RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Приклад для України. Протести заробітчан в РумуніїСюжет

Корреспондент.net, 13 серпня 2018, 14:52
0
1230
Приклад для України. Протести заробітчан в Румунії
Протести в Румунії

У Румунії розпочалася вже третя хвиля протестів проти наступу уряду на антикорупційні інститути, підтяглися навіть румуни, які давно виїхали з країни на заробітки.

Румунію часто називають найбільш корумпованою країною Європейського союзу. Для боротьби з корупцією в Румунії створені спеціальні органи, подібні до українських.

За кілька років антикорупціонери показали ефективну роботу в Румунії, притягувалися до відповідальності вищі державні чиновники і діти олігархів, але зараз антикорупційним органам систематично почали встромляти "палки в колеса".

Спротив чинило цьому суспільство. Масові протести збираються час від часу протягом року.

Корреспондент.net розбирався, що відбувається в сусідній країні, поки румуни вже встановлювали намети.

Боротьба з корупцією по-румунськи

У Румунії працює Національний антикорупційний директорат - аналог нашого Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

З 2006 р більш ніж 90 румунських екс-міністрів, сенаторів, депутатів були притягнуті до відповідальності за корупцію. Під хвилю антикорупційних переслідувань потрапили навіть дрібні чиновники і бізнес, забруднений в тіньових схемах. У 2013 році були розслідувані справи про корупцію 1 тисячі чиновників, в тому числі 68 високопоставлених міністрів і законодавців. У 2015 році Верховний суд Румунії порушив кримінальну справу стосовно колишнього прем'єр-міністра Віктора Понти з "Соціал-демократичної партії". Понту звинувачували у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків.

У 2016 році бізнесмен Олександр Амадеску, син румунського олігарха Дана Амадеску, опинився за ґратами за хабарі в румунських судах. У 2017 році на лаві підсудних опинилася екс-міністр туризму Олена Удря і Іоана Бесеску, дочка колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, яких звинувачують в шахрайстві, підкупі і корупційних махінаціях під час фінансування виборчої кампанії в 2009 році.

Протидія системи

Тобто боротьба з корупцією в Румунії реально працювала і це не могло не зустріти протидії політичних еліт.

У грудні 2016 року у виборах перемогу здобула коаліція "Соціал-демократичної партії" і "Альянсу лібералів і демократів". Після приходу до влади румунські есдеки почали створювати лазівки в антикорупційному законодавстві для чиновників, які порушили закон.

Так і почалися протести. Спочатку правляча коаліція внесла зміни до кримінального кодексу Румунії, щоб звільнити з в'язниць корупціонерів. Уряд вирішив не порушувати кримінальні справи проти корупціонерів, які вчинили злочини на суму менш як 43 тисячі євро. Під тиском суспільства, яке влаштувало багатотисячні мітинги, влада все-таки скасувала поправки про амністію корупціонерів. Однак, їй вдалося врятувати від правосуддя одного зі своїх авторитетних соратників. У 2017 році Верховний суд Румунії закрив справу стосовно соціал-демократа Віктора Понти.

Потім соціал-демократи запропонували ввести штрафи на суму 200 тисяч євро для тих чиновників, які провинилися в корупції, замість усунення їх від посади. Фактично, вони вирішили легалізувати відкуп за порушення закону.



Новий наступ влади

У лютому 2018 року сотні тисяч людей щодня брали участь у вуличних протестах по всій Румунії після того, як 31 січня уряд декриміналізував низку корупційних злочинів.

Поступившись тиску, 5 лютого Кабінет Міністрів скасував скандальний декрет. Але протести не вщухли - мітингувальники вимагали відставки уряду.

У липні більшість парламентаріїв висловилися за ослаблення законодавства в галузі боротьби з корупцією. У тому ж місяці президент відповідно до рішення Конституційного суду звільнив главу Національного антикорупційного управління Лауру Ковеші.

Міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер зажадав зняття Ковеші з посади декількома місяцями раніше, однак глава держави відмовився від цього кроку. Після цього Тоадер звернувся до Конституційного суду, який в травні ухвалив, що президент не має права на "суб'єктивні рішення". До речі, саме з Ковеші пов'язаний найуспішніший етап роботи Національного антикорупційного управління.

Протест емігрантів

Особливість протестів останніх днів - румуни, які живуть за кордоном, почали приїжджати в країну напередодні антиурядового протесту.

Багато з трьох мільйонів румунів, які проживають за кордоном, заявляють, що вони були змушені виїхати з країни через корупцію, низькі зарплати і відсутність можливостей. За останні 10 років з 20-мільйонної Румунії виїхав працювати на економіки інших держав кожен четвертий.

Місцеві жителі на заході Румунії прапорами та банерами вітали співвітчизників, які прибувають на автомобілях.

Сотні тисяч людей у ​​Румунії підписали петицію з вимогою прийняти закон, який заборонив би людям, обвинуваченим в корупції та інших правопорушеннях, займати державні посади.

Румуни заради протестів їхали додому не тільки з країн Європи, але навіть з далекого зарубіжжя, США. За даними Світового банку, за кордоном живе і працює 3-4 мільйони румунів, щорічно вони перераховують на батьківщину близько 5 мільярдів доларів.



"Якось все почалося спонтанно - емігранти дружно вирішили зібратися. Хтось кинув клич, і почав підтягуватися народ. Приїхали ті, хто вже роками живе і працює в країнах Європи і навіть зі США їдуть. Тисячі кілометрів не перешкода. Моя сусідка, яка 12 років працює прибиральницею в Німеччині, сказала, що не могла не приїхати. У неї в Бухаресті літня мати, син вчиться. Вона хоче, щоб її дитина і внуки жили на батьківщині, мали професію і отримували досить для гідного життя, а не гарували, як вона, на чужині. І таких людей - сотні тисяч. Вони кажуть: наша країна багата і красива, але нею управляють злодії, які тільки набивають свої кишені. Ні гніву народного, ані покарання з Брюсселя вони, схоже, не бояться. Тому вирішили міняти владу силою", - розповів виданню "Страна.юа" румунський журналіст Мілош Гнат.

Сутички і намети

Нові протести пройшли в Румунії вже неспокійно. 10 серпня демонстранти вступили в сутички з поліцією, правоохоронці застосували сльозогінний газ. Під час сутичок на антиурядовому мітингу емігрантів перед будівлею уряду Румунії в Бухаресті постраждали 440 осіб.

Мітингувальники почали нову спробу пробратися через огорожу до будівлі уряду. У правоохоронців полетіли пляшки та інші предмети. Поліція відповіла сльозогінним газом і водометами.

Президент Румунії Клаус Йоханніс закликав главу МВС Кармен Дан взяти на себе відповідальність за ситуацію з насильницьким придушенням акції протесту в Бухаресті. Генпрокуратура Румунії на вимогу президента відкрила справу щодо дій правоохоронців під час акції протесту. Розслідуванням також буде займатися військова прокуратура. Жандармерія Бухареста вже повідомила, що отримала вказівку застосувати силу проти учасників протесту від столичного префекта.

Протести тривають, вони не обмежуються столицею Румунії, люди вийшли на вулицю також в інших великих містах країни. Тисячі демонстрантів вийшли на вулиці міст Клуж-Напока, Констанца, Ясси, Сібіу. Менші демонстрації пройшли в інших містах.

Невелика частина активістів залишалася на вулиці всю ніч - про це повідомляють з Бухареста Клуж-Напока. Так, близько опівночі біля префектури Клуж-Напока було близько 80 осіб, які розбили на площі перед державним будівлею намет і почали вимагати зустрічі з префектом.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: коррупцияпротестыРумынияборьба с коррупциейКоррупция в Украинестолкновения
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах