промисел і пересування військових кораблів.
Однак у документі немає правил розподілу дна: розмежовувати свої сектори на каспійському шельфі країнам доведеться одній з одною на окремих переговорах.
Як пише
Коммерсантъ, за документами вводиться визначення 15-мильних територіальних вод, де прибережна держава має всю повноту юрисдикції, а лінія цих вод визнається держкордоном.
Є також десятимільний буфер за цією межею - рибальська зона. Вся інша вода Каспію оголошується загальною. Однак і в риболовецькій зоні держава може, наприклад, проводити обгрунтований огляд суден.
У конвенції детально описане використання водних просторів, у тому числі комерційне судноплавство, рибальство, наукові дослідження і рейси комерційних авіакомпаній над Каспієм.
У документі серйозно опрацьована частина про військову присутність на Каспії - у першу чергу умови, на яких військові кораблі можуть заходити в чужі територіальні води.
Також є одне критично важливе положення. У ньому закладається умова про недопущення військової присутності в Каспійському регіоні зовнішніх сил.
Каспійське море отримало свою конституцію // Фото: EPA
Однак залишилося невирішеним головне питання - розмежування дна, яке практично повністю є нафтогазоносним басейном.
Американське агентство Energy Information Administration підрахувало, що в надрах Каспію міститься до 6,5 мільярда тонн доведених і ймовірних запасів нафти і газу. За поточними цінами це близько 8 трильйонів доларів.
У конвенції є лише загальне формулювання: здійснюється за домовленістю суміжних і протилежних держав з урахуванням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Як зазначає газета, це виглядає як неофіційне визнання нездатності країн домовитися про правила видобутку транзиту нафтогазових запасів.
До сих пір неврегульований статус Каспію стояв на шляху підводного транскаспійського газопроводу з Туркменії в Азербайджан, який дозволив би двом країнам поставляти до 100 мільярдів кубометрів газу за рік на ключовий для Газпрому європейський ринок, що становить майже чверть нинішнього імпорту Євросоюзу.
Конвенція набуде чинності після ратифікації всіма країнами-учасницями.
Стратегічна перемога Росії
Британська газета The Financial Times пише, що російська влада віддавна вважає каспійський регіон частиною своєї сфери впливу і багато років намагається його зберегти, борючись, наприклад, з такими проектами, як Транскаспійський газопровід з Туркменістану до Азербайджану.
Видання вважає, що Кремль погодився на поступки в питанні розділу Каспію, щоб налагодити відносини з Тегераном і підвищити рівень співпраці з центральноазіатськими сусідами на тлі спроб США і Китаю збільшити присутність у регіоні.
Натомість Росія отримує заборону на будь-яку військову присутність на Каспії країн, які не беруть участі в договорі, тобто російський флот отримує контроль над морем.
"Росія була основною рушійною силою цього розділу. Залишається дізнатися, чим пожертвувала Москва. З точки зору безпеки вона виграла", - вважає експерт компанії Verisk Maplecroft Камілла Хагелунд.
Заборона на військову присутність третіх країн у регіоні - велика перемога для Москви, вона фактично блокує спроби і НАТО, і Китаю поглибити відносини з каспійськими країнами, зазначає FT.
Президент Росії Володимир Путін, зазначивши, що конвенція по Каспійському морю, підготовлена в результаті проводжуваних понад 20 років переговорів, гарантує неприсутність на Каспії позарегіональних держав, неявно зробив відсилання до політики США щодо регіону, пише турецьке видання Yeni Safak.
"Сьогоднішній саміт дійсно має неординарне, якщо не сказати воістину епохальне значення. Підготовлена в ході тривалих понад 20 років переговорів конвенція про правовий статус Каспію закріплює виняткове право і відповідальність наших держав за долю Каспійського моря, встановлює чіткі правила його колективного використання", - сказав він.
Напередодні міністр закордонних справ Казахстану Кайрат Абдрахманов заявив, що Казахстан не планує розміщувати американські військові бази в регіоні Каспійського моря.
За його словами, через територію Казахстану буде проходити транзит винятково невійськових вантажів зі США до Афганістану.