Події останньої декади серпня можуть суттєво змінити як ситуацію всередині американської політики, так і позицію Вашингтона щодо України.
Щоправда, очікувані наслідки не настільки драматичні, як це здається з Києва, пише Євген Магда з Інституту світової політики в №16 Журналу Кореспондент.
Відхід з життя сенатора Джона Маккейна, який чотири дні не дожив до свого 82-річчя, в Києві сприйняли близько до серця. Сивоволосий ветеран бойових дій і політичних битв, колишній військовополонений і послідовний республіканець відчував до України непідробну симпатію – як до союзника в битві хороших хлопців із поганими. Маккейн бував на Майдані під час обох революцій, відвідував прифронтовий Маріуполь у 2016 році та лобіював поставки із США летальної зброї для ЗСУ.
Іменем Маккейна названо щойно прийнятий оборонний бюджет США, в якому для нашої країни передбачено 250 млн дол. США на підтримку оборони. Сенатора-республіканця Маккейна не вистачатиме багатьом. Але його однопартієць Дональд Трамп – не з їх числа.
Інший клопіт
Американському президенту, певно, непросто було на відстані спостерігати швидкий процес в Александрії (штат Вірджинія) у справі про ухилення його колишнього політичного консультанта Пола Манафорта від сплати податків і приховування рахунків в іноземних банках. Судовий розгляд виявився не лише резонансним, а й небачено швидким: від початку слухань до оголошення вердикту присяжних пройшло всього три тижні. Журі 21 серпня визнало підсудного винним за 8 з 18 пунктів обвинувачення, йому загрожує до 80 років позбавлення волі.
У цій історії круто замішаний російський слід, українські епізоди й скандали передвиборного літа – 2016. Нагадаю, що в серпні 2016 року, в розпал виборчої кампанії в США, Трамп прийняв відставку Манафорта з поста глави свого штабу. Її причиною стала публікація в The New York Times про зв'язки політтехнолога з Віктором Януковичем і його оточенням.
Тоді чимало говорили про те, що офіційний Київ нібито зробив ставку на перемогу Гілларі Клінтон. Насправді так вважати не варто. Українські політики не мають можливості реально впливати на політичні розклади за океаном. Вони, скоріше, вирішили просто проїхатися на тренді, який розкручували багато американські медіа. Ті самі, які важко було тоді (та й зараз нелегко) назвати лояльними до Трампа.
"Комірна книга" Партії регіонів, поширенню інформації з якої чимало сприяли колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак і парламентарій Сергій Лещенко, більше дає уявлення про українські політичні звичаї, ніж заподіює шкоди репутації окремо взятого Манафорта. Той, як відомо, за свою кар'єру встигнув проконсультувати не лише ряд президентів-республіканців, а й диктаторів – Маркоса та Мобуту.
Ключовим свідком проти Манафорта виявився його партнер Рік Гейтс, на слова якого в залі суду про "співпрацю" з Петром Порошенком були змушені реагувати на Банковій.
У Манафорта великі проблеми
Парламентарій і політтехнолог Ігор Гринів заявив, що навесні 2014 року зустрічався з Манафортом, який пропонував свої послуги, але чітко дав тому зрозуміти, що його пропозиції нецікаві Порошенку. Фінансових документів, що підтверджують факт співпраці Манафорта і команди Порошенка, не оприлюднено, на відміну від тих, у яких згадується ряд віп-персон з орбіти Партії регіонів – Сергій Льовочкін, Віктор Пінчук, Сергій Тігіпко, Андрій Клюєв, Ринат Ахметов (перший клієнт в Україні).
Манафорт заробив в Україні приблизно 60 млн дол. США, частину цих коштів, як стверджується, він намагався сховати на іноземних рахунках. Політична реанімація Януковича після Помаранчевої революції, його перемога на президентських виборах, домінування Партії регіонів і набуття парламентського статусу створеним на її уламках Опозиційним блоком – це безперечні заслуги Манафорта і його команди.
І в Генеральній прокуратурі України вже заявили, що розпочали кримінальне провадження за фактами, оприлюдненими в суді в Александрії. Втім, дуже складно розгледіти в тому кримінальному провадженні щось загрозливе для досвідчених політиків, хай хоч вони і співпрацювали з Януковичем у минулому.
До речі, цілком можливо, що Манафорт у Штатах у 2016 році запропонував випробувану в Україні в 2009-2010 роках електоральну стратегію, звісно, з урахуванням національної специфіки. Він робив ставку не на переконання тих, хто коливався, а на мобілізацію вже сформованого електорату. В 2009-2010 роках – виборців Януковича. У 2016 році – Трампа. При цьому політтехнолог чітко уявляв обсяг електоральної бази та створював для своїх клієнтів умови, в яких ті почувалися би максимально комфортно.
Слід розуміти, що Манафорта судять не за створення негативного образу української опозиції або лакування іміджу Януковича. Зрештою американському суду його українські клієнти малоцікаві. Манафорт дозволив собі маніпулювати з податками, приховувати іноземні рахунки – от до таких гріхів у США ставляться вкрай жорстко.
У червні 2018 року політтехнолог був ув'язнений, оскільки міг, на думку слідства, спробувати вплинути на свідків. Безумовно, має ця історія й політичний підтекст: спеціальний прокурор Роберт Мюллер, як стверджують американські медіа, що досить скептично сприймають Трампа, зовсім не проти отримати Манафорта як ключового свідка на процесі про втручання Росії в перебіг президентської кампанії 2016 року.
Однак Манафорт не виявив поступливості й навряд чи змінить свою позицію до проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді 2018 року. На них республіканці намагатимуться відстояти більшість в обох палатах, а демократи, відповідно, розкрутити процес над Манафортом як медіапривід у своїх інтересах.
Мріють як про Ніксона
Існує неабияка спокуса поміркувати про перспективу імпічменту Трампа, чия ексцентрична поведінка дає подібному сценарію чимало приводів. От тільки приводів хоча й вистачає, а причин реально немає. До того ж американська юстиція працює зазвичай без емоцій. Домінування республіканців у Конгресі не дозволяє говорити про осмислену атаку на Трампа з метою його усунення. А тому "сценарій Ніксона" – відставка під тиском ще більших викриттів – вкрай малоймовірний.
Напевно, багато хто у Вашингтоні розуміє, що президент, якого можна підштовхувати до прийняття потрібних рішень, політично вигідний, а от дострокове відсторонення глави держави від влади не посилить позицій США у взаємодії з ЄС, Росією, Китаєм та іншими світовими гравцями. До того ж з 27 серпня набув чинності новий пакет антиросійських санкцій, триває напрацювання нових спільними зусиллями представників демократів і республіканців.
Чи сподівається Манафорт на президентське помилування, адже Трамп уже порушив традицію, за якою роздача індульгенцій ув'язненим відбувається на фінішній прямій президентського строку? Навряд чи досвідчений політтехнолог має ілюзії стосовно цього. Надто багато в 45-го президента клопоту, щоб він забув відоме правило: «Вже надана послуга нічого не варта».
Не виключено, що на позицію Манафорта скоріше можуть вплинути не привабливі пропозиції, а думка його дружини Кетлін, з якою він 40 років одружений. Під час суду Манафорт постійно шукав візуальний контакт із дружиною, це помітили судові репортери, на такий факт звертали увагу аналітики.
У Києві – відгукнеться
Як позначиться процес Манафорта на україно-американських відносинах? Прямий вплив на них він навряд чи матиме, про що свідчить візит до Києва для участі у святкуванні Дня незалежності радника президента з питань національної безпеки Джона Болтона. Той провів переговори з Порошенком і оглядини основних кандидатів у президенти.
Дуже важливий сигнал ми отримаємо у вересні, після візиту до Києва місії Міжнародного валютного фонду – стане зрозуміло, чи скористався Вашингтон своїм статусом ключового "акціонера" МВФ чи посоромився. В 2014-2015 роках – не соромився.
Вашингтону сьогодні є вигідною готова обстоювати свої інтереси Україна, але за океаном навряд чи посилено демонструватимуть свої симпатії тому чи іншому кандидатові під час президентської кампанії. От що точно відомо – в інтелектуальному забезпеченні учасників кампанії-2019 Манафорт участі не братиме. Також малоймовірною є присутність інших заокеанських консультантів, оскільки робота в Україні виявилася занадто токсичною для одного зі світових лідерів політтехнологічного ринку.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet